Рішення № 63470969, 29.11.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. Справа № 914/2479/16

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства Львівський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ожидівський асфальтобетонний завод, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка

про стягнення 217041,28 грн.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 17.10.2016 р.);

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області за підсудністю з господарського суду Львівської області надійшла справа № 914/2479/16 за позовом дочірнього підприємства Львівський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Ожидівський асфальтобетонний завод (далі - відповідач) про стягнення 217041,28 грн., з яких 48479,43 грн. заборгованості за договором № 4 від 01.07.2015 р., 14299,30 грн. пені, 259,00 грн. 3% річних, 458,18 грн. інфляційних втрат та 86168,76 грн. заборгованості за договором № 3 від 01.07.2015 р., 59648,98 грн. пені, 2261,94 грн. 3 % річних, 5465,69 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором № 4 від 01.07.2015 р. оренди асфальтозмішувача ДС-117 в частині сплати орендної плати та за договором № 3 від 01.07.2015 р. в частині відшкодування витрат на охорону і утримання території виробничої бази, на якій знаходиться орендоване обладнання та відшкодування комунальних послуг, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 48479,43 грн. за договором № 4 від 01.07.2015 р. та у сумі 86168,76 грн. за договором № 3 від 01.07.2015 р. Враховуючи наявну заборгованість відповідача за вказаними договорами, позивачем на підставі п. 8.3. договору № 4 від 01.07.2015 р. нараховано відповідачу пеню у сумі 14299,30 грн. та на підставі п. 2.2.3. договору № 3 від 01.07.2015 р. нараховано відповідачу пеню у сумі 59648,98 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 259,00 грн. 3% річних, 458,18 грн. інфляційних втрат за договором № 4 від 01.07.2015 р. та 2261,94 грн. 3 % річних, 5465,69 грн. інфляційних втрат за договором № 3 від 01.07.2015 р.

Представник позивача у судових засіданнях 15.11.2016 р. та 29.11.2016 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 15.11.2016 р. та 29.11.2016 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція направлялась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2015 р. між дочірнім підприємством Львівський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Ожидівський асфальтобетонний завод (орендар) було укладено договір № 4 оренди асфальтозмішувача ДС-117.

Відповідно до п. 1.1. договору № 4 від 01.07.2015 р. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування наступне майно: обладнання асфальтозмішувальної установки ДС-117, що обліковується на балансі філії «Бродівська ДЕД» дочірнього підприємства Львівський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, вартість якої визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом на 31.05.2015 р. 566060,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 2.1. договору № 4 від 01.07.2015 р. орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, згідно з актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.

Пунктом 3.1. договору № 4 від 01.07.2015 р. передбачено, що орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки і становить за базовий місяць розрахунку (травень місяць) 5785,13 грн. без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць відповідно до наданих орендодавцем рахунків.

Відповідно до п. 3.2. договору № 4 від 01.07.2015 р. орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця у розмірі 100% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, відповідно до наданих орендодавцем рахунків.

Згідно з п. 9.1. договору № 4 від 01.07.2015 р. договір укладено строком на 1 рік, який діє з моменту його підписання обома сторонами.

На виконання умов договору сторонами підписано акт приймання-передачі від 01.07.2015 р. майна, наданого в оренду за договором № 4 від 01.07.2015 р., відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв асфальтозмішувач ДС-117, що розташований за адресою: Львівська обл., Бродівський р-н, м. Броди, вул. Миру, 5. Вартість даного майна згідно з незалежною оцінкою становить (станом на 31.05.2015 р.) 566060,00 грн. без ПДВ.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки за оренду майна за загальний період з липня 2015 р. по червень 2016 р. на загальну суму 83305,91 грн.

Відповідач свої зобовязання по сплаті орендної плати за договором № 4 від 01.07.2015 р. за липень 2015 р. листопад 2015 р. виконав повністю, за грудень 2015 р. виконав частково у сумі 115,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а за період з січня червень 2016 р. взагалі не виконав, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 48479,44 грн.

