Ухвала суду № 63468139, 07.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

УХВАЛА

07 грудня 2016 року суддя Гаращенко Д.Р. цивільної палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про позбавлення права користування житловим приміщенням (сервітута),

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2016 р. до Апеляційного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Гаращенка Д.Р. по справі № 22-ц/796/14900/2016 за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням (сервітуту).

В обґрунтування заявленого відводу, виходячи з детальної розшифровки смислового тексту заяви, заявник послалась на те, що ухвалою судді Гаращенко Д.Р. від 11.11.2016 р. були встановлено, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою не може бути відкрито, оскільки апелянтом не було сплачено судового збору.

Заявник вказала, що це - « є маячня», оскільки в апеляційної скарзі вказана ст. 154 СК України та ст. 40 ЦПК України - «тому, згідно п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» - позивачі-скаржники, звільнені від сплати судового збору. Ці обставини викликають у заявника сумніви щодо судді - його професіоналізму, об'єктивності та неупередженості.

Суд вивчивши доводи заявника, дослідивши матеріали прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;

2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді;

5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 111 цього Кодексу.

2. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї або близькими родичами між собою.

Справа № 759/11000/16-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14900/2016Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко В.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», чинного на день подання апеляційної скарги, ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою становить 0,2 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи те, що станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 378 грн., ухвалою судді від 11.11.2016 р. апеляційна скарга апелянта була залишена без руху для сплати судового збору у розмірі 275,6 грн.

Пунктом 7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», встановлено, від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Статтею 39 ЦПК України, визначено осіб, які являється законними представниками інших осіб.

Так, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Права, свободи та інтереси особи, яка визнана безвісно відсутньою, захищає опікун, призначений для опіки над її майном.

Права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 р. №2 зазначено, що у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах. Такі випадки передбаченні, зокрема, в законах України від 23 грудня 1997 року «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру», від 25 червня 1991 року «Про охорону навколишнього природного середовища», від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів» (у редакції Закону від 1 грудня 2005 року), від 3 липня 1996 року «Про рекламу» (у редакції Закону від 11 липня 2003 року).

Слід відрізняти випадки, коли особа звертається до суду за захистом своїх прав (інтересів) та випадки, коли позов подається у відповідності до ст. 45 ЦПК України.

Звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках, не передбачених законом, або за відсутності документів, які підтверджують неможливість самостійного звернення цих осіб за захистом, розгляду не підлягають.

Таким чином, в діях судді не встановлені підстави для його відводу відповідно до вимог діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 20, 24, 301 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви про відвід судді Гаращенка Д.Р. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя