Рішення № 63474921, 13.12.2016, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5450/16-ц

Провадження № 2/346/1936/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю: секретаря Томин О.А.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Спаської сільської ради Коломийського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_8 померла його тітка ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані в АДРЕСА_1 що належали їй на підставі договору дарування від 03.11.1992 року, а також інше майно.

Тітка залишила заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу. Спадкоємцем за законом на майно ОСОБА_3 є її брат ОСОБА_2 (відповідач). З метою оформлення спадщини позивач звернувся до державного нотаріуса Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, у прийнятті заяви позивачу відмовлено, оскільки він не проживав разом з ОСОБА_3 на день її смерті та в шестимісячний строк після її смерті не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Позивач зазначає, що він дійсно не був зареєстрований в будинку ОСОБА_3 на день її смерті, однак, фактично тітка останні чотири роки свого життя проживала разом з ним в його будинку в с.Уторопи Косівського району, що стверджується актом обстеження. Позивач також зазначає, що він не звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, через причини та обставин, що не залежали від його волі. Зокрема, він із сім'єю проживав в с.Уторопи Косівського району, в його сім'ї склалось важке матеріальне становище, дружина його не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, він також офіційно не працює , доходи отримує від тимчасових, сезонних заробітків, на які й утримує сім'ю. 12.11.2014 року у позивача народився син і значну частину зароблених коштів ним витрачено на пологи дружини та догляд за дитиною. Крім того, вкінці 2014 року в будинку, де проживав позивач разом з сім'єю, сталася пожежа, в результаті якої знищено практично все майно та зруйновано будинок. Іншого місця проживання в позивача немає, тому всі кошти йдуть на відбудову та ремонт будинку, придбання речей першої необхідності. У зв'язку з наведеними обставинами, тобто з поважних причин, він пропустив встановлений ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Тому позивач просить визначити йому три місяці додаткового строку для подання такої заяви, а також збільшивши позовні вимоги, просить встановити факт спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Він зазначив, що його тітка за станом свого здоров'я протягом кількох останніх років свого життя не могла самостійно себе обслуговувати. Тому він в січні 2010 року забрав її з лікарні до свого будинку, що в с.Уторопи Косівського району, де вона постійно проживала до дня її смерті. Тому він просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги по суті визнав частково та пояснив, що він надавав матеріальну допомогу своїй сестрі ОСОБА_3 на будівництво спірного будинку. Він також зазначив, що ця його сестра фактично постійно проживала в будинку позивача в с.Уторопи Косівського району, але не протягом останніх чотирьох років її життя, а від зими 2012-2013 років до дня її смерті. Тому відповідач просить в задоволенні позову відмовити

Представник відповідача - Спаської сільської ради Коломийського району в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про одержання ним судових повісток-викликів, а також особиста розписка представника відповідача ОСОБА_4 (а.с.22, 28, 31).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть в справі, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Косівської державної нотаріальної контори 03.11.1992 року та зареєстрованого в реєстрі за №4045, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходиться в с. Спас Коломийського району ( а.с. 4,5).

Згідно з даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 21.05.2013 року Спаською сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Уторопи Косівського району, актовий запис №13 (а.с.7 ).

Згідно із заповітом, посвідченим 09.08.2007 року секретарем виконкому Спаської сільської ради та зареєстрованим в реєстрі за №18, ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_1, тобто позивачу (а.с.6).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданого 11.10.2016 року Першою Коломийською районною державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8, відкрита спадкова справа №38650, за номером у спадковому реєстрі - 54870682 (а.с.8).

Згідно з даними довідки № 1353, виданої Спаською сільською радою Коломийського району 12.10.2016 року, ОСОБА_3 до дня її смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1. Померлій належала на праві власності вказана вище 1/2 частина житлового будинку. На час її смерті в зазначеному господарстві ніхто не був зареєстрований. Заповіт від імені ОСОБА_3, посвідчений у виконкомі вказаної сільської ради 09.08.2007 року за реєстровим №18, не змінювався та не скасовувався (а.с.10).

Актом обстеження, складеним 17.10.2016 року депутатом Уторопської сільської ради Косівського району, стверджується факт проживання без реєстрації місця проживання в АДРЕСА_2 станом на ІНФОРМАЦІЯ_8 позивача та ОСОБА_3 (а.с.9).

Із відповіді державного нотаріуса Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори від 11.10.2016 року вбачається, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з тим, що у встановлений законом строк він не подав заяву про прийняття спадщини та на момент смерті спадкодавця не проживав за адресою спадкодавця (а.с.11).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Пунктами п.п. 23, 24 вказаної постанови передбачено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п.п.3.22 п.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності в паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово- експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

На відміну від ЦК УРСР, який встановлював єдиний порядок прийняття спадщини незалежно від того, чи присутній спадкоємець в місці прийняття спадщини, чинним ЦК України у врегулювання цього питання внесені значні корективи. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем ("присутніх спадкоємців"), встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. За чинним ЦК критерієм визнання спадкоємця присутнім є проживання останнього в одному будинку або квартирі з померлим. При вирішенні питання про постійне проживання спадкодавця до дня його смерті не має значення реєстрація його за іншою адресою. Адже відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

На підставі наведеного, враховуючи часткове визнання позову відповідачем ОСОБА_2, суд вважає, що слід встановити факт постійного проживання позивача з його тіткою ОСОБА_3 на час її смерті за місцем його проживання в с.Уторопи Косівського району Івано-Франківської області. Тому суд вважає, що таким чином позивач як єдиний спадкоємець за заповітом прийняв спадщину і його вимога про встановлення вказаного факту підлягає задоволенню. З наведених підстав, а також в зв'язку з відсутністю доказів на ствердження поважності причин пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, позовна вимога про визначення вказаного строку задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованою.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст.ст.256-259 ЦПК України , ст.ст.1268, 1270 ЦК України та, керуючись статтями 213-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, з його тіткою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, на час її смерті, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Уторопи Косівського району Івано-Франківської області.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2016 року.

Суддя Калинюк О. П.