12.07.2016 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 136 від 11.07.2016 р., що підтверджується фіскальним чеком від 12.07.2016 р., в якій просив відповідача сплатити заборгованість за договором № 4 від 01.07.2015 р. та відшкодування витрат балансоутримувача на охорону і утримання території виробничої бази, на якій знаходиться орендоване обладнання та відшкодування комунальних послуг.

Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендних платежів за договором № 4 від 01.07.2015 р. за період з грудня 2015 р. по червень 2016 р. становить 48479,44 грн., яка на час прийняття рішення не погашена. Проте, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 48479,43 грн. заборгованості, в межах заявлених позовних вимог.

У звязку з неналежним виконанням зобовязань за договором № 4 від 01.07.2015 р. позивач просить стягнути з відповідача 14299,30 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за загальний період з 11.10.2015 р. по 12.09.2016 р.

Відповідно до п. 8.3. договору № 4 від 01.07.2015 р. у разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання та інших платежів обумовлених в т.ч. і додатковими угодами, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день затримки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем нараховано пеню з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України на заборгованість відповідача за грудень 2015 р. за період з 12.07.2016 р. по 12.09.2016 р. та на заборгованість відповідача за січень 2016 р. з 12.08.2016 р. по 12.09.2016 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, сума пені, нарахована на заборгованість відповідача за кожен місяць окремо, за загальний період з 11.10.2015 р. по 12.09.2016 р., становить 6714,03 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 259,00 грн. 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з 11.07.2016 р. по 13.09.2016 р.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірний, то вимога позивача про стягнення з відповідача 259,00 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з 11.07.2016 р. по 13.09.2016 р., підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 458,18 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за період з 11.11.2015 р. по 10.12.2015 р. та за загальний період з 11.03.2016 р. по 11.06.2016 р.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом встановлено, що позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за період, що становить менше місяця, а саме за періоди з 11.11.2015 р. по 10.12.2015 р., з 11.03.2016 р. по 31.03.2016 р. та з 01.06.2016 р. по 11.06.2016 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційний втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за лютий 2016 р. та березень 2016 р. за період з квітня по травень 2016 р., становить 249,92 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, судом встановлено, що 01.07.2015 р. між філією «Бродівська ДЕД» ДП Львівський облавтодор (балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю Ожидівський асфальтобетонний завод (орендар) було укладено договір № 3 про відшкодування витрат балансоутримувача на охорону і утримання території виробничої бази, на якій знаходиться орендоване обладнання та відшкодування комунальних послуг, отриманих орендарем.

Відповідно до п. 1.1. договору № 3 від 01.07.2015 р. баласноутримувач філія «Бродівська ДЕД» ДП Львівський облавтодор забезпечує охорону і утримання території виробничої бази, на якій знаходиться обладнання асфальтозмішувальної установки ДС-117, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт в обсязі фактичних витрат, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Згідно з пп. 2.1.1. п. 2.1. договору № 3 від 01.07.2015 р. балансоутримувач зобовязується забезпечити виконання всього комплексу робіт, повязаних з обслуговуванням та утриманням території виробничої бази, на якій знаходиться обладнання асфальтозмішувальної установки ДС-117 та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Розмір плати за охорону і утримання території виробничої бази, на якій знаходиться обладнання асфальтозмішувальної установки ДС-117 визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за комунальні та інші послуги балансоутримувача.

Підпунктом 2.2.3. п. 2.2. договору № 3 від 01.07.2015 р. передбачено, що орендар зобовязується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача оплату витрат за утримання та охорону території, а також за комунальні послуги.

Відповідно до пп. 5.1. договору № 3 від 01.07.2015 р. цей договір укладено строком на один рік, що діє з 01.07.2015 р. по 30.06.2016 р. включно.

На виконання умов договору позивач у період з липня 2015 р. по січень 2016 р. забезпечував охорону і утримання території виробничої бази, на якій знаходиться обладнання асфальтозмішувальної установки ДС-117, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами за період з липня 2015 р. по січень 2016 р. на загальну суму 75506,00 грн.

Також, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на відшкодування втрат на утримання майна на загальну суму 15432,76 грн.

В порушення умов договору № 3 від 01.07.2015 р. відповідач зобовязання з відшкодування витрат балансоутримувача на охорону і утримання території виробничої бази, на якій знаходиться орендоване обладнання та відшкодування комунальних послуг, виконав частково у сумі 4770,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 406 від 10.11.2015 р.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 3 від 01.07.2015 р. за ним утворилась заборгованість у сумі 86168,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 3 від 01.07.2015 р. у сумі 86168,76 грн. на час прийняття рішення не погашена, а розмір вказаної відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 86168,76 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням зобовязань за договором № 3 від 01.07.2015 р. позивач просить суд стягнути з відповідача 59648,98 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за загальний період з 10.11.2015 р. по 16.09.2016 р.

Відповідно до пп. 2.2.3. п. 2.3. договору № 3 від 01.07.2015 р. при несвоєчасному внесенні плати, орендар зобовязується сплачувати пеню із розрахунку 3 облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем неправомірно нарахована пеня у розмірі потрійної облікової ставки НБУ, а також на заборгованість за липень 2015 р. за період з 12.02.2016 р. по 16.09.2016 р., за серпень 2015 р. за період з 12.03.2016 р. по 16.09.2016 р. , за вересень 2015 р. за період з 12.04.2016 р. по 16.09.2016 р., за жовтень 2015 р. за період з 12.05.2016 р. по 16.09.2016 р., листопад 2015 р. за період з 12.06.2016 р. по 16.09.2016 р., за грудень 2015 р. за період з 12.07.2016 р. по 16.09.2016 р., за січень 2016 р. за період з 12.08.2016 р. по 16.09.2016 р. та за лютий 2016 р. за період з 12.09.2016 р. по 16.09.2016 р. пеня нарахована з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом з урахуванням вимог ст. 3 «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України, сума пені, нарахована на заборгованість відповідача за кожен місяць окремо, за загальний період з 11.10.2015 р. по 11.09.2016 р., становить 15860,20 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2261,94 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з 11.10.2015 р. по 16.09.2016 р.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, відтак суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 2261,94 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з 11.10.2015 р. по 16.09.2016 р.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 5465,69 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з 11.10.2015 р. по 16.09.2016 р.

Проте, позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за період, що становить менше місяця (п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»), а саме за періоди з 11.10.2015 р. по 31.10.2015 р., з 11.11.2015 р. по 30.11.2015 р. та з 01.09.2016 р. по 16.09.2016 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з грудня 2015 р. по серпень 2016 р., становить 4416,64 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ожидівський асфальтобетонний завод (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 61, код 03575480) на користь дочірнього підприємства Львівський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (79053, Львівська обл., м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 54, код 31978981) 48479,43 грн. (сорок вісім тисяч чотириста сімдесят девять грн. 43 коп.) заборгованості за договором № 4 від 01.07.2015 р., 6714,03 грн. (шість тисяч сімсот чотирнадцять грн. 03 коп.) пені, 259,00 грн. (двісті пятдесят девять грн. 00 коп.) 3 % річних та 249,92 грн. (двісті сорок девять грн. 92 коп.) інфляційних втрат; 86168,76 грн. (вісімдесят шість тисяч сто шістдесят вісім грн. 76 коп.) заборгованості за договором № 3 від 01.07.2015 р., 15860,20 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят грн. 20 коп.) пені, 2261,94 грн. (дві тисячі двісті шістдесят одну грн. 94 коп.) 3 % річних, 4416,64 грн. (чотири тисячі чотириста шістнадцять грн. 64 коп.) інфляційних втрат, 2466,15 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят шість грн. 15 коп.) судового збору.

2.В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 16.12.2016 р.

Суддя О.О. Рябцева