Постанова № 63469976, 15.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/305/16 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи Гринюк Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Пенсійного фонду України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - голова правління Пенсійного фонду України Зарудний Олексій Борисович, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до Пенсійного фонду України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - голова правління Пенсійного фонду України Зарудний Олексій Борисович, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Пенсійного фонду України №17-с від 02.02.2016 "Про оголошення догани ОСОБА_4".

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач із таким рішенням не погодився, у поданій ним апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, при цьому посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Позивач або його представник до суду не з'явилися, хоча позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом установлено, що ОСОБА_4 з 16 серпня 2000 року працював на посаді начальника Тальнівського районного відділу Пенсійного фонду України, а починаючи з 24 травня 2002 року працює начальником управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області.

Наказом Пенсійного фонду України від 02.02.2016 №17-с "Про оголошення догани ОСОБА_4", за результатами розгляду подання начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 18.01.2016 №514/009 та пояснення ОСОБА_4, позивачеві оголошено догану.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про визнання протиправним і скасування названого наказу, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дисциплінарне стягнення відносно позивача прийнято у строк, передбачений статтею 148 Кодексу законів про працю України та при дотриманні процедури, встановленої законодавством.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 14 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного наказу) дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до ст.147 Кодексу законів про працю України (далі за текстом - КЗпП України) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

За правилами ч. 1 ст. 147 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

За правилами пп. 6 п. 11 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, голова правління Пенсійного фонду України призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Міністром соціальної політики керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Пенсійного фонду України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату Пенсійного фонду України.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 20.01.2016 Пенсійний фонд України отримав подання начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 від 18.01.2016 №514/09 з доданими до нього документами.

Листом від 20.01.2016 №2025/06-10 начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області ОСОБА_4 повідомлено, що на розгляді Пенсійного фонду України перебуває подання начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 18.01.2016 №514/09 щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення та запропоновано надати у триденний термін з дня одержання даного листа Пенсійному фонду України свої письмові пояснення.

25.01.2016 начальник управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області ОСОБА_4 листом №549/01-01 надав письмові пояснення на лист від 20.01.2016 №2025/06-10.

02.02.2016 відповідачем прийнято оскаржуваний наказ №17-с "Про оголошення догани ОСОБА_4".

Стосовно доводів позивача про те, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності із порушенням установлених КЗпП України строків, то судом першої інстанції правильно встановлено, що рішення про оголошення позивачеві догани уповноважений приймати голова правління Пенсійного фонду України, який про порушення вчиненні ОСОБА_4 дізнався 20.01.2016 отримавши подання начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, що підтверджується реєстраційним штампом, у якому зазначена дата надходження документа і вхідний номер та витягом з Журналу вхідної кореспонденції.

Оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем 02.02.2016, то колегія суддів погоджується із висновком суду попередньої інстанції про те, що дисциплінарне стягнення відносно позивача прийнято у строк, передбачений статтею 148 КЗпП України.

В той же час, місцевий суд, обмежившись виключно дослідженням строків прийняття спірного наказу, залишив поза увагою та не дослідив підстав та мотивів, з яких його було прийнято, хоча позивач, обґрунтовуючи доводи своєї позовної заяви, наголошував на помилковості та недоведеності висновків щодо порушення ним трудової дисципліни.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду про те, що підстави прийняття оскаржуваного наказу не підлягають дослідженню у межах цього спору, з огляду на ту обставину, що догана є найменш суворим видом стягнення, який може бути застосовано за будь-яке невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, при оголошенні догани, не можливо враховувати тяжкість провини та інші обставини і для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності такого виду достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення.

Судова колегія з цього приводу відзначає, що для правильного вирішення питання стосовно правомірності чи неправомірності застосування до працівника дисциплінарного стягнення, обставиною яку необхідно з'ясувати, є, в тому числі, чи мав місце сам факт невиконання або неналежного виконання працівником його трудових обов'язків, як підстави для застосування такого стягнення, і чи є такий факт порушенням трудової дисципліни у розумінні КЗпП з урахуванням всіх обставин та специфіки виконуваної працівником роботи.

