Ухвала суду № 63479217, 14.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.12.2016 Справа № 904/8554/16Суддя Рудь І.А., розглянувши скаргу № 4636/02 від 13.10.2016р. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ват", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк", м. Дніпро

про витребування майна із чужого незаконного володіння

Представники:

від позивача (стягувача): не з'явився;

від відповідача (скаржника): ОСОБА_1, дов. № 88 від 02.03.2016р.;

від ВДВС: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2016р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ват" від 27.09.2016р. про забезпечення позову у справі № 904/8554/16 шляхом накладення арешту на рухоме майно відповідача в межах вартості майна, що є предметом спору в сумі 467 594 грн. 00 коп.

13.10.2016р. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" звернулося до господарського суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, в якій, з урахуванням доповнення до скарги від 24.11.2016р. № 5285/02, просить суд:

- визнати дії заступника начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 з відкриття виконавчого провадження № 52565781 06.10.2016р. незаконними;

- визнати дії заступника начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 з арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.10.2016р. по виконавчому провадженню № 5256578 незаконними;

- скасувати постанову заступника начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження за №52565781 від 06.10.2016р.;

- скасувати постанову заступника начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про арешт майна боржника за № 52565781 від 06.10.2016р.

Обґрунтовуючи викладені в скарзі вимоги, скаржник посилається на те, що державним виконавцем відкрито спірне виконавче провадження та накладено арешт на майно банку із порушенням вимог чинного законодавства. Так, на думку скаржника, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2016р. не набула процесуального статусу виконавчого документу, оскільки не скріплена печаткою із зображенням Державного Герба України, що передбачено абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р., п. 3 ст. 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 1.6.6 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28, п. 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (у новій редакції). До того ж, вказана ухвала не містить рахунків стягувача та боржника, що є обовязковими реквізитами виконавчого документу. Крім того, відкриваючи виконавче провадження на підставі заяви позивача від 06.10.2016р., державний виконавець не перевірив обсяг повноважень особи представника ТОВ «Агро Ват» ОСОБА_3, що подав заяву, згідно доданої до заяви довіреності від 27.09.2016р. Так, вказана довіреність підписана керуючим санацією ТОВ «Агро Ват» ОСОБА_4, проте, інформації про перебування юридичної особи позивача в процедурі банкрутства або санації Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить. Наведене свідчить про відсутність у ОСОБА_3 належних повноважень на представництво інтересів ТОВ «Агро Ват», що не було перевірено державним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження. Крім того, в порушення вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2016р. про забезпечення позову у справі № 904/8554/16, державним виконавцем накладений арешт на все рухоме майно ПАТ «АБ» Радабанк», а не в межах суми вартості майна, що є предметом спору в розмірі 467 594 грн. 00 коп., як визначено у зазначеній ухвалі суду. За вказаних обставин, скаржник вважає дії державного виконавця незаконними, а скаргу такою що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Представник стягувача письмові пояснення на скаргу не надав. В судових засіданнях 10.11.2016р. та 24.11.2016р. представник ТОВ «Агро Ват» проти задоволення скарги заперечував.

Кіровський ВДВС м. Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області явку повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Представник позивача в судове засідання 14.12.2016р. не зявився.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників позивача та ВДВС, оскільки про час та місце розгляду скарги останні повідомлені належним чином.

Дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представника скаржника, господарський суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 66 Господарського процесуального кодексу господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Про забезпечення позову виноситься ухвала (ч. 2 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», «згідно із статтями 66 та 67 ГПК господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали. У пункті 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчим документом є, зокрема, ухвали судів у господарських справах у випадках, передбачених законом. Отже, ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається. Така ухвала має відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в тому числі містити строк пред'явлення її до виконання)».

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII, що набрав чинності на дату прийняття господарським судом ухвали від 05.10.2016р. (надалі - Закон України «Про виконавче провадження»), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обовязковими на всій території України.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 06.10.2016р. ТОВ «Агро Ват» звернулося до Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про прийняття до виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2016р. у справі № 904/8554/16 про забезпечення позову та накладення арешту на рухоме майно ПАТ «Акціонерний банк «Радабанк» в розмірі вартості майна, яке витребується з незаконного володіння 467 594 грн. 00 коп.

Вказана заява підписана представником ТОВ «Агро Ват» на підставі довіреності від 27.09.2016р.

До заяви додані оригінал ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2016р. у справі № 904/8554/16 та копія довіреності на представника ТОВ «Агро Ват» (т. 2, а.с. 56).

Згідно постанови від 06.10.2016р. заступником начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 52565781 з примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2016р. у справі № 904/8554/16.

Як зазначає скаржник, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2016р. не набула процесуального статусу виконавчого документу, оскільки не скріплена печаткою із зображенням Державного Герба України, що передбачено абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р., п. 3 ст. 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 1.6.6 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28, п. 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (у новій редакції). Крім того, вказана ухвала не містить рахунків стягувача та боржника, що є обовязковими реквізитами виконавчого документу. За вказаних обставин, ухвала суду не повинна була прийматися державним виконавцем до примусового виконання, оскільки не може вважатися виконавчим документом.

