Ухвала суду № 63468871, 13.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2719/16 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

13 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

секретаря Строяновської О.В.,

за участю:

представника позивача: Прокопчука О.О.,

представника відповідача ПАТ «Укргазвидобування»: Малярчука Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» та Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» про стягнення податкового боргу, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року, -

У с т а н о в и в :

Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулася у суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» та Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», у якому просила стягнути солідарно з відповідачів податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у загальній сумі 25 902 509,92 грн., що виник у зв'язку з виконанням договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 року №60.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду, ПАТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову в частині стягнення з нього податкового боргу у сумі 25902509,92 грн. та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що учасники договору спільної діяльності у формі простого товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність, несуть солідарну відповідальність за спільними зобов'язаннями зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що у лютому 2004 року Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» та ГПУ «Полтавагазвидобування» Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», укладено договір від 04.02.2004 № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, відповідно до якого учасники договору визначили оператором спільної діяльності ТОВ Фірма «ХАС» та уповноважили його вести спільні справи учасників спільної діяльності, представляти їх спільні інтереси у взаємовідносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, сплачувати передбачені законодавством податки і збори (обов'язкові платежі).

Станом на 29.08.2016 року ТОВ фірмою «ХАС», як уповноваженою особою за договором від 04.02.2004 року №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, самостійно, шляхом подачі податкової звітності до Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області визначені грошові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у загальній сумі 25696582,79 грн.

У липні 2015 року Карлівська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області з метою погашення податкового боргу сформувала і надіслала на адресу ТОВ Фірма «ХАС», як уповноваженої особи за договором від 04.02.2004 № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, податкову вимогу від 31.07.2016 № 35-23.

Вжитими позивачем заходами, спрямованими на погашення податкового боргу, погасити податкову заборгованість виявилось неможливим, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути податковий борг солідарно з обох учасників спільної діяльності.

На день постановлення рішення у даній справі відповідачі доказів погашення податкового боргу суду не надали.

При цьому, відповідач - ПАТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення податкового боргу із сторін договору солідарно, посилаючись на те, що, з урахуванням вимог ст. 1138 ЦК України, податковий борг підлягає стягненню виключно з ТОВ Фірма «ХАС», як уповноваженої особи за Договором №60 та виключно з розрахункового рахунку спільної діяльності, крім того, Податковий кодекс України не передбачає стягнення податкового боргу із сторін договору про спільну діяльність як окремих платників податків, а визначає право контролюючих органів звертатися з позовами (поданнями) про таке стягнення з платника податку - уповноваженої особи за таким договором.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам сторін, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно з п.п. 14.1.217 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється, зокрема, за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до п. 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Положеннями підпункту 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України встановлено, що платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4. ст. 59 ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями пунктів 87.2, 87.12 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Положеннями статті 1134 Цивільного кодексу України передбачено, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.

Відповідно до ч. 1. ст. 1137 Цивільного кодексу України, порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

В силу приписів частини другої статті 1138 Цивільного кодексу України якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Відповідно до ч. 3. ст. 1141 Цивільного кодексу України, з моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб.

Таким чином, із системного аналізу наведених правових норм слідує, що учасники договору спільної діяльності у формі простого товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність, несуть солідарну відповідальність за спільними зобов'язаннями зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, згідно п. 7.5. укладеного відповідачами договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність збитки спільної діяльності покриваються за рахунок спільного майна (у тому числі грошових коштів) сторін. У випадку, якщо спільного майна недостатньо для покриття збитків, обов'язок щодо їх відшкодування покладається на сторону, яка винна в їх виникненні.

Пунктом 8.1 зазначеного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов даного договору.

Отже, проаналізувавши вищенаведені правові норми, а також зміст договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 09.02.2004 року, колегія суддів дійшла до висновку, що діючи спільно з метою досягнення певної мети сторони договору про спільну діяльність також спільно беруть участь у зобов'язаннях. Спільні зобов'язання можуть виникати як з укладених від імені всіх учасників простого товариства договорів (договірні зобов'язання), так і з інших підстав. Відповідно, за такими зобов'язаннями усі учасники спільно несуть відповідальність перед третіми особами. Відповідальність учасників простого товариства за спільними зобов'язаннями носить особистий характер, тобто кожен з них своєю часткою відповідає у спільному майні.

Аналогічна правова позиція викладена також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2015 року у справі №820/13170/14.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується і висновком суду першої інстанції, що позов про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» та Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» податкового боргу є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У х в а л и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали виготовлено 16 грудня 2016 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.