Рішення № 6347620, 12.05.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2009 р. Справа № 10/773

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:

позивача Махаринець В.І. - за довіреністю,

відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю,

МВКП „Берк” ОСОБА_3 - за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського РЕМ

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4

про стягнення 14 951,70 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 14 951,70 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

Представник позивача позов підтримав, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позов, його представник у засіданні суду проти позову заперечили повністю. Мотиви заперечень полягають у тому, що відповідач не мав намірів споживати електричну енергію та фактично її не споживав. За висновками відповідача електроенергія позивачем постачалася іншому споживачеві МВКП "Берк" через трансформаторну підстанцію відповідача, або ж іншим особам, які несанкціоновано користувалися електроенергією.

Розглянувши матеріали справи, додатково подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, представника МВКП „Берк”, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За призначенням та характером діяльності, згідно з п.п. 1.2 п. 1 „Правил користування електричною енергією”, затверджених Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 (в подальшому тексті „Правила” у відмінках), позивач є електропередавальною організацією.

Згідно з Правилами постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цих електроустановок (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

02.10.2007 р., за заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (відповідача у справі), сторонами укладено типовий договір № 4386 про постачання електричної енергії (в подальшому тексті „договір” у відмінках).

Пунктом 1 цього договору передбачено, що постачальник (позивач у справі) продає електричну енергію споживачу (відповідач у справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 180 кВТ, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі на умовах договору.

Згідно з п.п.2.3.3 п. 2 договору відповідач зобовязувався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3.4, 4 „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Підпунктом 9.4. п. 9 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Матеріалами справи підтверджено, що договір, з дня його укладання сторонами до дня подачі позивачем цього позову до суду, є чинним, оскільки жодною із сторін не було письмово заявлено про припинення його дії.

Згідно з додатком № 3.4 до договору, яким визначено порядок розрахунків, розрахунковим періодом за поставлену електроенергію вважається календарний місяць, а повна оплата здійснюється на початку періоду, наступного за розрахунковим (до 30 числа) за фактично використану електричну енергію.

Згідно з додатком № 4 до договору (графік зняття показників лічильників та подання їх до електропостачальної організації споживач (відповідач по справі) знімає показання електролічильника 25 числа розрахункового періоду та протягом 0,5 доби зобовязаний довести їх до електропостачальної організації (позивача у справі) за встановленою формою.

Згідно з поданих позивачеві звітів та актів про використану електроенергію, відповідачеві, в період з лютого 2008 р. по грудень 2008 р. поставлено 26242 кВТ електричної енергії, вартість якої за встановленим тарифом становить 17809,50 грн.

Це підтверджено поданими суду письмовими доказами - копіями звітів та актів про використану електричну енергію, розрахунком використаної та сплаченої електроенергії та не спростовано відповідачем. Облік електроенергії здійснювався приладом обліку електролічильником, який належить відповідачеві.

На підставі цих звітів та актів позивач надав відповідачеві рахунки - фактури на оплату електричної енергії. Це підтверджено копіями вказаних рахунків та не спростовано відповідачем.

Відповідач зобовязання по оплаті поставленої йому електричної енергії виконав частково, на суму 2857,80 грн. Це підтверджено випискою з руху коштів на банківському рахунку позивача, згідно з якою відповідачем 10.06.2008 р. сплачено за активну електроенергію за травень 2008 р. 910,92 грн. та 15.09.2008 р. сплачено за електроенергію за серпень 2008 р. 1946,88 грн.

Згідно з цією випискою оплата електроенергії відповідачем здійснювалась за договором № 4386, тобто договором, з якого виник спір.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином, а одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Твердження відповідача у запереченнях проти позову про те, що він не мав наміру споживати електричну енергію, а фактично її споживав інший споживач МВКП „Берк”, спростовується поданими суду доказами.

Згідно з поясненнями представників позивача та МВКП „Берк”, між позивачем та цим підприємством існували та існують договірні відносини на постачання електричної енергії з 2005 р. по даний час. Це підтверджено копіями договору № 537, укладеного 21.06.2005 р. та переукладеного 29.08.2008 р. про постачання електричної енергії.

Постачання електричної енергії МВКП „Берк” до вересня 2008 р. здійснювалося через трансформаторну підстанцію ТП 520, яка належить відповідачеві. Ця обставина не є підставою для звільнення відповідача від обовязку оплати електроенергії, оскільки розрахунки між позивачем та МВКП „Берк” здійснюються за окремим договором, за показами іншого приладу обліку електричної енергії, згідно зі звітами МВКП „Берк” та рахунками позивача. За повідомленням представників позивача та МВКП „Берк”, це підприємство розраховується за електроенергію самостійно, заборгованості не має.

МВКП „Берк” здійснило відповідні технічні заходи і з вересня 2008 р. отримує електроенергію без застосування електротехнічних засобів та ліній відповідача. Це підтверджено поданими суду доказами та не спростовано відповідачем.

За таких обставин твердження відповідача про несанкціонований відбір електричної енергії МВКП „Берк” чи іншими споживачами не відповідають матеріалам та фактичним обставинам справи. Трансформаторна підстанція ТП 520, через яку здійснюється електропостачання, належить відповідачеві. Це підтверджується поданими суду доказами та не заперечується відповідачем.

Пошкодження замків, дверей, зрив пломб невідомими особами на цій підстанції, на що посилається відповідач у своїх запереченнях, не є підставою для звільнення відповідача від оплати поставленої йому позивачем електроенергії.

Забезпечення збереження майна є обовязком власника цього майна, тобто відповідача.

Дослідження факту, обставин та наслідків пошкодження майна боржника не є компетенцією господарського суду, не стосується предмету цього позову.

Підписання звітів, актів про кількість спожитої електричної енергії, здійснення платежів за неї не відповідачем особисто, а іншою особою, на що посилається відповідач у своїх запереченнях також не звільняє відповідача від оплати поставленої йому електроенергії згідно з укладеним сторонами договором. Вказані звіти та акти могли подаватися іншими особами за дорученням відповідача, від його імені.

тому заперечення відповідача не спростовують наявності його зобов'язання оплатити поставлену йому електричну енергію.

За таких обставин підлягає стягненню з відповідача на користь позивача борг за спожиту електричну енергію в сумі 14951,70 грн.

Спір виник з вини відповідача, тому судові витрати покладаються на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь Відкритого акціонерного товариства „Черкасиобленерго”, в особі Черкаського міського району електричних мереж, м. Черкаси, вул. Благовісна, 166, код 25204608, 14951,70 грн. боргу, 149,51 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

СуддяВ.В. Шумко