Рішення № 6347547, 24.07.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.07.08 р. Справа № 14/69пн

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, кодНОМЕР_1,

м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації

м.Донецька”, ЄДРПОУ 03336670, м.Донецьк

третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Донецька міська рада, ЄДРПОУ 26502957, м.Донецьк

третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м.Донецьк

третя особа 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька”,

ЄДРПОУ 05514241, м.Донецьк

про визнання права

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3-по дов.

від відповідача: не зявився

від третьої особи 1: Ізотова О.В.-нач. від.

від третьої особи 2: не зявився

від третьої особи 3: Мішина Н.Г.-нач. юр. від.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк, про визнання права комунальної власності територіальної громади м.Донецька на підвальне приміщення загальною площею 218,1 кв.м., яке складається із підвалів літ.„IY” площею 8,6 кв.м., літ.„Y” площею 13,9 кв.м., літ.„YI” площею 12,1 кв.м., літ.„YII” площею 22,7 кв.м., літ.„YIII” площею 160,8 кв.м. житлового будинку літ.А-5, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ті обставини, що за договором оренди №558 від 13.07.2007р. він фактично є орендарем самочинно перепланованого майна, яке належить на праві комунальної власності територіальній громаді м.Донецька.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №01/1960 від 27.06.2008р., в якому проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування своїх заперечень проти позову, відповідач посилається на відсутність з його боку оспорювання будь-яких прав територіальної громади м.Донецька на спірне майно. Крім цього, за твердженням відповідача, позивач не може виступати від імені територіальної громади м.Донецька у цій справі.

Ухвалою від 12.06.2008р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено 1, Донецьку міську раду, м.Донецьк, 2, Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м.Донецьк.

Третя особа 1 в поясненнях по справі, які надійшли на адресу суду 24.07.2008р., повідомила суд про належність спірного майна територіальній громаді м.Донецька.

Третя особа 2 письмових пояснень по суті спору не надала. В судових засіданнях третьою особою 2 було повідомлено суд про ті обставини, що позивач є орендарем спірного приміщення на підставі договору оренди №558 від 13.07.2007р.

Ухвалою від 20.06.2008р. до участі у справі в якості третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено, Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька”, м.Донецьк.

Третя особа 3 повідомила суд про ті обставини, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на її балансі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третіх осіб, господарський суд встановив:

Рішенням від 27.09.2004р. №13/20 Донецької міської ради було передано Управлінню комунальних ресурсів Донецької міської ради функції та повноваження орендодавця при передачі в оренду обєктів права комунальної власності.

Згідно з розпорядженням від 13.07.2007р. №760 Донецьким міським головою було вирішено укласти з позивачем договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 170,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

13.07.2007р. між Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради, м.Донецьк та позивачем був підписаний договір оренди №558.

Згідно з умовами вказаного договору Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м.Донецьк на підставі розпорядження Донецького міського голови від 13.07.2007р. №760 виступило орендодавцем, а позивач орендарем нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Зокрема, за приписом п.2.1 договору №558 від 13.07.2007р. обєктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 170,3 кв.м., у тому числі у підвалі 170,3 кв.м. згідно викопіюванню плану.

За змістом довідки від 12.05.2008р. №01/4-1016 Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька”, м.Донецьк житловий будинок №9 (літ.А-5) по пр.Звільнення Донбасу у м.Донецьку знаходиться на її балансі. При цьому, як зазначено третьою особою 3, площа підвального нежитлового приміщення дорівнює 170,3 кв.м.

Виходячи зі змісту позовної заяви, внаслідок самовільного перепланування підвального приміщення невстановленими особами, на теперішній час фактично позивач є орендарем підвального приміщення загальною площею 218,1 кв.м., яке складається із підвалів літ.„IY” площею 8,6 кв.м., літ.„Y” площею 13,9 кв.м., літ.„YI” площею 12,1 кв.м., літ.„YII” площею 22,7 кв.м., літ.„YIII” площею 160,8 кв.м. житлового будинку літ.А-5, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

В підтвердження викладених обставин позивач посилається на технічний паспорт, складений КП „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про визнання за територіальною громадою м.Донецька права комунальної власності на підвальне приміщення загальною площею 218,1 кв.м., яке складається із підвалів літ.„IY” площею 8,6 кв.м., літ.„Y” площею 13,9 кв.м., літ.„YI” площею 12,1 кв.м., літ.„YII” площею 22,7 кв.м., літ.„YIII” площею 160,8 кв.м. житлового будинку літ.А-5, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов №01/1960 від 27.06.2008р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

