Постанова № 63471674, 11.11.2016, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3531/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Поварніциної А.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Ошовської О.В., Новікової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Костянтинівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відновлення виплати призначеної пенсії за віком. Зазначила, що вона працює завідуючою Костянтинівською державною нотаріальною конторою. Після досягнення пенсійного віку вона звернулась з відповідними документами до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області і їй була призначена пенсія з 06.09.2010 року у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». З 01.04.2015 року відповідачем припинено виплату їй пенсії на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213. Ніяких постанов про припинення виплати пенсії відповідач їй не надсилав. 24.02.2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про поновлення їй виплати пенсії з 01 січня 2016 року, оскільки з 01 червня 2015 року скасовано спеціальні пенсії. 23 червня 2016 року після повторного звернення до відповідача, вона отримала відповідь, у якій відповідач посилається на положення Закону України ««Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 911-VІІ від 24 грудня 2015 року, відповідно до якого пенсія не виплачується (незалежно від виду пенсії) за умови роботі на посаді, передбаченої Законом України «Про державну службу».

Вважає, що державні нотаріуси не відносяться до державних службовців та не підпадають під дії Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911- VII від 24.12.2015 р.», а тому бездіяльність відповідача щодо невиплати їй раніш призначеної пенсії за віком вважає неправомірною, та такою, що не відповідає діючому законодавству України та порушує її конституційне право на пенсійне забезпечення. Просить задовольнити її вимоги, визнати протиправною бездіяльність Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати їй раніше призначеної пенсії за віком, зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити їй з 01.01.2016 року виплату пенсії за віком, раніше призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 наполягав на задоволенні заявлених вимог, просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача позов не визнали, просили суд відмовити позивачеві в задоволенні позову, надавши до суду письмові заперечення, де зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213 внесено зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в частині, що тимчасово у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року в період роботи особи (крім інвалідів І та ІІ груп інвалідності, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені у відповідності до Закону України «Про державну службу» - не виплачується. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» поновлюється. Оскільки з 01.04.2015 року по даний час позивач перебуває на посаді, на яку поширюється дія Закону України «Про державну службу», тому призначена їй пенсія не виплачується правомірно, тобто, в Управлінні відсутні правові підстави для відновлення з 1 січня 2016 року виплати призначеної позивачці пенсії. У додаткових запереченнях також зазначили, що позивачкою пропущено встановлений у ст. 99 КАС України шестимісячний строк для звернення до суду із адміністративним позовом.

З'ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачка ОСОБА_4 по теперішній час працює завідуючою Костянтинівською державною нотаріальною конторою. Після досягнення пенсійного віку вона звернулась з відповідними документами до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області і їй була призначена пенсія з 06.09.2010 року у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». З 01.04.2015 року відповідачем припинено виплату їй пенсії на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213. Зазначені обставини повністю визнаються сторонами і додаткового доказування не потребують.

29 квітня 2016 року позивачка звернулась до відповідача із письмовою заявою про поновлення виплати раніш призначеної їй пенсії за віком. Листом від 17.05.2016 року позивачці було відмовлено у цьому із посиланням на положення Закону України ««Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 911-VІІ від 24 грудня 2015 року, відповідно до якого пенсія не виплачується (незалежно від виду пенсії) за умови роботі на посаді, передбаченої Законом України «Про державну службу» (а.с. 8).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 47 Закону № 1058 в редакції, яка чинна з 01.04.2015 року, тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені у відповідності до Закону України «Про державну службу», не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Станом на 01.04.2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах. Передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно не виплачувалася пенсія.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VII, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Визначений в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

На теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01.06.2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені частиною 1 статті 47 та статтею 54 Закону № 1058 підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, і з 01.06.2015 року перешкоди для виплати ОСОБА_4 відсутні.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом. Відносно ситуації, яка склалася між відповідачем та позивачем, суд вважає, що правовідносини між ними спірні, позивач неодноразово звертався до відповідача за захистом своїх порушених прав, тобто, відносини стабільними так і не стали. Виходячи із пояснень сторін та наявних письмових доказів, про порушення свого права на поновлення виплати пенсії з 01 січня 2016 року, позивачка дізналася тільки у червні 2016 року після отримання письмовою відповіді відповідача на своє повторне звернення.

Відповідно до п. 43 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, - право особи на одержання пенсії установлюється на праві всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Костянтинівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області не повідомило позивача про припинення виплати пенсії як з 01.04.2015 року, так і у подальшому.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що строк звернення до суду позивачкою не пропущений.

Відповідно до ст. ст.1 та 3 Конституції, Україна є соціальною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обов'язком держави. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх старості.

Ст. 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею, є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Кім того, суд вважає, що позбавлення позивачки права на отримання раніше призначеної пенсії за віком є звуженням її конституційного права на соціальний захист.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судом добуто достатньо доказів для задоволення позовних вимог щодо визнання саме дій відповідача, які полягають у безпідставному припиненні виплати пенсії позивачці (а не бездіяльності) неправомірними та зобов'язання відновлення виплати призначеної позивачці пенсії за віком.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 2-15, 17-18, 19, 49, 99, 104-106 КАС України, ст. ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 19 Закону України «Про нотаріат», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_4 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Костянтинівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_4 раніше призначеної пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 січня 2016 року.

Зобов'язати Костянтинівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити з 01 січня 2016 року ОСОБА_4 нараховування та виплату пенсії за віком, раніше призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошені 11 листопада 2016 року, в повному обсязі постанова буде виготовлена до 16 листопада 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя