Рішення № 63471036, 06.12.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-95-51РІШЕННЯ

Іменем України

"06" грудня 2016 р. Справа № 911/3410/16

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», м. Вишневедо Відділу охорони здоров'я Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, м. Боярка про стягнення 1364696,52 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 дов. від 18.03.2016 № 44відповідача:ОСОБА_2 дов. від 31.05.2016 № 382суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (далі позивач) до Відділу охорони здоров'я Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі відповідач) про стягнення 1364696,52 грн., з яких 1064997,15 грн. основний борг, 107754,95 грн. інфляційні втрати, 24869,69 грн. 3% річних, 167074,73 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про постачання електричної енергії від 01.08.2011 № 230002524 щодо оплати вартості використаної електричної енергії у спірному періоді.

В процесі розгляду справи позивач подав до суду заяву від 15.11.2016, якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми основного богу, збільшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені та просить стягнути з відповідача 913260,52 грн. основного боргу, 107754,95 грн. інфляційних втрат, 24869,69 грн. 3% річних, 318811,36 грн. пені.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 913260,52 грн. основного боргу, 107754,95 грн. інфляційних втрат, 24869,69 грн. 3% річних, 318811,36 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 15.11.2016 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми основного боргу не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством «АЕС Київобленерго» (правонаступником якого є позивач) та Центральною районною лікарнею Києво-Святошинського району було укладено договір про постачання електричної енергії від 01.08.2011 № 230002524 (далі договір), відповідно до умов якого позивач енергопостачальник продає електричну енергію Центральній районній лікарні Києво-Святошинського району споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 250 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.3.3 договору споживач зобовязується оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Згідно п. 3.1.1 договору постачальник наділений правом отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

Цей договір набирає чинність з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов (п. 9.4 договору).

Додатком № 4 до договору сторони погодили порядок нарахувань та визначили, що розрахунковий період встановлено споживачу з 16 числа календарного місяця до 15 числа наступного місяця.

Згідно п. 2.1 додатку № 4 до договору порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченню розрахункового періоду. Остаточний розрахунок проводиться: 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду.

Додатком № 6 до договору сторони погодили порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форму звіту споживача про покази приладів обліку, відповідно до п. 1 якого покази розрахункових приладів обліку електричної енергії (лічильників) знімаються станом на 24-00 годин на дату закінчення розрахункового періоду.

Сторони уклади додаткову угоду від 24.04.2014 № 2 до договору, якою змінили преамбулу договору в частині, що стосується постачальника, замінивши публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго» на публічне акціонерне товариство «Київобленерго».

Відповідно до Розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 1005 від 09.12.2013 «Про функціонування мережі закладів охорони здоровя з 01.01.2014» Відділ охорони здоров'я Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області з 01.01.2014 є правонаступником Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району в частині фінансових зобовязань.

Відділ охорони здоров'я Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області у своєму листі від 27.03.2014 № 67 адресованому позивачу у справі зазначив, що з 01.01.2014 вважати Відділ охорони здоров'я Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області правонаступником Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району. У вказаному листі Відділ охорони здоров'я Києво-Святошинської РДА Київської області зобовязується виконати прийняті договірні зобовязання зі сплати за надані послуги електропостачання, що виникли до 01.01.2014, гарантує проведення оплати за послуги з постачання електричної енергії та зобовязався у подальшому проводити оплату за надану електричну енергію. Завірена копія вказаного листа залучена до матеріалів справи.

На виконання умов договору позивач у період з жовтеня 2015 року по вересень 2016 року включно поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 2862833,03 грн.

Для сплати наданих послуг з електропостачання позивачем виставлені відповідачу відповідні рахунки, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач всупереч умов договору та взятих на себе зобовязань не розрахувався за надані послуги з електропостачання, в звязку з чим за ним рахується заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 913260,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного договору, відповідач не виконав своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку з оплати вартості використаної електричної енергії у визначені договором строки, в звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 913260,52 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно заявлено позов про стягнення 913260,52 грн. заборгованості з оплати вартості використаної електричної енергії.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо оплати вартості використаної електричної енергії, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення 07.11.2015 по 07.10.2016 складають 107754,95 грн., 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 07.11.2015 по 07.10.2016 складають 24869,69 грн.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання, оскільки враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, положення п. 2.1 додатку № 4 до договору, згідно якого остаточний розрахунок проводиться: 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду, який (розрахунковий період) встановлено споживачу з 16 числа календарного місяця до 15 числа наступного місяця, прострочення виконання відповідачем зобовязань щодо оплати вартості використаної електричної енергії починається з наступного дня після спливу 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду, тобто прострочення із здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію у жовтні 2015 року починається з 21.11.2015, у січні 2016 року починається з 23.02.2016, у лютому 2016 року починається з 23.03.2016.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням встановленого судом початку прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання щодо оплати вартості використаної електричної енергії у жовтні 2015 року, у січні лютому 2016 року, періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 65348,98 грн., 3% річних в розмірі 24427,09 грн.

