Рішення № 63473478, 14.12.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5647/16-ц

Провадження № 2/0203/1715/2016

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Давіденко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 15 грудня 2014 року в м. Дніпропетровську відповідач, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем марки «Деу», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який належить ОСОБА_3

Данні обставини встановлені та підтверджуються постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2015 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.

Висновком автотоварознавчого дослідження №2628 від 03 лютого 2015 року визначено, що розмір завданих збитків внаслідок ДТП складає 15247,11 грн.

У відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування.

Таким чином, до позивача, відповідно до діючого законодавства, після виплати страхового відшкодування, перейшло право вимоги до винної особи - відповідача, у розмірі фактичних затрат, пов'язаних із відшкодуванням збитків страхувальнику за вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду, а тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 15247,11., а також судові витрати по справі в розмірі 1378,00 грн.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши поштою заяву про розгляд справи у його відсутності, наполягаючи на задоволенні позовних вимог з наведених у позові підстав, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причин не повідомив, свого представника до суду не направив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що 15 грудня 2014 року близько 18 год. 17 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, керував автомобілем «ВАЗ» дрн НОМЕР_1, в районі будинку №14 по вул. Ульянова у м. Дніпропетровську, змінив напрямок свого руху праворуч та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Деу» дрн НОМЕР_2, водієм якого є ОСОБА_2

Дані обставини встановлені та підтверджуються постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2015 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП за вказане правопорушення, яка набрала законної сили 09 лютого 2015 року (а.с.12).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Автомобіль «Деу», днз НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_3, та яким на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 та посвідчення водія керувала ОСОБА_2 (а.с.10, 10-зворот) і внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної події зазнав механічних пошкоджень, застраховано в ПрАТ СК «Арсенал страхування», на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АІ/4787841 укладеного з ОСОБА_3 08 лютого 2014 року та дійсного до 07 лютого 2015 року (а.с.11).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була.

Відповідно до п. «а» ч. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження за фактом спричинення аварійних пошкоджень автомобілю №2628 від 03 лютого 2015 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «ЗАЗ» дрн НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, становить 15247,11 грн. без урахування втрати товарної вартості (а.с.15-18).

Відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Така оцінка проводиться в порядку, передбаченому «Методикою товарознавчою експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Тому, для вирішення питання щодо розміру фактично заподіяної позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди, суд приймає до уваги зазначений висновок, проведений у відповідності до чинного законодавства.

Наказами Моторного (транспортного) страхового бюро України №3215 від 17 червня 2015 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3» визначено до сплати 15247,11 грн. (а.с.26).

Згідно платіжного доручення № 3215 від 18 червня 2015 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 на загальну суму 15247,11 грн. (а.с. 27).

Письмова пропозиція позивача від 19 червня 2015 року за вих. №3/1-05/17422 щодо вирішення справи в добровільному порядку відповідачем залишена без реагування (а.с.28).

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Ст.ст. 1187, 1188 ЦК України та роз'ясненнями наданими в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року (з послідуючими змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одному з володільців підвищеної небезпеки з вини іншого - відшкодовується винним.

Таким чином, до позивача, як до страховика, що виплатив страхове відшкодування в межах сплаченої суми в розмірі 15247,11 грн., перейшло право вимоги, яке ОСОБА_1. на підставі ст.ст.1187, 1188 ЦК України, мав до відповідача, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (вул. Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02154, р/р 2600202284871 в ПАТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО 322313, ідентифікаційний код 21647131) з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_6), страхове відшкодування в розмірі 15247,11 грн. (п?ятнадцять тисяч двісті сорок сім гривень 11 коп.), та судовий збір в розмірі 1378,00 грн. (тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Відповідач має право подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а так само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Головуючий О.В. Колесніченко