Ухвала суду № 63468960, 16.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/1322/16

У Х В А Л А

16 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції міста Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа - Святошинське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - Відповідач-1, ГУ НП у м. Києві), третя особа - Святошинське управління поліції ГУ НП у м. Києві (далі - Третя особа, Святошинське УП ГУ НП у м. Києві) в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії щодо Позивача про невідповідність займаній посаді з подальшим звільненням зі служби в поліції через службову невідповідність, з яким Позивач ознайомився 24.12.2015 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ заступника голови Національної поліції України - начальника ГУНП України у м. Києві №182 о/с від 26.02.2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України;

- поновити Позивача на посаді старшого слідчого Святошинського УП ГУ НП у м. Києві;

- стягнути з Відповідача-1 на користь Позивача 45 000,00 грн. завданої моральної шкоди;

- зобов'язати ГУ НП у м. Києві виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2016 року залучено до участі у справі в якості відповідачів Атестаційну комісію Головного управління Національної поліції міста Києва №1 (далі - Відповідач-2, Атестаційна комісія), Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - Відповідач-3, ГУ ДКС у м. Києві).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2016 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) Атестаційної комісії, оформлене протоколом від 09.12.2015 року в частині невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та необхідності звільнення її зі служби в поліції через службову невідповідність; визнано протиправним та скасовано наказ Відповідача-1 від 26.02.2016 року №182 о/с «Щодо особового складу» в частині звільнення Позивача зі служби в поліції; поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого Святошинського УП ГУ НП у м. Києві; зобов'язано Відповідача-1 виплатити Позивачу суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 26 496,00 грн.; визнано протиправними дії ГУ НП у м. Києві щодо проведення атестації Позивача. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.

При поданні апеляційної скарги Апелянтом не було дотримано вимог ч. ч. 3, 6 ст.187 КАС України, а саме - не вказано про бажання чи небажання особи взяти участь у судовому розгляді справи, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Приписами ч. 3 ст. 187 КАС України визначено, що в апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.

Зі змісту апеляційної інстанції вбачається, що Відповідачем даної вимоги ч. 3 ст. 187 КАС України виконано не було.

Положеннями ч. 6 ст. 187 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, а також стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 26 496,00 грн., позовні вимоги є вимогами немайнового та майнового характеру.

Зі змісту довідки Вищого адміністративного суду України, складеної за результатами аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом фізичною особою, становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Станом на 01.01.2016 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва в частині майнових вимог становить 606,32 грн. (1378,00 х 0,4 х 110%) та немайнових - 606,32 грн. (1 378,00 х 0,4 х 110%), що разом складає 1 212,64 грн.

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи, що Апелянтом не зазначено про бажання або небажання взяти участь у судовому засіданні та не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Відповідачу строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом зазначення про бажання або небажання взяти участь у судовому засіданні та надання документу про сплату судового збору або обґрунтованого клопотання про звільнення або зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції міста Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа - Святошинське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати Апелянту строк для усунення недоліків - двадцять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст.ст. 211, 212 КАС України.

Суддя А.Г. Степанюк