Рішення № 63479114, 14.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2016 Справа № 904/9596/16За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області

про стягнення заборгованості у розмірі 3 671,49 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача ОСОБА_1, дов. №73юр від 01.09.16р.

Відповідача не зявився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 3 671,49 грн., з яких 1 839,58 грн. - основного боргу, 160,24 грн. 3 % річних, 1 671,67 грн. збитків від інфляції.

07.11.16р. від Відповідача надійшов відзив, у якому він зазначає, що не згодний з позовними вимогами. Відповідач є бюджетною установою, яка фінансується з Державного бюджету України. Статтею 47 Бюджетного кодексу України передбачено, що відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобовязань минулих років, довгострокових зобовязань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету. Також Відповідач зазначає, що умовами Договору не передбачено при порушенні грошових зобовязань нарахування Споживачем Відповідачеві інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу. Справу просить розглядати без участі представника Відповідача.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.13р. сторонами укладено договір № 1512/07/134870 на технічне обслуговування систем газопостачання (далі Договір), за п.1.1 якого Виконавець (Позивач) приймає на себе зобовязання по наданню послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішніх газопроводів та газового обладнання котельні (котелень), які належать Замовнику (Відповідач) та знаходяться за адресою: вул. Ворошилова б.21, а Замовник приймає на себе зобовязання оплатити зазначені послуги в строки передбачені цим Договором.

Надані послуги оплачуються Замовником щомісячно, до 5-го числа місяця наступного за звітним, відповідно до виставленого рахунку та актів наданих послуг (п.2.3. Договору).

Факт надання послуг підтверджується актами наданих послуг, підписаними уповноваженими представниками обох сторін (п.4.1. Договору).

Акти наданих послуг уповноважені представники сторін повинні підписати не пізніше останнього календарного дня звітного місяця та повернути Виконавцю не пізніше 2-го числа місяця наступного за звітним. Акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків (п. 4.2. Договору).

Замовник зобовязується проводити своєчасну оплату за надані послуги (п. 3.2.4. Договору).

На виконання умов Договору, у жовтні-грудні 2013р. Позивач надав Відповідачеві послуги з технічного обслуговування систем газопостачання.

У жовтні 2013р. надано послуг на загальну суму 1 024,88 грн., що підтверджується актом приймання наданих послуг №1512/07/134870/98995 від 18.10.13р.; у листопаді 2013р. надано послуги на загальну суму 407,35 грн., що підтверджується актом приймання наданих послуг №1512/07/134870/100481 від 06.11.13р.; у грудні 2013р. надано послуги на загальну суму 407,35 грн., що підтверджується актом приймання наданих послуг №1512/07/134870/101480 від 25.12.13р.

За даними Позивача, Відповідач не оплатив послуги з технічного обслуговування за Договором, у звязку з чим у нього утворився борг у сумі 1 839,58 грн. за жовтень-грудень 2013р.

З посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані 3% річних - 160,24 грн. за період з 05.11.13р. по 20.10.16р. та збитки від інфляції 1 671,67 грн. за період з 01.12.13р. по 30.09.16р.

Нарахування проводилися за кожним актом окремо.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заперечує позов з наведених вище підстав.

Перевіривши доводи сторін, з урахуванням наданих сторонами до матеріалів справи документів (Договору, актів приймання наданих послуг), суд не погоджується із запереченнями Відповідача, а погоджується з позицією Позивача. При цьому, суд звертає увагу Відповідача, що саме на нього покладається обовязок контролю зобовязань, які він бере на себе й витрат бюджетних асигнувань.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, 49101, м. Дніпро, вул. Красна, 20А (код 08592141) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", 49101, м. Дніпро, вул. Олександра Кониського, б.5 (код 20262860) 1 839,58 грн. основного боргу, 1 671,67 грн. індексу інфляції, 160,24 грн. - 3% річних, 1 378,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено___