Постанова № 63468705, 14.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Ярошенко А.Г.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2016 рокусправа № 333/4601/16-а(2-а/333/203/2016) приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Комар Н.В., з участю представника позивача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2016 р. у справі № 333/4601/16-а(2-а/333/203/2016) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії за віком на підставі ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати відповідача провести перерахунок позивачу пенсії за віком з моменту подання заяви відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя та отримував пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 1991 року, з 01 січня 2004 року йому призначено пенсію за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснено перерахунок пенсії за новими правилами за документами, наявними в пенсійній справі. Перерахунок проведений неправомірно, оскільки будь яких заяв позивачем для призначення пенсії за іншими нормами законодавства ним до УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя не направлялось. В червні 2016 року позивач звернувся з заявою про проведення перерахунку пенсії за віком на підставі ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але відповідачем було відмовлено у перерахунку пенсії опираючись на те, що при врахуванні наданих ним довідок про заробітну плату за 60 місяців до розрахунку пенсії за віком індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшується, також, зменшується і розмір пенсії. При цьому, при проведенні попереднього перерахунку було взято показник середньої заробітної плати по народному господарству за 2007 рік. Дії відповідача є неправомірними, оскільки цими діями порушується гарантоване Конституцією та Законами України право позивача.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2016 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії за віком позивачу на підставі ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язано відповідача провести позивача перерахунок пенсії за віком з дати подання заяви (звернення) відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2013-2015 рр.), забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким докорінно змінено механізм розрахунку розмірну пенсії, у зв'язку з чим було здійснено автоматичне переведення на пенсію за віком відповідно до цього Закону та позивачу було проведено перерахунок за новими правилами за документами, наявними в пенсійній справі із застосуванням відповідних показників середньої заробітної плати по Україні. При цьому, Закону України «Про пенсійне забезпечення» втратив юридичну силу, крім положень, які регулюють пільгове пенсійне забезпечення осіб.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя та з 04.11.1991 року отримував пенсію за віком на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 01.01.2004 року переведений на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

18.07.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом №125/Л-8 від 24.06.2016 року позивачу відмовлено, що у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому було проведено перерахунок пенсії за новими правилами за документами наявними в пенсійній справі, розмір пенсії станом на 01.06.2016 року складає 3204,73 грн. При врахуванні наданих позивачем довідок про заробітну плату до розрахунку пенсії індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшується, а тому зменшується і розмір пенсії (розмір пенсії складав би 2304,57 грн.), отже перерахунок не є доцільним. Також у ході підготовки відповіді на звернення відповідачем було виявлено розбіжності у сумах заробітку, зазначених у довідках від 20.02.2004 року та від 24.05.2016 року.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон України №1058-ІV), пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Види пенсійних виплат і соціальних послуг визначені у статті 9 вищезазначеного Закону, зокрема, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються наступні пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року призначаються такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно ст. 6 цього ж Закону особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Відповідно ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно з ч.3 ст. 45 цього Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З положення наведеної статті вбачається, що нею передбачений механізм переведення з одного виду пенсії на інший, в той час, як позивач звернувся до відповідача із заявою про нове призначення пенсії за віком, тобто повторне призначення пенсії в межах одного виду.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата для обчислення пенсії розраховується за формулою, наведеною в ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Виходячи з буквального тлумачення ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, що призначається вперше застосовується показник середньої заробітної плати календарного року, що передує року звернення за призначенням пенсії. Під час переведення особи з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати за той календарний рік, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а від бажання особи залежить лише можливість враховувати заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.

Таким чином, посилання позивача на ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не відповідають обставинам даної справи, оскільки вказані положення стосуються осіб, які вперше звернулись за призначенням пенсії, а не тих, яким вона вже була призначена до цього.

З огляду на те, що переведення на іншу пенсію в межах одного виду пенсії, а також повторне призначення пенсії в межах одного виду пенсії законом не передбачене, колегія суддів прийшла до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2016 року сплату судового збору було відстрочено до прийняття рішення по справі, а тому судовий збір у розмірі 606,32 грн. (110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) підлягає стягненню на користь спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя - задовольнити.

Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2016 р. у справі № 333/4601/16-а(2-а/333/203/2016) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя (код ЄДРПОУ 20508410) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14 грудня 2016 року, в повному обсязі постанова складена 15 грудня 2016 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

Н.А.Олефіренко