Тобто, сам лише факт фіксації порушення трудової дисципліни, вочевидь, не є достатнім для однозначного висновку про правомірність рішення щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, в тому числі шляхом оголошення догани, оскільки обставини самого вчинення порушення можуть бути спростовані під час вирішення трудового спору.

При цьому, колегія суддів зауважує, що в силу вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи випливає, що спірний наказ було прийнято на підставі подання начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 від 18.01.2016 №514/09 з доданими до нього документами.

В службовій записці доданій до подання зазначено, таке:

1) ОСОБА_4 не виконано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 10.07.2015 №59 "Про підготовку приміщень органів Пенсійного фонду України в області до роботи в осінньо-зимовий період 2015-2016 років", що потягнуло за собою порушення порядку здійснювання та обслуговування громадян за принципом "Єдиного вікна" в управлінні Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області;

2) ОСОБА_4 здійснюється неефективна експлуатація службового транспортного засобу, який знаходиться в незадовільному технічному стані з причин неналежної технічної підтримки, не проведення поточних ремонтів, що тягне за собою нецільове використання коштів Пенсійного фонду України в 2016 році. Зазначене є порушенням наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.04.2014 №29 "Про заходи щодо економного та раціонального використання коштів Пенсійного фонду України в органах Фонду області";

3) ОСОБА_4 не здійснюється контроль за станом організації правової роботи в управлінні Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області в порушення п.1.5 Положення про організацію правової роботи в Пенсійному фонді України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2004 №13-1 (зі змінами) та пп.1 п. 10 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднанні управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 №41/26486.

Вказані обставини відповідач визнав як порушення позивачем трудової дисципліни та оголосив йому догану.

У наказі від 02.02.2016 №17-с "Про оголошення догани ОСОБА_4" наведено три епізоди, що стали підставою для його винесення:

1. ОСОБА_4 не виконав наказ головного управління від 10.07.2015 № 59 «Про підготовку приміщень органів Пенсійного фонду України в області до роботи в осінньо-зимовий період 2015-2016 років», а сааме, не підготовив приміщення управління до опалювального сезону, не проінформував головне управління про вищенаведений факт та прийняв самостійне рішення про закриття залу обслуговування у зв'язку з скороченням обсягів постачання природного газу.

2. ОСОБА_4 не виконав наказ головного управління від 02.04.2014 № 29 «Про заходи щодо економного та раціонального використання коштів Пенсійного фонду України в органах Фонду області», а саме, не вжив заходи щодо ремонту службового транспортного засобу управління протягом останніх 2-х років.

3. ОСОБА_4 не забезпечив належне представлення інтересів управління в судах (у справах за позовами ОСОБА_6, ОСОБА_7 не взято участь у розгляді справи апеляційним судом, неякісно складено заперечення).

На думку судової колегії, власник або уповноважений ним орган, вирішуючи питання про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності зобов'язаний об'єктивно та безсторонньо оцінити усі обставини та факти з урахуванням пояснень самого працівника та прийняти відповідне рішення.

Судом першої інстанції правильно установлено, що листом від 25.01.2016 №549/01-01 начальник управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області ОСОБА_4 надав письмові пояснення по кожному із зазначених епізодів.

З цього приводу апеляційний суд звертає особливу увагу на те, що відповідачем у його рішенні не надано жодної оцінки поясненням позивача по суті тих обставин, які вказано у якості порушення останнім трудової дисципліни і який наполягав на тому, що жодних порушень ним не вчинялося, та не наведено мотивів, з яких було відхилено аргументи та доводи позивача.

Отже, на переконання колегії суддів, відповідач підійшов до прийняття спірного наказу однобічно та упереджено, оскільки ним було враховано доводи та пояснення лише однієї сторони - ті які наведено у службовій записці, та, водночас, повністю проігноровано пояснення іншої сторони - працівника, при цьому не вказано з яких підстав не враховуються або чим спростовуються ці пояснення.