Що стосується нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних на суми в розмірі вартості спожитої електричної енергії у період листопад грудень 2015 року, березень 2016 року вересень 2016 року, то суд зазначає наступне.

Відповідач свої зобовязання щодо здійснення розрахунків за використану електричну енергію у період листопад грудень 2015 року, березень 2016 року вересень 2016 року, здійснив вчасно у відповідності до положень п. 2.1 додатку № 4 до договору, про що свідчать завірені копії платіжних доручень, які залучені до матеріалів справи, а тому нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних на суми в розмірі вартості спожитої електричної енергії у вказані періоди є безпідставним, оскільки відповідачем не було допущено прострочення зобовязань з оплати вартості використаної електричної енергії у період листопад грудень 2015 року, березень 2016 року вересень 2016 року.

У звязку з чим, в решті заявлених до стягнення сум інфляційних втрат в розмірі 42405,97 грн. та 3% річних в розмірі 442,60 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо оплати вартості використаної електричної енергії, позивач на підставі п. 4.2.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 07.11.2015 по 07.10.2015 складає 318811,36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання, оскільки враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, положення п. 2.1 додатку № 4 до договору, згідно якого остаточний розрахунок проводиться: 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду, який (розрахунковий період) встановлено споживачу з 16 числа календарного місяця до 15 числа наступного місяця, прострочення виконання відповідачем зобовязань щодо оплати вартості використаної електричної енергії починається з наступного дня після спливу 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду, тобто прострочення із здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію у жовтні 2015 року починається з 21.11.2015, у січні 2016 року починається з 23.02.2016, у лютому 2016 року починається з 23.03.2016.

Крім того, розмір пені був розрахований позивачем більше ніж за шість місяців, то судом здійснено власний розрахунок пені.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням встановленого судом початку прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання щодо оплати вартості використаної електричної енергії у жовтні 2015 року, у січні лютому 2016 року та з врахуванням зазначених вище норм чинного законодавства, зокрема, вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, періоду нарахування пені заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача стягненню підлягає пеня в розмірі 205449,29 грн.

Що стосується нарахованої позивачем пені на суми в розмірі вартості спожитої електричної енергії у період листопад грудень 2015 року, березень 2016 року вересень 2016 року, то суд зазначає наступне.

Відповідач свої зобовязання щодо здійснення розрахунків за використану електричну енергію у період листопад грудень 2015 року, березень 2016 року вересень 2016 року, здійснив вчасно у відповідності до положень п. 2.1 додатку № 4 до договору, про що свідчать завірені копії платіжних доручень, які залучені до матеріалів справи, а тому нарахування позивачем пені на суми в розмірі вартості спожитої електричної енергії у вказані періоди є безпідставним, оскільки відповідачем не було допущено прострочення зобовязань з оплати вартості використаної електричної енергії у період листопад грудень 2015 року, березень 2016 року вересень 2016 року.

У звязку з чим, в решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 113362,07 грн. суд відмовляє, з огляду на безпідставність вимог у вказаній частині та з врахуванням того, що вона всупереч положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахована на прострочену суму боргу більше ніж за 6 місяців.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 913260,52 грн. основного боргу, 65348,98 грн. інфляційних втрат, 24427,09 грн. 3% річних, 205449,29 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу охорони здоров'я Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Соборності, 51, ідентифікаційний код 39108632) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, ідентифікаційний код 23243188) 913260 (девятсот тринадцять тисяч двісті шістдесят) грн. 52 коп. основного боргу, 65348 (шістдесят пять тисяч триста сорок вісім) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 24427 (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять сім) грн. 09 коп. 3% річних, 205449 (двісті пять тисяч чотириста сорок девять) грн. 29 коп. пені, 18127 (вісімнадцять тисяч сто двадцять сім) грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 12.12.2016.