Ухвала суду № 63473220, 16.12.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/17336/2016

Провадження № 1-кс/201/10175/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 року Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська

у складі : головуючого - слідчого судді Ходаківського М.П.,

за участі секретаря судового засідання - Максимової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання генерального директора Приватного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 42016040000000922, -

ВСТАНОВИВ:

Генеральний директор ПрАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, просив скасувати заборону ПрАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» та його структурним підрозділам розпоряджатись рухомим, нерухомим майном та видобутими корисними копалинами, у тому числі заборону службовим особам Державної фіскальної служби України здійснювати дії щодо митного оформлення експорту продукції суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності ПрАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» відповідно до УКТ ЗЕД України 2601000000, у тому числі: 2601110010 «Руди та концентрати залізні, включаючи випалений пірит: руди та концентрати залізні, крім випаленого піриту: неагломеровані», 2601110090 «Руди та концентрати залізні, включаючи випалений пірит: руди та концентрати залізні, крім випаленого піриту: неагломеровані:», 2601120010 «Руди та концентрати залізні, включаючи випалений пірит: руди та концентрати залізні, крім випаленого піриту: агломеровані», 2601120090 «Руди та концентрати залізні, включаючи випалений пірит: руди та концентрати залізні, крім випаленого піриту: агломеровані», 2601200000 «Руди та концентрати залізні, включаючи випалений пірит: -випалений пірит».

Оскільки заявник не має наразі жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, повідомлення про підозру йому не вручалося, обвинувальний акт не складався останній просить скасувати арешт на майно.

Заявник надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Прокурор Федоров Д.М. надав заяву, в якій просив розгляд справи розглядати без його участі у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2016 року у справі № 201/16359/16-к (провадження № 1кс/201/9787/2016) було задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Дніпропетровської області Федорова Д.М. про заборону розпоряджатися майном.

Згідно з відомостями, викладеними в зазначеній ухвалі, клопотання про накладення арешту мотивовано тим, що у провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 42016040000000922, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 жовтня 2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що посадові особи ПрАТ «Євраз Суха балка» та його структурних підрозділів: шахта «Ювілейна» та шахта «ім. Фрунзе», зловживаючи службовим становищем, незважаючи на закінчення терміну дії спеціальних дозволів шахти «Ювілейна», дозвіл № 592, термін дії закінчився 07.09.2016 та шахти «ім. Фрунзе» дозвіл № 599, термін дії закінчився 08.09.2016, здійснюють незаконний видобуток корисних копалин (залізної руди) і її реалізацію за межі України, з приховуванням цього факту від Державної служби геології та надр України та інших контролюючих органів.

У ході досудового розслідування за результатами виконання оперативним підрозділом - відділом Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України доручення процесуального керівника у кримінальному провадженні-прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області від 31 жовтня 2016 встановлено, що керівництвом ПАТ «Євраз Суха балка» всупереч діючому законодавству, прийнято рішення про продовження видобутку залізної руди і її реалізації. Відповідно до отриманих даних внутрішнього обліку підприємства в жовтні 2016 року на ПрАТ «Євраз Суха балка» було незаконно видобуто 230 588 тон товарної руди, а відвантажено 273 033 тон товарної руди, при цьому в залишках на складах станом на 31 жовтня 2016 залишається 194 722 тони товарної руди, з яких 72 972 тон в порту міста Миколаїв.

Згідно із офіційними даними, які керівництво ПрАТ «Євраз Суха балка» надало в державні органи України - в період з 08 вересня 2016 до 01 листопада 2016 видобуток та відвантаження залізної руди з шахт не ведеться взагалі. Залишки на складах є тільки в порту м. Миколаїв і станом на 31 жовтня 2016 становлять 72 972 тони товарної руди, а станом на 01 жовтня 2016 вони були 107 470 тонн, тобто за жовтень 2016 офіційно було відвантажено лише 34 497 тонн товарної руди.

Уся незаконно видобута руда зберігається на складах ПАТ «Євраз Суха балка» у м. Кривому Розі, звідки її перевозять залізничним транспортом на склади порту м. Миколаїв, звідки вона експортується до Туреччини.

