Постанова № 63469173, 14.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 876/8641/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Хобор Р.Б., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Колодійчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції на постанову Франківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ :

14 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову серії ПС № 681291 від 07.06.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2016 року у справі № 465/3614/16-а позов задоволено частково. Скасовано постанову серії ПС № 681291 від 07 червня 2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч.ч. 1.6 ст. 121 КУпАП та закрито провадження у справі.

У поданій апеляційній скарзі відповідач Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції (далі - Управління) просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що факт керування транспортним засобом без переднього бампера та те, що номерні знаки погано проглядалися, оскільки знаходилися під лобовим склом, зафіксовано відеодоказами. Крім того, апелянт зазначає, що в судовому засіданні позивач наголошував на тому, що дата і час не відео не відповідають дійсності обставинам справи, однак не заперечував сам факт вчинення ним правопорушення.

На думку апелянта, посилання суду на наказ МВС України № 543 від 13 жовтня 2008 року не є актуальним, оскільки патрульні у своїй діяльності використовують наказ МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року.

Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просила скасувати постанову суду першої інстанції і відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційного суду заперечив обґрунтованість доводів апелянта, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач доказів правомірності винесення постанови не надав, вимоги позивача щодо визнання дії протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення є правомірними і такі підлягають до задоволення, оскільки у його діях не вбачається порушення правил дорожнього руху України.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 07.06.2016 року серії ПС2 № 681291 на ОСОБА_2 накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 6 ст. 121 КУпАП, що проявилося у тому, що 07.06.2016 року об 11год. 45 хв. на вул. Липинського, 50 у м. Львові він здійснював рух автомобілем, у якого передбачений конструкцією передній бампер, а також з номерним знаком, що закріплений у невстановленому місці та не давало змоги визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів, чим порушив п.п. 2.9В, 31.4.7Е, 30.2 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).

Відповідно до п. 2.9В ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Пунктом 30.2 цих ПДР передбачено, що на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.

Згідно з п. 31.4.7.Е ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Частина 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Частина 6 цієї ж статті передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуюних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених при розгляді справи.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, у оскаржуваній постанові зазначено про керування ОСОБА_2 автомобілем Хюндай Соната р.н. НОМЕР_1 «у якого передбачений конструкцією передній бампер», а отже про наявність будь-якої несправності, зокрема, відсутність переднього бампера в даного автомобіля, у постанові не зазначено. Відтак, слід погодитися з думкою суду першої інстанції про те, що керування автомобілем, у якого передбачений конструкцією передній бампер, не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП.

Щодо тверджень апелянта про неможливість визначення символів номерного знаку а/м Хюндай Соната р.н. НОМЕР_1 з відстані 20 м, апеляційний суд звертає увагу на те, що вони не підтверджені об'єктивними доказами, оскільки у постанові не зазначено спосіб визначення відстані або вимірювальний прилад, за допомогою якого така відстань визначалася.

Окрім того, відповідно до п. 3 Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, який затверджено наказом МВС України № 534 від 13.10.2008 року, який є чинним на даний час, за результатами відповідної перевірки транспортного засобу складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ.

Пунктом 6 цього ж Порядку передбачено, що у разі виявлення технічних несправностей складових частин КТЗ, перелічених у підпунктах a, c, d, e, g, h пункту 14 Акта перевірки (до яких відноситься відсутність елементів конструкції кузова а/м або зміна розміщення номерного знаку), працівник ДАІ робить відповідну відмітку в пункті 16 Акта перевірки, а також складає протокол про адміністративне правопорушення. Разом із тим, жодного Акту перевірки технічного стану КТЗ працівники поліції не складали.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на розбіжність у даті та часі вчинення ОСОБА_2 правопорушення, що зазначена у оскаржуваній постанові від 07.06.2016 року, та відеоматеріалах, на які посилається апелянт.

Виходячи з наведеного слід погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 № 681291 від 07.06.2016 року є неправомірною та підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд першої інстанції поза увагою залишив те, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

Таким чином, оскільки відповідно до приписів ч. 1 ст. 222 КУпАП розгляд справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 6 ст. 121 КУпАП, віднесено до компетенції органів Національної поліції, то і можливість закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі приписів ст. 247 КУпАП відноситься до дискреційних повноважень відповідної посадової особи таких органів. При цьому адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження інших державних органів при наданні оцінки правомірності прийнятих ними рішень.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору щодо частини позовних вимог судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.

Скасувати постанову Франківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2016 року у справі № 465/3614/16-а у частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та прийняти нову, якою у задоволенні таких позовних вимог відмовити.

У решті постанову Франківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Р.Б.Хобор

Л.П.Іщук

Постанова у повному обсязі складена 15 грудня 2016 року.