За приписом ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти тощо належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, які згідно зі статтею 143 Конституції України безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Як передбачено п.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зазначені органи від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

З урахуванням викладеного, виходячи з того, що від імені і в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, учасниками господарського процесу у спорах, пов'язаних із захистом права комунальної власності, можуть виступати ради, а також їх виконавчі органи, за умови, що даний орган має статус юридичної особи і що відповідні повноваження передбачені нормативним актом, який регулює діяльність цього органу.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому, відповідні положення поширюються також на підприємства і організації, які хоча й не є власниками, але володіють майном з підстав, передбачених законом (на праві повного господарського відання або на праві оперативного управління) чи договором (наприклад, згідно з договором майнового найму).

Як встановлено судом, позивач є орендарем спірного майна на підставі договору оренди №558 від 13.07.2007р.

Таким чином, положення щодо захисту права власності на спірне майно також поширюються й на позивача.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Пунктом 5 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, необхідними умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно є наявність права власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, за змістом п.1.2 договору оренди №558 від 13.07.2007р. Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради, м.Донецьк одночасно з правом оренди нерухомого майна було передано позивачу й право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться обєкт оренди.

Таким чином, враховуючи викладене, судом встановлено, що земельна ділянка, на якій розташоване спірне майно, фактично є власністю територіальної громади м.Донецька.

Згідно з наданим до матеріалів справи висновком спеціаліста №42/07 підвальні приміщення загальною площею 170 кв.м., розташовані в будинку №9 по пр.Звільнення Донбасу у м.Донецьку, рахуються як „підвал” та „сараї”, проте, ознак розміщення сараїв мешканців на момент проведення обстеження не виявлено. Як вказує спеціаліст Вовк Е.Ю., приміщення не відносяться до допоміжних або технічних приміщень житлового будинку, їх призначення не повязане з обслуговуванням будинку або при будинкової території.

Відповідно до науково-технічного звіту про технічний стан конструкцій частини підвального приміщення у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, складеним ДП „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький ПромБудНДІпроект”, встановлено, що спірне приміщення після перепланування знаходиться в задовільному стані та може експлуатуватись в подальшому.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, суд приймає до уваги вказаний вище висновок ДП „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький ПромБудНДІпроект” як доказ дотримання будівельних норм і правил при проведенні перепланування спірного обєкту.

На підставі вищевикладеного, виходячи з того, що спірний обєкт збудований на земельній ділянці, власником якої є територіальна громада м.Донецька, приймаючи до уваги надані до матеріалів справи документи щодо оцінки технічного стану спірних конструкцій, суд дійшов висновку про відсутність порушень встановлених норм та правил при будівництві спірного майна.

При цьому, посилання відповідача на відсутність з його боку оспорювання прав територіальної громади м.Донецька на спірне майно судом до уваги не приймаються.

Згідно з п.18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України N01-8/98 від 31.01.2001р. "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

За таких обставин, враховуючи вимоги п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги надані до справи документи, а також відсутність будь-яких доказів порушення будівництвом спірного обєкту прав інших осіб, позовні вимоги про визнання права комунальної власності територіальної громади м.Донецька на підвальне приміщення загальною площею 218,1 кв.м., яке складається із підвалів літ.„IY” площею 8,6 кв.м., літ.„Y” площею 13,9 кв.м., літ.„YI” площею 12,1 кв.м., літ.„YII” площею 22,7 кв.м., літ.„YIII” площею 160,8 кв.м. житлового будинку літ.А-5, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, підлягають задоволенню.

Враховуючи, що за висновками суду, з боку відповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати право комунальної власності територіальної громади м.Донецька на підвальне приміщення загальною площею 218,1 кв.м., яке складається із підвалів літ.„IY” площею 8,6 кв.м., літ.„Y” площею 13,9 кв.м., літ.„YI” площею 12,1 кв.м., літ.„YII” площею 22,7 кв.м., літ.„YIII” площею 160,8 кв.м. житлового будинку літ.А-5, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні 24.07.2008р. оголошено повний текст рішення.

Суддя