Ухвала суду № 63468782, 15.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 грудня 2016 р. справа № 804/1665/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Олефіренко Н.А. перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року по справі № 804/1665/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Завод Приват-Кабель" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі № 804/1665/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Завод Приват-Кабель" задоволено.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу.

Ознайомившись з апеляційною скаргою відповідача вважаю, що апеляційна скарга має бути залишена без руху через наступне.

Частиною 6 ст.187 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО Завод Приват-Кабель" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 16.03.2016 року № 0000092203 на суму 959 294,45 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає, що при визначенні характеру адміністративного позову необхідно враховувати, що вимога про стягнення заборгованості, яка впливає на склад майна відповідача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та інших штрафних санкцій, стягнення заборгованості, тощо.

З огляду на те, що предметом позову є скасування податкового повідомлення рішення, а отже, вважаю, що оскільки реалізація таких дій може призвести до зміни майнового стану юридичної особи, заявлений позивачем адміністративний позов є позовом майнового характеру.

Згідно змісту п.3.1 таблиці ставок судового збору ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн.).

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" в редакції до 01.09.2015 державні органи були звільнені від сплати судового збору. Законом України №484 від 22.05.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набув чинності з 01.09.2015, статтю 5 Закону України "Про судовий збір" викладено в новій редакції де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З урахування того, що ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, дорівнює 14 389,42 грн. відповідно ставка за подання апеляційної скарги на постанову суду становить 15 828,36 грн.

Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору. Тобто, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"

Таким чином, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Про відсутність підстав для задоволення такого клопотання свідчить також і ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим відстрочення/звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено у повному обсязі, а тому відстрочення відповідачу сплати судового збору за подачу апеляційної скарги , буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, звільнивши відповідача від сплати судового збору або відстрочивши його сплату, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.

Отже, апеляційна скарга не відповідає вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно ч.3 ст.189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За таких обставин вважаю, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ на підтвердження сплати судового збору в належному розмірі.

На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року по справі № 804/1665/16 - залишити без руху.

Надати строк відповідачу для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а саме,: 15 828,36 грн.

отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро, Дніпропетровської області;

рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101;

код ЄДРПОУ: 37989274;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

код банку отримувача (МФО): 805012.

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 2 ст. 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Надіслати копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заявнику.

Ухвала набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Суддя Н.А.Олефіренко