Ухвала суду № 63469438, 13.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/785/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

13 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

секретар судового засідання: Томашук А.В.

за участі:

представника позивача: Желіховського В.М.

представників відповідача: Островерха Р.В., Кочута О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МУР" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МУР" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необгрунтованої постанови.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 12.02.2015 року по 18.02.2015 року старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Вінницької ОДПІ Гончаровою Л.П., згідно наказу Вінницької ОДПІ від 12.02.2015 року № 455, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Житомирській області від 18.12.2014 року, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «МУР» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні господарських операцій з ТОВ «Мастер-Вектор» за період з 01.01.2014 року по 30.11.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.02.2015 року № 496/2202/32169057.

В ході перевірки виявлене та зафіксоване в акті порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «МУР» завищено суми податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження суми податку, яка підлягає сплаті та перерахуванню до Державного бюджету України, на 796634,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001252202 від 16 березня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «МУР» з податку на додану вартість за основним платежем на 796634,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 398317,00 грн.

Позивач не погодився із вказаним рішенням, а тому звернувся до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки старшого державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Вінницької ОДПІ Гончарової Л.П., викладені в акті, які стали підставою для формування податкового повідомлення-рішення, є надуманими, не відповідають існуючим фактам та діючому законодавству, зокрема з питань оподаткування. Натомість ТОВ «МУР» діяло в рамках правового поля, а тому задекларовані показники податку на додану вартість не можуть підлягати добровільному коригуванню з боку Вінницької ОДПІ, через що винесене податкове повідомлення-рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань з ПДВ за результатами господарських операцій з ТОВ «Мастер-Вектор».

Податковий орган вважає, що позивач провів документальне оформлення фінансово-господарських операцій із вказаним контрагентом, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ТОВ «МУР». Тобто, дані операції не мали реального характеру, а відбувалось лише документування цих операцій.

Колегія суддів вважає дані висновки відповідача необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Вказуючи на порушення позивачем зазначених норм податковий орган не заперечує факту наявності у позивача податкових накладних. Крім того, відсутні зауваження щодо їх оформлення.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з

визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, в період який охопила перевірка, між позивачем та ТОВ «Мастер-Вектор» укладено договори підряду на виконання проектно-кошторисної документації:

№ 22/2 від 10.03.2014 року, згідно умов якого, ТОВ «Мастер-Вектор» (Виконавець) зобов`язується розробити за завданням ТОВ «МУР» (Замовника) проектно-кошторисну документацію на розширення елеватора ТОВ «Агроград В» по вул. Лебединського, 11 в м. Вінниці, а ТОВ «МУР» (Замовник), в свою чергу, зобов`язується прийняти та сплатити вартість цих робіт у відповідності з умовами цього договору;

№ 24/1 від 01.04.2014 року, згідно умов якого, ТОВ «Мастер-Вектор» (Виконавець) зобов`язується розробити за завданням ТОВ «МУР» (Замовника) проектно-кошторисну документацію на будівництво об`єкту «Будівництво підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 10 т/год за адресою: вул. Київська, 1-Г, с. Корделівка, Калинівський район, Вінницька область», а ТОВ «МУР» (Замовник), в свою чергу, зобов`язується прийняти та сплатити вартість цих робіт у відповідності з умовами цього договору;

№ 27/2 від 24.04.2014 року, згідно умов якого, ТОВ «Мастер-Вектор» (Виконавець) зобов`язується розробити за завданням ТОВ «МУР» (Замовника) проектно-кошторисну документацію на будівництво об`єкту «Підприємство з виробництва комбікормів за адресою: вул. Ватутіна, 40, с. Хролин, Шепетівський район, Хмельницька область», а ТОВ «МУР» (Замовник), в свою чергу, зобов`язується прийняти та сплатити вартість цих робіт у відповідності з умовами цього договору.

В подальшому, на підтвердження розроблення проектно-кошторисної документації, між позивачем та ТОВ «Мастер-Вектор» підписані акти здачі-прийняття робіт по вищевказаним договорам, та ТОВ «Мастер-Вектор» виписано на ім`я позивача податкові накладні.

Також, між позивачем та ТОВ «Мастер-Вектор» укладено договори підряду:

№ 31/1 від 29.05.2014 року, згідно умов якого, ТОВ «МУР» (Генпідрядник) доручає, а ТОВ «Мастер-Вектор» (Субпідрядник) зобов`язується на свій ризик з застосуванням своїх матеріалів та комплектуючих, своїми засобами виконати згідно діючих норм роботи на об`єкті: «Реконструкція з прибудовою приміщень кафе в багатоквартирному житловому будинку по вул. К.Маркса, 4 в м. Вінниці в фірмовий магазин», в об`ємі, передбаченому кошторисною документацією, а ТОВ «МУР» (Генпідрядник) зобов`язується прийняти та оплатити виконані субпідрядником роботи згідно умов договору;

№32/1 від 30.05.2014р., згідно умов якого, ТОВ «МУР» (Генпідрядник) доручає, ТОВ «Мастер-Вектор» (Субпідрядник) зобов'язується на свій ризик із застосуванням своїх матеріалів та комплектуючих, своїми засобами виконати згідно діючих норм роботи на об'єкті: «Реконструкція авто прийому на 2 проїзди (літ. №5 згідно інвентаризаційної справи №181 Жмеринської КП «ВООБТІ» зареєстрованої за номером №114) ТОВ «Хліб Жмеринщини», в об'ємі, передбаченому кошторисною документацією, а Генпідрядник (ТОВ «МУР») зобов'язується прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи згідно умов цього договору;

№27/1 від 23.04.2014р., згідно умов якого, ТОВ «МУР» (Замовник) доручає, ТОВ «Мастер-Вектор» (Підрядник) зобов`язується на свій ризик із застосуванням своїх матеріалів та комплектуючих, своїми засобами виконати згідно діючих норм та правил будівельні роботи на об'єкті будівництва: «Підприємство з виробництва комбікормів продуктивністю 30 т/год за адресою: вул. Дерев`янка, 2, м. Умань, Черкаська обл.» в об'ємі, передбаченому договірною ціною, а Замовник (ТОВ «МУР») зобов'язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи згідно умов цього договору.

Додатковою угодою №1 до Договору підряду №27/1 від 23.04.2014р. сторони домовились збільшити суму Договору, зокрема загальну вартість робіт, інші умови договору залишились без змін;

№38/1 від 12.06.2014р., згідно умов якого, ТОВ «МУР» (Генпідрядник) доручає, ТОВ «Мастер-Вектор» (Субпідрядник) зобов`язується на свій ризик із застосуванням своїх матеріалів та комплектуючих, своїми засобами виконати згідно діючих норм роботи на об'єкті: «Капітальний ремонт дошкільного навчального закладу №19 по вул. Малиновського, 21 в м. Вінниці», в об'ємі, передбаченому кошторисною документацією, а Генпідрядник (ТОВ «МУР») зобов'язується прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи згідно умов цього договору;

№30 від 05.05.2014р., згідно умов якого, ТОВ «МУР» (Замовник) доручає, ТОВ «Мастер-Вектор» (Підрядник) зобов`язується на свій ризик із застосуванням своїх матеріалів та комплектуючих, своїми засобами виконати згідно діючих норм та правил будівельні роботи на об'єкті будівництва: «Підприємство з виробництва комбікормів продуктивністю 10 т/год за адресою: вул. Київська, 1Г, с. Корделівка, Калинівського району, Вінницької області» в об'ємі, передбаченому договірною ціною, а Замовник (ТОВ «МУР») зобов'язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи згідно умов цього договору. Додатковою угодою №1 до даного договору від 13.10.2014р. зменшено суму договору, інші умови договору було залишено без змін.

На підтвердження виконання будівельних робіт за вищевказаними договорами представником позивача було надано довідки про вартість виконаних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси, розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису.

Факт передачі матеріалів від ТОВ «МУР» на адресу ТОВ «Мастер-Вектор» також підтверджується локальними кошторисами на будівельні роботи.

У свою чергу ТОВ «Мастер Вектор» виписало податкові накладні (том 2, а.с.151-226) за фактом виконання договору підряду, укладеного із ТОВ «МУР».

Таким чином, реальність здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Мастер Вектор» підтверджується усіма первинними документами.

Посилання відповідача на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 26.02.2015р. у кримінальному провадженні №32014060000000081 (том 5, а.с.230-242) колегія суддів вважає необґрунтованими адже у даному вироку відсутні будь-які посилання стосовно протиправних дій ТОВ «МУР» чи ТОВ «Мастер Вектор».

Крім того, колегія суддів враховує, що на момент здійснення досліджуваних господарських операцій, ТОВ «Мастер Вектор» виступало як діюче підприємство, яке перебувало на обліку в податкових органах, зокрема й як платник ПДВ. Отже, ТОВ «Мастер Вектор» мало право видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

В обґрунтування власних доводів відповідач також посилається на службову записку Оперативного управління Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 20.02.2015 року №278/7/07/07/04, у якій зазначено, що співробітниками відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області проводяться заходи по відпрацюванню фінансово-господарської діяльності ТОВ «МУР». В ході відпрацювання встановлено, що ТОВ «МУР» в період 2014 року здійснювало взаєморозрахунки з сумнівним суб'єктом господарської діяльності ТОВ «Мастер Вектор». Поряд з цим встановлено, що ТОВ «Мастер Вектор» фактично за адресою реєстрації не знаходиться, у підприємства відсутні виробничі потужності, основні засоби та наймані працівники, керівник, головний бухгалтер та засновник рахується службовою особою п'яти СПД, що знаходяться та зареєстровані у різних регіонах на території України та мають не основний стан (том 1, а.с.60).

Крім того, до Вінницької ОДПІ надійшла постанова слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів у Житомирській області від 18.12.2014 року про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «МУР», у якій, серед іншого, зазначено, що ТОВ «Мастер Вектор» за місцем реєстрації фактично не знаходиться, засновником, директором, бухгалтером рахується 1 особа, кількість найманих працівників на підприємстві - 1, у підприємства відсутні основні засоби та виробничі потужності, тобто має усі ознаки «ризикового». Вбачається, що діяльність в т.ч. ТОВ «Мастер Вектор» здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності контрагентами і є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Щодо даних посилань відповідача колегія суддів звертає увагу на наступне.

Податковий кодекс України не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Тобто, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 жовтня 2010 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції.

Отже, якщо контрагент не виконує своїх зобов'язань, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, чинним законодавством України на покупця товару, послуг - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та заявленні суми від'ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 грудня 2016 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.