Ухвала суду № 63478086, 13.12.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Владичана А.І.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретар Костюк Л.С.

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення суми банківського вкладу, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 вересня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення суми банківського вкладу.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 23 жовтня 2014 року між нею та ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення «Укрсоцбанк» ОСОБА_4 укладено договір банківського вкладу №26357933102438/7 про банківський строковий вклад «Депозитний вклад з проведенням конвертації валюти по курсу 13,10 грн». За умовами вказаного договору відповідач прийняв від неї на строк з 23 жовтня 2014 року по 23 листопада 2014 року включно грошові кошти у сумі 262 000 грн з проведенням конвертації валюти на суму 20 000 доларів США. Факт передання нею в касу банку та отримання коштів відповідачем підтверджується квитанцією від 23 жовтня 2014 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору на депозитний рахунок додаткові внески коштів допускаються (з правом повернення) вкладу з приміненням курсу валют, діючого на день поповнення депозитного рахунку. Тому нею 11 листопада 2014 року було внесено в касу Банку на поповнення депозитного вкладу 196 000 грн на строк з 11 листопада 2014 року по 11 грудня 2014 року

_____________

22ц/794/1407/2016 р. Головуючий у І інстанції Мізюк В.М.

Категорія: 27 Суддя-доповідач Владичан А.І.

включно з проведенням конвертації валюти на суму 15 000 доларів США. Факт передання нею коштів в касу Банку та отримання коштів відповідачем підтверджується квитанцією від 11 листопада 2014 року.

У зв'язку з небажанням продовжувати на новий строк депозитний договір ОСОБА_3 04 грудня 2014 року повідомлено ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення сум вкладів з проведенням її конвертації у відповідності до укладеного договору, однак відповідач внесену суму їй не повернув, чим порушив умови договору та положення цивільного законодавства.

Просила стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» на її користь суму банківського вкладу за договором №26357933102438/7 про банківський строковий вклад в розмірі 35 000 дол. США.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що при ухваленні рішення судом порушені норми матеріального і процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, судове рішення є незаконним та необґрунтованим.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 вересня 2016 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої доводи мотивує тим, що законодавець не визначив, яким саме документом за його назвою може бути підтверджено внесення вкладу і укладення відповідного договору, а наявні в матеріалах квитанції є документами, що відповідають вимогам закону у сфері банківської діяльності, містить необхідні реквізити а є належним доказом внесення кошів згідно з угодою.

Крім того, договір банківського вкладу банком не оспорювався, а, отже, є правомірним.

Вказує, що відсутність реєстрації договору банківського вкладу і як наслідок необлікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від юридичних чи фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу не можна вважати недодержанням письмової форми договору за наявності документа, що відповідає вимогам закону, слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Ст. 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на ст. 1059 ЦК України, виходив з того, що сторонами не додержано письмової форми договору банківського вкладу, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, оскільки квитанції Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» від 23 жовтня 2014 року за змістом та формою не відповідають вимогам, які передбачені пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року №174; позивачем ОСОБА_3 не надано суду належних доказів згідно вимог ст. 59 ЦПК України та ст. 1059 ЦК України про внесення коштів до каси банку за договором №38, що суперечить вимогами п. 2.10 гл. 2 розд.ІУ Інструкції НБУ від 01.06.2011 року за № 174«Про ведення касових операцій банками України»; сам по собі договір банківського вкладу між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 №26357933102438/7 і квитанції від 23 жовтня 2014 року Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» не дають підстав для висновку про підтвердження внесення нею грошових коштів за договором банківського вкладу.

Колегія суддів вважає, що висновки суду є правильними, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів та на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 23 жовтня 2014 року ОСОБА_3 уклала з ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення ОСОБА_4 договір банківського вкладу «Інвестиційний» №26357933102438/7 (а.с. 3-4).

Згідно з п.1.1 та 1.2 вищевказаного договору Банк відкриває депозитний вклад «Інвестиційний» з поточним рахунком НОМЕР_1 на суму 262000 грн, вклад має назву «Депозитним вклад «з проведенням конвертації валюти по курсу 13,10 грн, який діє на день укладання договору вкладу на 23 жовтня 2014 року на суму 20 000 доларів США» на строк з 23 жовтня 2014 року по 23 листопада 2014 року.

Пунктом 1.3 правочину передбачено додаткові внески на депозитний рахунок (поповнення вкладу).

Згідно з квитанцією від 23 жовтня 2014 року ОСОБА_3 внесено кошти у сумі 262 000 грн на виконання договору банківського вкладу №26357933102438/7 від 23 жовтня 2014 року.

Крім того, відповідно до квитанції від 11 листопада 2014 року ОСОБА_3 внесено кошти у сумі 196 500 грн на виконання договору від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7.