Проте, з вказаними твердженнями скаржника суд не може погодитись з наступних підстав.

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» закріплені вимоги до виконавчого документа

Так, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, імя, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, імя та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк предявлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків), місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів звязку та адреси електронної пошти.

Таким чином, відомості щодо рахунків стягувача та боржника не віднесені законодавцем до обовязкових і можуть зазначатися у виконавчому документі якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обовязковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобовязаний мати таку печатку.

Проте, скаржником належними доказами не доведений факт відсутності гербової печатки суду на оригіналі ухвали господарського суду від 05.10.2016р., що був поданий для виконання до державної виконавчої служби ТОВ «Агро Ват». Серед доданих скаржником до матеріалів справи копій документів з матеріалів виконавчого провадження № 52565781 не міститься належним чином засвідченої копії вказаної ухвали суду, у звязку із чим вказані твердження скаржника відхиляються господарським судом як необґрунтовані.

За приписами, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як вже зазначалось вище, заяву про прийняття до виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2016р. у справі № 904/8554/16 про забезпечення позову та накладення арешту на рухоме майно ПАТ «Акціонерний банк «Радабанк» в розмірі вартості майна, яке витребується з незаконного володіння 467 594 грн. 00 коп. підписано та подано від імені ТОВ «Агро Ват» його представником ОСОБА_3 на підставі довіреності від 27.09.2016р., що додана до заяви (т. 2, а.с. 56, 58).

Згідно ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обовязки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Як встановлено судом та вбачається з копії довіреності від 27.09.2016р., доданої до заяви на підтвердження повноважень представника ТОВ «Агро Ват», вона підписана керуючим санацією ТОВ «Агро Ват» ОСОБА_4

Проте, як слушно зауважує скаржник, підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не спростовується позивачем, ТОВ «Агро Ват» не перебувало та не перебуває в процедурі банкрутства або санації.

Наведене свідчить, що вказана довіреність підписана особою, як не має відношення до підприємства стягувача, ОСОБА_3 на час подання заяви про відкриття виконавчого провадження не мав належним чином оформлених повноважень представника ТОВ «Агро Ват», а державним виконавцем, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», відкрито виконавче провадження № 52565781 на підставі виконавчого документа та заяви про примусове виконання, яка була подана особою, що не має відповідних повноважень.

Вказані обставини свідчать про незаконність дій заступника начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 з відкриття виконавчого провадження № 52565781 та є підставою для визнання недійсною постанови заступника начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження за №52565781 від 06.10.2016р.

Крім того, постановою заступника начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 06.10.2016р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах вказаного виконавчого провадження накладено арешт на все рухоме майно ПАТ «АБ» Радабанк».

Вказане підтверджується також інформаційною довідкою про виконавче провадження №52565781, що міститься в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень та витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 24.11.2016р. № 50847656 (т. 2, а.с. 46, 47-55).

Проте, в ухвалі господарського суду від 05.10.2016р. про вжиття запобіжних заходів у справі № 904/8554/16 судом вирішено накласти арешт на рухоме майно, що належить ПАТ «АБ» Радабанк» в межах суми вартості майна, що є предметом спору, а саме: 467 594 грн. 00 коп.

Таким чином, господарський суд вважає, що державний виконавець при виконанні ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2016р. по справі №904/8554/16 дійшов помилкового рішення стосовно можливості накласти арешт на все рухоме майно відповідача. Арешт міг бути накладений лише на рухоме майно, що належить ПАТ «АБ» Радабанк» в межах суми вартості майна, що є предметом спору, а саме: 467 594 грн. 00 коп.

З огляду на ці обставини, суд приходить до висновку, що дії заступника начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови ВП № № 5256578 від 06.10.2016р. про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження є незаконними, обмежує права власника такого майна, тому вказана постанова про накладення арешту підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 121-2 ГПК України, cкарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості що узгоджується також зі статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За встановлених обставин, господарський суд дійшов висновку про незаконність дій органу ДВС в межах спірного виконавчого провадження та вважає за необхідне задовольнити скаргу ПАТ «АБ» Радабанк» у повному обсязі.

На підставі вищезазначеного, керуючись Законом України „Про виконавче провадження, ст.ст. 86, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" задовольнити.

Визнати дії заступника начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 з відкриття виконавчого провадження № 52565781 06.10.2016р. незаконними.

Визнати дії заступника начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 з арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.10.2016р. по виконавчому провадженню № 5256578 незаконними.

Визнати постанову заступника начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2016р. ВП №52565781 недійсною.

Визнати постанову заступника начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про арешт майна боржника від 06.10.2016р. ВП № 52565781 недійсною.

Суддя ОСОБА_5