Ухвала суду № 63468739, 14.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Турлакова Н.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2016 рокусправа № 804/1142/16 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Комар Н.В., з участю представника позивача - Клімовської О.В., представника відповідача - Гагарського А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 р. у справі №804/1142/16 за позовом Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач, ДП "Криворізька теплоцентраль") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Криворізька північна ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення № 0003801705 від 16.02.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: штрафу у розмірі 460 255,49 грн. та пені у розмірі 273 728,11 грн. за період з 21.08.2015 року по 21.12.2015 року, а всього 733 983,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування, оскільки вини позивача у несвоєчасній сплаті єдиного внеску не було. Позивач не ухилявся від сплати єдиного внеску, а був обмежений у діях нормативно-правовим актом виконавчої влади. Єдиний внесок сплачувався пропорційно з виплатою заробітної плати.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок, у розмірі, встановленому для відповідних платників. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахування) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Пеня та штрафні санкцій є мірою відповідальності платників податків за порушення норм Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків. Відповідальність обумовлюється винністю платника у порушенні норм Закону та невиконанні або неналежному виконанні покладених на платників податків обов'язків.

Позивачем сплачувався у строк до 20-го числа наступного місяця єдиний внесок (без порушення строку сплати), а в повному обсязі за липень 2015 року сплачувався пропорційно з виплатою заробітної плати. Не зважаючи на обмеженість у можливості вчасно сплачувати заробітну плату та єдиний внесок, позивач щоденно нараховував ЄСВ надаючи пріоритет перед іншими зобов'язаннями.

Контролюючим органом неправомірно було нараховано штрафні санкції та пеню на суму 2 301 277,42 грн., оскільки не було враховано сплату 108 164,61 грн. із призначенням платежу сплата ЄСВ % із авансу 07/2015 та сплата ЄСВ% із з/п 07/2015.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" перебуває на обліку у Криворізькій північній ОДПІ та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивачем за липень 2015 року при граничному терміні сплати 20.08.2015 року, своєчасно не перераховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 301 277,42 грн.

Враховуючи порушення строків сплати єдиного внеску за липень 2015 року, Криворізькою північною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області 16 лютого 2016 року винесено рішення №0003801705, яким до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" застосовано штрафні санкції у розмірі 460 255,49 грн. (20% своєчасно не сплачених сумм) та нараховано пеню у розмірі 273 728,11 грн. (0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу).

Згідно розрахунку до рішення від 16.02.2016 року №0003801705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, позивачем:

- 14.12.2016 року було сплачено ЄСВ у розмірі 37230,53 грн., 54834,79 грн., 769,53 грн., 7921,94 грн., 999,08 грн. згідно платіжних доручень № 130, №135, №66, №67, № 125 відповідно, тобто з затримкою 116 днів;

- 15.12.2015 року було сплачено ЄСВ у розмірі 1254,82 грн., 1495,10 грн., 19003,80 грн., 3062,24 грн., 3219,55 грн., 163076,63 грн., 331133,51 грн. згідно платіжних доручень №166, № 161, №176, №175, №147, №142, №156 відповідно, тобто з затримкою 117 днів;

- 16.12.2016 року було сплачено ЄСВ у розмірі 131359,60 грн., 250,05 грн., 250, 05 грн. 250,05 грн., 27349,84 грн., 180 грн., 335987,85 грн., згідно платіжних доручень №176, №194, № 204, №175, №181, №203, №189 відповідно, тобто з затримкою 118 днів;

- 17.12.2016 року було сплачено ЄСВ у розмірі 1500, 34 грн., 17670,20 грн., 150 грн., 3150,30 грн., 334355,61 грн., 98353 грн., згідно платіжних доручень №175, №230, №218, №225, №214, №235 відповідно, тобто з затримкою на 119 днів;

- 18.12.2015 року було сплачено ЄСВ у розмірі 12169,10 грн., 1292,37 грн., 131693 грн., 120 грн., 249529,70 грн., згідно платіжних доручень №258, №248, №253, №252, №243 відповідно, тобто з затримкою на 120 днів;

- 21.12.2015 року було сплачено ЄСВ у розмірі 10 грн., 1302,11 грн., 1957,57 грн., 183 грн., 328212,16 грн., згідно платіжних доручень №285, №275, №280, № 294, №270 відповідно, тобто з затримкою на 123 дні. (а.с.172)

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон України № 2464) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція №449).

За визначенням пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ст.4 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно п.1 ч.2 ст.6 Закону України №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України № 2464-VI єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України „Про оплату праці" та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Частиною 5 ст.7 Закону України № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Положеннями ч.8 ст.9 Закону України № 2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Отже, наведена норма Закону встановлює строки сплати нарахованого єдиного внеску без винятків.

Згідно з ч.ч. 11, 12 ст.9 Закону України № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч.1 Розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Частиною 1 Розділу VII Інструкції №449 визначено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону України №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з ч.10 ст.25 Закону України №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 13 ст.25 Закону України №2464-VI визначено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

З аналізу наведених норм вбачається, що у разі порушення строків сплати єдиного внеску, встановлених ч.8 ст.9 Закону України №2464-VI, передбачене накладення штрафних санкцій та нарахування пені.

Законодавство України не ставить у залежність виконання обов'язку щодо своєчасної сплати нарахованого єдиного внеску від наявності певних умов.

Отже, роботодавці зобов'язані сплачувати нарахований єдиний внесок у встановлений законодавством строк незалежно від виплати заробітної плати та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок.

Положення ч.12 ст.9 Закону України №2464-VI, відповідно до яких зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), а також положення абз.2 ч.8 ст.9 Закону України №2464-VI, відповідно до яких платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників, не звільняють позивача від обов'язку сплатити єдиний внесок не пізніше 20 числа наступного місяця.

Несвоєчасна виплата заробітної плати і несвоєчасне перерахування єдиного внеску є порушенням діючого законодавства, за яке передбачена, в тому числі і фінансова відповідальність у вигляді штрафу та пені.

Таким чином, відповідач мав законні підстави для прийняття спірного рішення №0003801705 від 16.02.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Щодо посилання апелянта на своєчасну сплату ЄСВ за липень 2015 року у розмірі 108 164,61 грн. згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень та відсутність правових підстав у контролюючого органу змінювати призначення платежу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону України №2464-VI та ч.8 Розділу VII Інструкції №449, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З вищевикладених норм вбачається, що суми недоїмки, штрафних санкцій та пені погашаються за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску у порядку календарної черговості їх виникнення та незалежно від призначення платежу визначеного платником, а тому посилання позивача на своєчасну сплату ЄСВ за липень 2015 року у розмірі 108 164,61 грн. у зв'язку із зазначенням призначення платежу є безпідставним.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по сплаті ЄСВ за липень 2015 року у розмірі 2 301 277,42 грн. була сплачена у період з 14.12.2015 року по 21.12.2016 року, тобто з порушенням визначеного законодавством строку, що зумовило застосування штрафних санкцій та пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в повному обсязі довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2016 року сплату судового збору було відстрочено до прийняття рішення по справі, а тому судовий збір у розмірі 12 110,73 грн. (110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) підлягає стягненню на користь спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 р. у справі № 804/1142/16 за позовом Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (код ЄДРПОУ 00130850) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 12 110 (дванадцять тисяч сто десять) грн. 73 коп.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14 грудня 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 15 грудня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

Н.А.Олефіренко