На думку судової колегії, така однобічність та поверхневість при вирішенні питання чи мало місце порушення працівником трудової дисципліни є самостійною і достатньою підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Так, стосовно першого епізоду, то як слідує зі службової записки, під час перевірки готовності управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області (далі - управління) до роботи в осінньо-зимовий період 2015-2016 років встановлено, що в приміщенні, де повинен здійснюватися прийом та обслуговування громадян управління за принципом "Єдиного вікна", робочі місця були порожні. Спеціалісти працювали в малому залі та в інших службових кабінетах.

Про рішення начальника управління про неготовність управління до опалювального сезону у зв'язку з недостатністю обсягів постачання природного газу та прийняття ним самостійного рішення про закриття залу обслуговування головне управління поінформовано не було.

Наказом головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 10.07.2015 № 59 «Про підготовку приміщень органів Пенсійного фонду України в області до роботи в осінньо-зимовий період 2015-2016 років» начальників управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, містах та районах зобов'язано забезпечити проведення перевірки готовності систем централізованого теплопостачання, автономних котелень та опалювальних пристроїв, приміщень до роботи взимку та надати до 08 жовтня 2015 року відділу господарського забезпечення управління адміністративно-господарського забезпечення головного управління інформацію щодо готовності приміщень до роботи в зимових умовах.

Таким чином, на переконання відповідача, ОСОБА_4 не виконав вимог зазначеного наказу від 10.07.2015 №59, не підготував приміщення управління до опалювального сезону, не проінформував головне управління про наведений факт та прийняв самостійне рішення про закриття залу обслуговування у зв'язку із скороченням обсягів постачання газу.

Надаючи свої пояснення з приводу зазначеного порушення, позивач звернув увагу на те, що Постановою Правління ПФУ № 23-1 від 16.12.2008, наказом ГУ ПФУ в Черкаській області № 29 від 02.04.14 управління зобов'язали провести скорочення обсягів споживання енергетичних ресурсів, насамперед природнього газу, так. в 2009 ропі таке скорочення склало 5 % від споживання попереднього року, а в 2014 році необхідно було здійснити чергове скорочення на 10 % від споживання минулого року. Отже, загальне скорочення склало 15%. В натуральному виразі таке зменшення становить 1181 куб.м. газу (2008 рік - 8188 куб.м., 2015 рік 7007 куб.м.). В разі настання морозів, температура в середині приміщення становила в межах 16-18 градусів за Цельсієм, що, в свою чергу, призводило до погіршення встановлених нормативів безпеки, санітарних норм, гігієни праці, створенню умов для підвищення рівня захворюваності серед працівників та відвідувачів. Крім того, позивач вказав на відсутність будь-яких скарг з приводу погіршення якості обслуговування та відсутність нормативно закріпленого обов'язку щодо інформування головного управління з приводу наведених обставин.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем вимог наказу головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 10.07.2015 № 59 «Про підготовку приміщень органів Пенсійного фонду України в області до роботи в осінньо-зимовий період 2015-2016 років».

Відповідно до п. 1 зазначеного наказу від 10.07.2015 № 59 (т. 1 а.с. 89-90) на начальників управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, містах та районах покладено обов'язок забезпечити: проведення перевірки готовності систем централізованого теплопостачання, автономних котелень та опалювальних пристроїв, приміщень до роботи взимку; інвентаризацію договорів з тепло- та енергопостачальними організаціями, приведення їх у відповідність з діючими нормативними актами, при необхідності внести зміни і доповнення; споживання енергоносіїв та своєчасні розрахунки за них в межах обсягів фінансування, передбачених кошторисами видатків на утримання управлінь; жорсткий контроль за раціональним та економним використанням енергоресурсів; надання відділу господарського забезпечення управління адміністративно-господарського забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про хід. підготовки управлінь до роботи в осінньо-зимових умовах та до 08 жовтня 2015 року, надати інформацію щодо готовності приміщень до роботи в зимових умовах.

Отже цим наказом на начальників управлінь, в тому числі ОСОБА_4 було покладено обов'язок із забезпечення, в тому числі, споживання енергоносіїв та своєчасності розрахунків за них в межах обсягів фінансування, передбачених кошторисами видатків на утримання управлінь, а також жорсткого контролю за раціональним та економним використанням енергоресурсів.

Поряд із цим наказом головного управління від 02.04.2014 № 29 «Про заходи щодо економного та раціонального використання коштів Пенсійного фонду Україна і органах Фонду області» зобов'язано начальників управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, містах та районах забезпечити використання коштів Пенсійного фонду в межах встановлених повноважень із забезпеченням ефективного, результативного, цільового та економного їх використання.

На думку судової колегії, позивачем обґрунтовано його позицію з приводу того, що в умовах жорсткої економії бюджетних коштів та можливості їх використання виключно в межах обсягів фінансування, передбачених кошторисами видатків на утримання управлінь, позивачем, як керівником відповідного УПФ, вчинялися дії, направлені саме на дотримання балансу між економічним використанням енергоресурсів та виконанням обов'язку із підготовки приміщення до опалювального сезону в умовах обмеженого фінансування.

Наразі колегія суддів акцентує увагу також на тому, що відповідачем не надано доказів і у спірному рішенні не обґрунтовано наявності будь-яких скарг з приводу неналежного опалення приміщень або будь-яких інших порушень у функціонуванні управління, а також з приводу погіршення якості обслуговування пенсійним органом його відвідувачів.

Отже, щодо наведеного епізоду, оцінивши всі обставини та доводи сторін у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність будь-яких підстав стверджувати, що позивачем було порушено вимоги трудової дисципліни, позаяк відсутні докази того, що факт закриття ним одного із залів у приміщенні згадуваного управління призвів до певних негативних наслідків у його роботі.

З приводу висновків відповідача про те, що ОСОБА_4 було порушено вимоги наказу головного управління від 02.04.2014 № 29 «Про заходи щодо економного та раціонального використання коштів Пенсійного фонду Україна і органах Фонду області», що дістало вияв у невжитті заходів щодо ремонту транспортного засобу управління протягом останніх двох років, колегія суддів зазначає наступне.

Як видно із службової записки, відповідачем виявлено, що службовий транспортний засіб управління знаходиться в незадовільному технічному стані, експлуатується без належної технічної підтримки та проведення періодичних поточних ремонтів. Зазначено, що протягом 2014 року поточний ремонт автомобіля взагалі не проводився, питання виділення коштів начальник управління не ініціював. Протягом 2015 року на поточний ремонт автомобіля витрачено 730,00 грн. Протягом 2014-2015 років кошти на ремонт службового автотранспорту управління в кошторисі видатків не заплановано, що призвело день до необхідності проведення капітального ремонту автомобіля.

У такий спосіб, за висновком відповідача, ОСОБА_4 було порушено вимоги наказу головного управління від 02.04.2014 № 29 «Про заходи щодо економного та раціонального використання коштів Пенсійного фонду Україна і органах Фонду області», що дістало вияв у невжитті заходів щодо ремонту транспортного засобу управління протягом останніх двох років.

Колегією суддів установлено, що на балансі управління перебував автомобіль ИЖ 2717-230, 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Матеріалами справи підтверджується, що управлінням в 2014 році по коду 100.08 «придбання запасних частин для транспортних засобів, вогнегасників та інших комплектуючих до машин» було здійснено касових видатків в сумі 751 грн., а у 2015 році по коду 100.08 відповідно 1500 грн., по коду 140.09 «оплата послуг з поточного ремонту автомобілів» - 730 грн. (т. 2 а.с. 38-39).

Крім того у матеріалах справи місяться ксерокопії накладних від 08.12.2015 № 48, від 02.10.2015 № 33, від 30.07.2015 № 13, якими підтверджуються обставини придбання запчастин для автомобіля (т. 2 а.с. 41, 43-46), та акту прийму-передачі виконаних робіт від 02.10.2015 № 4, яким підтверджується виконання робіт з ремонту автомобіля.

Таким чином наявними у справі матеріалами повністю спростовуються висновки відповідача про не вчинення позивачем дій щодо поточного ремонту автомобіля протягом двох років.

Крім того, судова колегія вважає необхідним звернути увагу на те, що вказуючи про незадовільний технічний стан автомобіля, відповідач не надав доказів стосовно того, ким (наявність необхідної освіти, дозволів), у який період і на підставі чого було установлено ці обставини та у чому саме вони виявилися.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо порушення ОСОБА_4 вимог наказу головного управління від 02.04.2014 № 29 «Про заходи щодо економного та раціонального використання коштів Пенсійного фонду Україна і органах Фонду області», у зв'язку із невжиттям заходів щодо ремонту транспортного засобу управління протягом останніх двох років.

З приводу висновку відповідача про незабезпечення позивачем, як керівником управління, належного представництва його інтересів в судах, як підстави для застосування дисциплінарного стягнення, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до пункту 1.5 Положення про організацію правової роботи в Пенсійному фонді України затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2004 № 13-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 14.10.2010 № 23-1) (далі - Положення № 13-1) юридична служба територіальних органів Пенсійного фонду підпорядковується безпосередньо начальнику територіального органу Пенсійного фонду.

Організація правової роботи в Пенсійному фонді за основними напрямками включає в себе ведення позовної роботи, якісне оформлення процесуальних документів, належну підготовку до судових засідань, представлення інтересів територіального органу Пенсійного фонду в судах під час розгляду правових питань і спорів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 10 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, а також у містах та районах затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення № 28-2) начальник управління Фонду здійснює керівництво управлінням Фонду, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

Начальник управління забезпечує виконання управлінням Фонду вимог Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також постанов правління та наказів Фонду і головного управління Фонду (підпункт 1 пункту 10 Положення № 28-2).

Таким чином, начальник управління несе персональну відповідальність за організацію правової, позовної роботи.

У службовій записці зокрема вказано, що для формування позитивної судової практики особиста участь юриста в судових засіданнях має бути обов'язковою, а інтереси управління забезпечені на всіх етапах судового розгляд

З цього приводу колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем наразі не було проаналізовано того, яка кількість судових справ, стороною у яких було управління, перебувало на розгляді у судах різних інстанцій у вказаний період та чи співмірною є кількість юристів в управлінні задля забезпечення представництва інтересів у всіх судових процесах, в яких воно приймало участь.

Крім того, відповідачем не враховано того, що на стадіях апеляційного та касаційного розгляду справ, зокрема у порядку адміністративного судочинства, особиста участь сторін не є обов'язковою, а їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

У спірному наказі в якості обґрунтування неналежної організації правової роботи наведено дві справи, у яких судами прийнято рішення не на користь управління.

Колегія суддів вважає, що сама по собі ця обставина не може бути єдиною і беззаперечною підставою стверджувати про неналежний рівень організації правової роботи в управлінні.

Також у наказі вказано на неякісне складення заперечення в одній із справ, проте такі доводи не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки жодним чином не обґрунтовано у чому виявилася невідповідна якість складення таких документів.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що відповідачем не доведено факту неналежної організації позивачем правової роботи в управлінні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту неналежного виконання позивачем покладених на нього обов'язків, та, як наслідок, підстав для накладення на ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у виді догани.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем наказу Пенсійного фонду України №17-с від 02.02.2016 "Про оголошення догани ОСОБА_4".

Висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача, на думку судової колегії, є помилковим. Вирішуючи спір, суд прийняв рішення за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Пенсійного фонду України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - голова правління Пенсійного фонду України Зарудний Олексій Борисович, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Пенсійного фонду України від 02.02.2016 №17-с "Про оголошення догани ОСОБА_4".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України (ідентифікаційний код юридичної особи 00035323) на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1157 грн. 54 коп. (одна тисяча сто п'ятдесят сім гривень п'ятдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст постанови виготовлено 15.12.2016

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.