Постанова № 63469348, 13.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 146/559/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Пилипчук О.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

13 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області на постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Томашпільського районного суду Вінницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за посадою, з якої їй була призначена пенсія, та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" у зв'язку з підвищенням заробітної плати за посадою, з якої була призначена пенсія, з 01 березня 2016 року.

Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2016 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області на постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії.

13 вересня 2016 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про звернення на підставі ч. 5 ст. 9 КАС України до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про державну службу" Конституції України, а саме: ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ (в редакції Закону України N 76-VIII від 28 грудня 2014 року) статті 22 Конституції України.

Ухвалою суду від 13 вересня 2016 року зупинено провадження у справі № 146/559/16-а до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо відповідності ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII (в редакції Закону України № 76-VIII від 28 грудня 2014 року) статті 22 Конституції України.

10 жовтня 2016 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшов лист голови Верховного Суду України з доданою постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 вересня 2016 року № 16 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу"".

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року поновлено провадження у справі № 146/559/16-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 11 січня 1980 року займала посаду секретаря судового засідання Томашпільського районного суду Вінницької області. 19 грудня 2006 року звільнена з Томашпільського районного суду відповідно п. 2 ст. 40 КЗпП України.

З 20 грудня 2006 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області, де отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу".

11 березня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі з заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до довідки № 4-35/562 від 29 лютого 2016 року, виданої Територіальним управлінням ДСА у Вінницькій області.

Листом № С-4 від 23 березня 2016 року управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі повідомило позивача про те, що відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року у разі не прийняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника консультанта народного депутата України, а тому пенсії за вище вказаними законами не призначаються та не перераховуються.

Не погодившись з отриманою відповіддю, ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вказаним положенням визначено питання призначення пенсії, отже позивач має право на перерахунок пенсії на підставі наданої довідки про розмір заробітної плати.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 та ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" від 16 січня 2003 року № 432-IV пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Така редакція статті 37 Закону України "Про державну службу" існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами "а" та "б" підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VI.

Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу, на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Так, колегія суддів зазначає, що законодавством, чинним на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру, в зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Проте, в зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" 28 грудня 2014 року №76-VIII текст статті 37-1 Закону України "Про державну службу" викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Крім того, відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" Закон України № 3723-XII втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10,12 розділу ХІ Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що на час звернення позивача до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області із заявою про перерахунок пенсії, до статті 37-1 Закону України "Про державну службу", що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців, внесено зміни, які набрали чинності 01 січня 2015 року, та змінено норми законодавства, які визначають підстави перерахунку призначеної пенсії.

Разом з тим, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка набрала чинності 15.12.2015 року, виключено пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", яким визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", а пункт 5 цієї постанови змінено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що законодавство, чинне на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, не встановлює підстав перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати за відповідною посадою.

На підставі вищевикладеного, оцінивши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 1 березня 2016 року перерахунок пенсії в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим працівникам апарату судів, відповідно до довідки № 4-35/562 від 29 лютого 2016 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Вінницькій області.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.

Оскільки законодавство, чинне на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, не встановлює підстав перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, суд встановив, що висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області задовольнити повністю.

Постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.