За вказаним фактом слідчим відділом СУ прокуратури Дніпропетровської області розпочате досудове розслідування за фактом скоєння кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016040000000980 від 14 листопада 2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Орган досудового розслідування посилався на те, що у результаті умисних протиправних дій службових осіб ПрАТ «Євраз Суха балка» та його структурних підрозділів з видобування корисних копалин (залізної руди) із порушенням встановлених правил охорони надр, що створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, якщо вказані дії були вчинені у тому числі шляхом вибуху або завдали інших тяжких наслідків, завдано збитків державному бюджету на суму понад 12 млн. грн.

Ураховуючи незаконне видобування службовими особами ПрАТ «Євраз Суха балка» та його структурних підрозділів корисних копалин (залізної руди) існує загроза зникнення чи розтрати відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню та виконанню вимог ч. 4 ст. 240 Кримінального кодексу України щодо конфіскації незаконно добутого і знарядь видобування, у зв'язку з чим у ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у забороні ПрАТ «Євраз Суха балка» та його структурним підрозділам розпоряджатися отриманим майном - видобутими корисними копалинами у вигляді сирої та товарної залізної руди, іншим рухомим та нерухомим майном, яке є знаряддям видобутку корисних копалин.

На підставі викладеного, прокурор звернувся до суду із клопотання про заборону розпоряджатися майном.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб'єктів указаного у ст. 170 КПК України.

Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Вирішуючи вимоги заявника слід зазначити, що сукупність даних, які містяться у матеріалах судового провадження свідчить про те, що у кримінальному провадження, яке 06 травня 2016 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України, службові особи підприємства не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим чи іншою особою, яка несе відповідальність за вчинення суспільно-небезпечного діяння. Зазначені обставини підтверджуються вивченими судом матеріалами справи. Органом досудового розслідування на час розгляду клопотання про скасування арешту таких відомостей і підтверджуючих документів не надано. Крім того, слід також звернути увагу на те, що у матеріалах за клопотанням відсутні будь-які дані про те, що злочинними діями завдана шкода, а також дані про те, що заявлено цивільний позов.

Цих даних у ході розгляду клопотання не надано. При цьому у ході розгляду клопотання про скасування накладеної заборони не надано жодних даних, які б підтверджували обґрунтовану необхідність подальшого арешту майна, оскільки як вбачається із досліджених матеріалів за клопотаннями прокурором не надано будь-яких даних про те, що в ході досудового розслідування встановлено незаконне походження арештованого майна.

До того ж, слідчий суддя вважає за необхідне послатися на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З огляду на це слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою , а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При цьому у рішеннях у справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» Судом указано про те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

До того ж, слід також погодитися із доводами заявника клопотання про те, що ч. 4 ст. 240 КК України, як і ч. 2 ст. 364 КК України не передбачає такого виду покарання як конфіскація майна, а накладена заборона перешкоджає господарській діяльності товариства і виконанню покладних на нього обов'язків.

Зважаючи на викладене, вимоги клопотання про скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні № 42016040000000922 про заборону розпоряджатися майном підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 173, 174, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Заборону ПрАТ «Євраз Суха балка» (ЄДРПОУ 00191329), яке зареєстроване та знаходиться за адресою: вул. Конституційна, буд. 5, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, та його структурним підрозділам розпоряджатись рухомим, нерухомим майном та видобутими корисними копалинами - сира залізна руда, товарна залізна руда (Fe-60%, Fe-56%), у тому числі - заборону службовим особам Державної фіскальної служби України здійснювати дії щодо митного оформлення експорту продукції суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності ПрАТ «Євраз Суха балка» (ЄДРПОУ 00191329) відповідно до УКТ ЗЕД України 2601000000, у тому числі 2601110010 «Руди та концентрати залізні, включаючи випалений пірит: руди та концентрати залізні, крім випаленого піриту: неагломеровані», 2601110090 «Руди та концентрати залізні, включаючи випалений пірит: руди та концентрати залізні, крім випаленого піриту: неагломеровані:», 2601120010 «Руди та концентрати залізні, включаючи випалений пірит: - руди та концентрати залізні, крім випаленого піриту: агломеровані», 2601120090 «Руди та концентрати залізні, включаючи випалений пірит: руди та концентрати залізні, крім випаленого піриту: агломеровані», 2601200000 «Руди та концентрати залізні, включаючи випалений пірит: випалений пірит», яка накладена ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2016 року у справі № 201/16359/16-к (провадження 1-кс/201/9787/2016), скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.П.Ходаківський