Рішення № 6347584, 19.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/2019.02.09 За позовомДочірнього підприємства „Артек”;

ДоСПД фізичної особи ОСОБА_1;

Простягнення 19463,38 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:Грубник Д.Л., представник, довіреність б/н від 10.02.2009 р.;

Від відповідача: не з”явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2008 р. порушено провадження у справі №18/20, справа призначена слуханням на 05.02.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 05.02.2009 р. до 19.02.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 05.02.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 19463,38 грн. основного боргу, 194,63 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

ВідповідачСубєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1, повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обовязковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до накладних №002583 від 07.09.2006 р., №279 від 13.02.2007 р. та №446 від 05.03.2007 р. позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 19463,38 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреностями останнього серії ЯМС №927293 від 06.09.2006 р., серії ЯМТ №929016 від 08.02.2007 р. та серії ЯМТ №929032 від 05.03.2007 р.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами були укладені угоди.

Відповідач не виконав свої зобовязання за угодами, поставлену позивачем продукцію не оплатив.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв”язку з тим, що термін оплати продукції визначений не був, 01.10.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про оплату поставленої позивачем продукції.

Як визначено частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (інд. АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства „Артек” (інд. 03680, м. Київ, вул. Сім”ї Сосніних, 11, код ЄДРПОУ 24936048) 19463 (девятнадцять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 38 коп. заборгованості, 194 (сто девяносто чотири) грн. 63 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко