Ухвала суду № 63469762, 06.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

06 грудня 2016 року м. Київ К/800/8944/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 про виправлення описок в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2016 року у справі за його позовом до судді Вищого адміністративного суду України Малиніна В.В. про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до судді Вищого адміністративного суду України Малиніна В.В., в якому просить зобов'язати відповідача відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою від 15 червня 2015 року та відшкодувати на його користь моральну шкоду в розмірі 15000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України з тих підстав, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року, а також було задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до закінчення касаційного провадження у зазначеній справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2016 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій було залишено без змін. Крім того, було стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн до спеціального фонду Державного бюджету України.

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про виправлення описок в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2016 року вказуючи, що колегія суддів суду касаційної інстанції в зазначеному рішенні допустила такі описки:

1. Помилково зазначила, що в касаційній скарзі позивач просив направити справу на новий розгляд, а насправді він просив скасувати ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року, 29 січня 2015 року, 12 січня 2016 року, залишені без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року, 14 травня 2015 року, 01 березня 2016 року, та прийняти до свого розгляду по першій інстанції його позовну заяву від 21 червня 2013 року;

2. Не звернула уваги на те, що судді Окружного адміністративного суду м. Києва і Київського апеляційного адміністративного суду, постановляючи зазначені ухвали про відмову у відкритті провадження у зв'язку з позовною заявою, помилково сприйняли ухвалу судді Верховного Суду України Романюка Я.М. від 08 січня 2013 року, а потім і ухвалу судді Вищого адміністративного суду України Малиніна В.В. №К/800/26967/15 від 30 червня 2015 року за судові рішення при здійсненні правосуддя і, таким чином, незаконно відмовили у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто не врахували, не дотримались і не застосували норми законів, на які позивач посилався у зверненнях до судів і якими встановлено, зокрема, що: а) судові рішення ухвалюються судами при здійсненні ними правосуддя, яке в Україні здійснюється виключно судами з дотриманням засад і правил правосуддя, і тільки при здійсненні правосуддя суди і судді незалежні і підкоряються лише закону (частини перша, п'ята статті 124, частини перша, третя статті 129 Конституції України, пункти 1, 4 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України). При цьому, одноособово від імені суду можуть (мають право) діяти і ухвалювати судові рішення (здійснювати правосуддя) тільки судді судів першої інстанції, а судді судів всіх вищих інстанцій відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів (частина четверта статті 127 Конституції України, стаття 18 Цивільного процесуального кодексу України, статті 23, 24 Кодексу адміністративного судочинства України); б) кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55, стаття 56, частина друга статті 124 Конституції України, статті 2, 4, частина сьома статті 9, частини друга, четверта статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України) і підсудність справ, у яких стороною є Верховний Суд України, Вищий адміністративний суд України або суддя одного із цих судів, встановлюється за загальними правилами підсудності (частина третя статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України);

3. Неуважно розглянула клопотання позивача від 15 квітня 2016 року і помилково вирішила стягнути з нього 1378 грн судового збору.

Згідно статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Проте, вимоги ОСОБА_2, викладені у заяві про виправлення описок в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2016 року, не є виправленням описок та очевидних арифметичних помилок в розумінні статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише суб'єктивним баченням позивача обставин справи та письмовою формою їх викладення.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що судом касаційної інстанції не допущено описок та очевидних арифметичних помилок в ухвалі від 04 жовтня 2016 року, у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 169, 222, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про виправлення описок в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2016 року у справі за його позовом до судді Вищого адміністративного суду України Малиніна В.В. про зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя М.М. Заїка

судді: А.Ф. Загородній

Ю.К. Черпак