Рішення № 63479108, 09.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.2016 Справа № 904/9157/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство ТД", м. Дніпро

до відповідача-1: приватного підприємства "Лара", м. Львів

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство "БУДКОМПЛЕКТ", м. Дніпро

про стягнення 272 892, 41 грн

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 2 від 20.05.16 р., провідний юрисконсульт;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство ТД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 248 900, 52 грн., що складають суму заборгованості за договором № 4ПО-11 на поставку гранітної продукції від 29.03.2011 р.; 21 991, 98 грн. річних; 2 000, 00 грн. - заборгованості за договором поруки б/н від 29.03.2011 р.

05.12.16 р. від приватного підприємства "Лара" надійшла заява про застосування строків позовної давності.

Другий відповідач в судове засідання не з'явився, проте, останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення, залучені до матеріалів справи (а.с. 56, 71).

08.12.16 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство ТД" (Постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Лара" (Покупець, перший відповідач) укладено договір поставки № 4ПО-11, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, гранітну продукцію (далі - Товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2. договору, сторонами узгоджено, що номенклатура Товару, його кількість та ціна встановлюються на підставі погодженої Специфікації та зазначаються в розрахункових рахунках-фактурах чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 916 631, 23 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких залучено до матеріалів справи (а.с. 21-28).

Пунктами 3.1, 3.2. сторони узгодили, що загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого Товару Покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії Товару визначається Постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах. Розрахунки за кожну партую товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат Постачальника здійснюється у безготівковому порядку на протязі 30 (тридцяти) календарних днів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Перший відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо оплати поставленого товару, здійснивши розрахунки частково в сумі 667 730, 71 грн., про що свідчать банківські виписки, копії яких залучено до матеріалів спрви (а.с. 31-36).

Доказів виконання зобов'язань щодо оплати поставленого товару за видатковими накладними № 45 від 07.04.2012 р. та № 48 від 12.04.2012 р. в сумі 248 900, 52 грн. на момент розгляду спору не надано.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за загальний період з 01.11.2013 р. по 10.10.2016 р. складає 21 991, 89 грн.

29.03.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство ТД" (Кредитор, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортним підприємством "Будкомплект" (Поручитель, другий відповідач) укладено договір поруки, відповідно до п. 1.1 якого, Поручитель зобовязується солідарно нести відповідальність перед Кредитором на суму не більше 2 000, 00 грн. за виконання зобов'язань Боржника - приватного підприємства "Лара" щодо оплати вартості поставленого товару Кредитором Боржнику в межах договору поставки гранітної продукції № 4ПО-2011 від 29.03.2011 р.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 553 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Крім того, пунктом 6.5. Договору сторони узгодили, що позовна давність у звязку із стягненням з Покупця заборгованості, неустойки і штрафних санкцій по цьому Договору встановлюється терміном на 3 (три) календарних роки.

Як вбачається із матеріалів справи, прострочення виконання зобовязання щодо оплати поставленого товару за видатковою накладною № 45 від 07.04.2012 р. починається з 07.05.2012 р., за видатковою накладною № 48 від 12.04.2012 р. з 12.05.2012 р., отже строк позовної давності у три роки сплив відповідно 07.05. та 12.05.2015 року, а з позовом до суду позивач звернувся - 13.10.2016 р., тобто, поза межами вказаного строку.

Відповідно до ст. 266 Цивільного кодексу України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на майно тощо).

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вже зазначалося вище, першим відповідачем - приватним підприємством "Лара", заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Поважних причин пропуску строку позовної давності позивачем не вказано.

З огляду на викладене вимоги позивача задоволенню не підлягають, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 266, 267, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 16.12.2016р.

Суддя ОСОБА_2