Пункт 3.2.4. договору передбачає, що банк зобов'язаний повернути клієнту суму депозитного вкладу та суму нарахованих процентів в порядку, передбаченому цим договором.

04 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до ПАТ «Укрсоцбанк» з вимогою про повернення депозитного вкладу.

З копії договору №26357933102438/7, наданого позивачем, вбачається, що його підписано ОСОБА_4 в особі начальника Кіцманського відділення та ОСОБА_3, однак копії заяви щодо оформлення депозитного вкладу позивачем не надано.

Згідно зі ст. 6 Положення про Кіцманське відділення ПАТ «Укрсоцбанк» керівництво поточною діяльністю відділення здійснює начальник, який затверджує підписом документи фінансового характеру, розрахункового характеру, в тому числі договори, в межах наданих банком лімітів та відповідно до довіреності, наданої начальнику відділення.

З відповіді приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 12 січня 2015 року, вбачається, що довіреність від імені ПАТ «Укрсоцбанк» начальнику Кіцманського відділення ОСОБА_4 13 жовтня 2013 року за реєстровим №1740, нею не посвідчувалася та не зареєстрована.

Згідно з листом прокуратури Голосіївського району м. Києва від 06 січня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014100010000331 від 25 грудня 2014 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, 21 листопада 2014 року до ЄРДР за №12014260110000622 внесено відомості за правовою кваліфікацією по ч. 3 ст. 191 КК України, зокрема про те, що начальник Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, протягом тривалого часу, користуючись довірою фізичних осіб, отримувала від них значні суми коштів, як у гривнях, так і у іноземній валюті, і від імені банку заключала з ними фіктивні депозитні угоди. При цьому кошти на банківські рахунки не надходили.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Згідно із частиною першою 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 2 ст.1058 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавствами, та скріплюється печаткою.

Відповідно до частини першої 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно Листа Національного Банку України від 14.02.2012 р. N 11-117/708-1645 про «Роз'яснення про документальне оформлення касових операцій», надано наступне роз'яснення, що відповідно до пункту 4.8. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N637, на підприємствах, що мають одного касира, при необхідності тимчасової його заміни виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов'язків касира. Підприємства, штатним розписом яких не передбачена посада касира, виконання його обов'язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера або іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність. Таким чином, на підприємствах у разі потреби тимчасової заміни касира або відсутності посади касира виконання його обов'язків може покладатися за письмовим наказом керівника на бухгалтера (у тому числі залученого на договірних засадах) або іншого працівника з укладенням договору про повну матеріальну відповідальність. При цьому підпис керівника на видаткових касових документах повинна бути обов'язково. Крім того, зазначено, що керівник при наявності на підприємстві посад головного бухгалтера і касира не має права одноосібно підписувати касові документи.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 01.06.2011 року за № 174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»). А також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4 Положення, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції письмова форма договору банківського вкладу вважається додержавною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Згідно з п. 2.1 цього Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

При цьому відкриття банківських рахунків та обліковування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку (ч. 3 ст. 1058, ч. 2 ст. 1068 ЦК України, п. 2.1 вищезгаданого Положення).

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року за №492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8. Інструкції);договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10. Інструкції).

П. 10.1. Інструкції передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Згідно з п. 1.1. ст. 1 Розділу IV Постанови Національного банку України від 01.06.2011, № 174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні" передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать зокрема заява на переказ готівки (додаток 8) та заява на видачу готівки (додаток 10).

Так, п. 1.2. ст. 1 даного розділу чітко передбачено, що цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Крім того, відповідно до п. 1.3. ст. 1 Розділу IV Інструкції встановлено, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

Частина 2 п. 1.3. ст. 1 Розділу IV передбачає, що до обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, які беруть участь у справі, виникає спір. Згідно ч. 4 статті 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України) дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки надані ОСОБА_3 квитанції на внесення коштів на депозит не відповідають формі документу даного виду, зокрема: не зазначено платника та отримувача, не вказано, на який рахунок/рахунки вносяться кошти, не зазначено призначення платежу, невірно зазначено договір, на підставі якого вносилися кошти, не містять підпису касира - не складене у відповідності до вимог нормативно-правових актів щодо документального оформлення касових операцій не підтверджують внесення коштів на депозитний рахунок фізичної особи; квитанції Кіцманського відділення публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 23 жовтня 2014 року та від 11 листопада 2014 року не містять перелік обов'язкових реквізитів щодо належного оформлення касових документів, що у свою чергу не відповідає встановленій формі квитанції, що є додатком до «Інструкції про ведення касових операцій банками України», затвердженої Постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року №174, не відповідає вимогам внутрішніх нормативних документів, що діяли на той час у ПАТ «Укрсоцбанк» та свідчить про те, що готівку не було внесено до відповідної платіжної системи банку.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: