Рішення № 63468076, 07.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/11798/2016 Головуючий у І інстанції Лісовська О.В.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представника Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" Крапівцевої Олени Олександрівни та представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення суми банківського вкладу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ"Приватбанк" про захист прав споживачів, стягнення коштів, пені та моральної шкоди.

Позивач зазначала, що 16 лютого 2006 року між нею та ПАТ КБ"ПриватБанк" у м. Красноперекопськ АР Крим було укладено Договір депозитного вкладу " Копилка" №SAMDN 10000005772654, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 8 934, 00 Євро на строк 12 місяців до 16 лютого 2007 року включно із відсотковою ставкою на дату вкладу 8,5 % річних з наступною пролонгацією.

23 квітня 2010 року позивачем було додатково внесено грошові кошти у сумі 5180 євро згідно квитанції №8 від 23.04.2010. Вказаний договір неодноразово був пролонгований у період з 2006 року по 2015 рік та розмір процентної ставки складав відповідно на 2007 рік - 9%, 2008 рік - 9, 5 %, 2009 рік-10 % , 2010 рік - 10, 5 % , 2011 рік - 11 %, 2012 рік - 11, 5 %, 2013 рік - 12%, 2014 рік - 12, 5 %, 2015 рік - 13 %.

10 листопада 2015 року позивач звернулася до відповідач із заявою про дострокове розірвання договору депозитного вкладу " Копилка" № SAMDN 10000005772654 від 16 лютого 2006 року та повернення валютного депозитного вкладу з відсотками і надання інформації про загальний розмір( суму ) валютного вкладу на нарахованих на нього процентів на момент розірвання договору і розмір відсоткової ставки по валютним вкладам "Копилка" з 16.02.2007 по 16.02.2015. 25.11.2015 вона отримала відповідь від Банку про відмову у наданні такої інформації, з посиланням на політичні події в країні, через які виникли складнощі з обслуговуванням депозитів і рахунків, відкритих у кримських відділеннях ПАТ КБ "ПриватБанк".

Враховуючи те, що ПАТ КБ "ПриватБанк" коштів на вимогу позивача не повернуло, з урахуванням збільшених позовних вимог позивач просила стягнути з відповідача суму банківського вкладу - 30 749, 07 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ 884 139, 85 грн. ; суму відсотків за вкладом - 2003, 18 євро, що еквівалентно по курсу НБУ 57 598, 21 грн.; 13 % річних за прострочення грошового зобов'язання ( ч. 2 ст. 625 ЦК України) 2 281, 56 євро, що еквівалентно по курсу НБУ 65 602, 57 грн.; пеню у відповідності ч. 5 ст. 10 ЗУ " Про захист прав споживачів" у сумі 192 583, 72 євро, що еквівалентно по курсу НБУ 5 537 433, 85 грн.; а всього 227 617, 53 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ 6 554 774, 48 грн. та 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди і судові витрати.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року підсудність цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення суми банківського вкладу та стягнення моральної шкоди визначено Деснянському районному суду м. Києва ( а.с. 2).

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 липня 2016 року позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення суми банківського вкладу та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 суму банківського вкладу у розмірі 14 114, 00 Євро, що за курсом Національного банку України станом на 10.05.2016 року становить 405 777, 50 грн., відсотки у розмірі 2003,18 Євро, що за курсом Національного банку України станом на 10.05.2016 року становить 57 591, 42 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" на користь держави судовий збір у розмірі 4 633,68 грн.

В апеляційній скарзі представник ПАТ "ПриватБанк" Крапівцева О.О. просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині незадоволених вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, який підтримав подану позивачем апеляційну скаргу і просив її задовольнити, відмовивши Банку у задоволені апеляційної скарги, представника Банку ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача і просив задовольнити апеляційну скаргу відповідача та відмовити позивачу у задоволені позову, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зобов'язальні відносини, як і інші цивільні правовідносини, виникають з обставин, визначених законом як юридичні факти.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

Положенням частини першої статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

З огляду на визначення договору банківського вкладу, що закріплене в

ЦК України та інших нормативно-правових актах, банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність").

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Стаття 1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору. Так, за змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Згідно з п. 1.4 Положення залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8 Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9 Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10 Інструкції).

Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Згідно з п. 8 гл. 2 "Приймання банком готівки" розд. ІІІ "Касові операції банків з клієнтами" Інструкції про касові операції в банках України № 337( далі - Інструкція 337), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Отже, письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Судом встановлено, що 16 лютого 2006 року між ПАТ КБ"ПриватБанк" у м.Красноперекопськ АР Крим та ОСОБА_2 було укладено Договір депозитного вкладу "Копилка" № SAMDN 10000005772654 ( далі - Договір) на 12 місяців по 16.02.2007 рік із процентною ставкою у розмірі 8, 5 % річних з максимальною сумою поповнення вкладу 2000 євро протягом кожного місяця ( далі - Договір ) ( а.с. 8).

Для внесення суми вкладу Банк відкриває вкладнику особистий рахунок НОМЕР_1( п.1. Договору ).

З наявної в матеріалах справи копії квитанції № 5018484 від 16.02.2006 , оригінал якої був досліджений судом першої і апеляційної інстанції ,позивачем внесено кошти у розмірі 8934, 00 грн. та додатково внесено на депозит грошові кошти у сумі 5 180,00 євро згідно квитанції ПАТ КБ " ПриватБанк" від 23.04.2010 року ( а.с. 9).

Надані суду фотокопії договору та квитанцій , оригінали яких були досліджені судом першої та апеляційної інстанції , відповідають вимогам закону та містять обов'язкові реквізити, визначені п. 8 гл. 2 "Приймання банком готівки" розд. ІІІ "Касові операції банків з клієнтами", а тому посилання в апеляційній скарзі Банку на те , що позивач не надала належних доказів в підтвердження укладення договору з Банком є необгрунтованими (а.с. 8, 9, 10).

Відповідно до п. 5 Договору у випадку, якщо в строк не пізніше дня закінчення строку вкладу Вкладник не заявив Банку (письмово у відділенні Банку або по телефону клієнтської підтримки) про відмову від продовження строку вкладу, договір автоматично вважається продовженим ще на один строк, зазначений у п. 1 даного Договору. Договір продовжується неодноразово без явки Вкладника в Банк. При цьому відрахування нового строку вкладу починається з дня, наступного за датою закінчення попереднього строку вкладу. При продовженні договору розрахунок відсотків на кожний новий строк вкладу виконується за відсотковою ставкою, діючою в банку для продовжуваних депозитних вкладів даного найменування на день закінчення попереднього строку вкладу, без укладення додаткових угод до даного договору. Проценти за черговий строк вкладу нараховуються на суму коштів на рахунку, включаючи відсотки, нараховані за попередній строк вкладу. Наступне продовження договору виконується в аналогічному порядку.

Відповідно до п. 2.2.1.9.2 Умов та Правил надання банківських послуг ( у редакції на час укладення договору ), якщо після закінчення 3-х календарних днів після надходження коштів на вклад "до вимоги" сума вкладу або частина не затребувані Клієнтом, він доручає Банку перерахувати всю суму з вкладу "До вимоги" на даний депозит .

При цьому процентна ставка за вкладом відповідає ставці, яка діє в Банку для знову оформлюваних вкладів даного найменування та строку на дату зарахування коштів на депозитний рахунок. Додатково на новий термін вкладу Банк збільшує процентну ставку за вкладом на 0, 2 % річних. Новий термін вкладу обчислюється з дати надходження коштів на депозит з вкладу "до вимоги". Якщо Клієнт відмовився від продовження депозиту на новий термін, то розриваються два вклади: депозит та вклад " до вимоги". Виплата коштів з рахунків проводиться відповідно правилам Банку та вимогам НБУ. Нарахування процентів на залишок коштів на розірваних рахунках не проводиться.

Якщо банк не перерахував кошти з депозиту на вклад " До вимоги", то вклад автомататично продовжується ще на один термін. Термін вкладу продовжується неодноразово без заявки клієнта в банк. Новий термін вкладу починається з дня, наступного за днем закінчення попереднього терміну вкладу.

Після проведення комплексної актуалізації "Умов та Правил" від 28.09.2015, внесено зміни до п. 2.2.1.9.2. Умов та Правил і викладено в наступній редакції:" якщо по закінченню трьох календарних днів після надходження коштів на вклад " до вимоги" сума вкладу або її частина не затребувана клієнтом, клієнт доручає банку перерахувати всю суму вкладу "до вимоги" на депозит того ж найменування та терміну, з якого раніше кошти поступали на вклад " до вимоги". При цьому процентна ставка по вкладу відповідає ставці , яка діє в банку для знову оформлених вкладів даного найменування та строку на дату зарахування коштів на депозитний рахунок.

Додатково на новий термін вкладу банк збільшує проценту ставку по вкладу на 0, 5% річних. Новий термін вкладу вираховується з дати надходження коштів на депозит з вкладу " до вимоги" . Якщо клієнт потребує закрити вклад " до вимоги", то обов'язки банку по депозитному вкладу припиняються, та вклад повертається клієнту."

Договір банківського вкладу був пролонгований сторонами з 2006 року по листопад 2015 року і розмір процентної ставки становив у 2006 році - 8,5%, а згідно Умов та Правил у 2007 році - 8,7%, у 2008 році - 8,9%, у 2009 році - 9,1 %, у 2010 році - 9, 3%, у 2011 році - 9,5 %, у 2012 році - 9, 7%, у 2013 році - 9,9%, у 2014 році - 10,1% , у 2015 році (до 27.09.2015) - 10,3% та у 2015 році ( з 28.09.2015 по 16.11.2015) - 10, 8%.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", територія Автономної Республіки Крим визначена як тимчасово окупована територія України.

З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків України, запобігання та уникнення ризиків у діяльності банків, беручи до уваги Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію", Закон України «Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію", Декларацію Верховної Ради України від 20 березня 2014 року № 1139-VII "Про боротьбу за звільнення України", Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України", враховуючи неможливість здійснювати Національним банком України банківське регулювання та банківський нагляд, валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю окремих банків та відокремлених підрозділів банків, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також неможливість виконання такими банками та відокремленими підрозділами банків вимог Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, або фінансування тероризму", Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", інших нормативно-правових актів Національного банку України, що свідчить про здійснення ними ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи кредиторів, у тому числі інших банків, Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову від 6 травня 2014 року № 260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя"( далі - Постанова).

Згідно з п. 5 вказаної Постанови банки, у тому числі ПАТ "Комерційний банк "ПриватБанк", зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.

Рішенням Центрального банку Російської Федерації ( Банк Росії) від 21 квітня 2014 року було припинено з 21.04.2014 року діяльність відокремлених структурних підрозділів на території Республіки Крим і на території міста федерального значення Севастополя - ПАТ КБ "ПриватБанк". ( а.с.132).

За законодавством України чинність на окупованій території Автономної Республіки Крим нормативних актів Російської Федерації не визнається, та вони не підлягають виконанню. В той же час, наявність вказаного рішення Банку Росії щодо припинення діяльності на території АРК ПАТ КБ "ПриватБанк" унеможливлювало діяльність відокремленого підрозділу банку на території АРК та міста Севастополя - Філії "Кримське РУ ПАТ КБ "ПриватБанк".

Таким чином, як встановлено, відокремлений підрозділ Банку на території АРК та Севастополя не мав правових підстав та можливості здійснювати банківську діяльність після окупації АРК та місті Севастополя.

Однак, зазначена обставина не є підставою до невиконання Банком своїх зобов'язань перед вкладником Банку, оскільки позивач уклала Договір банківського вкладу саме з ПАТ " Приватбанк" , а не його структурним підрозділом.

За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

10 листопада 2015 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ "ПриватБанк" з заявою про дострокове розірвання договору та повернення вкладів і нарахованих відсотків та надання інформації про загальний розмір ( суму ) валютного вкладу та нарахованих на нього процентів згідно договору депозитного вкладу " Копилка " № SAMDN 10000005772645 на момент розірвання даного договору, однак їй було відмовлено в надані такої інформації , з посиланням на складнощі з обслуговуванням депозитів і рахунків, відкритих у відділеннях АР Крим.( а.с. 11).

25 листопада 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" листом № 20.1.0.0.0/7-20151114/435 повідомив позивача, що через політичні події в країні виникли складнощі з обслуговуванням депозитів і рахунків, відкритих в кримських відділеннях ПАТ КБ"ПриватБанк" і внаслідок окупації території АРК та міста Севастополя створилися умови за яких неможливо НБУ здійснювати регулювання та нагляд, валютний контроль та державний фінансовий моніторинг за діяльністю банків та їх відокремлених підрозділів, що розташовані на території АР Крим та міста Севастополя і відповідно до постанови Правління Національного банку № 260 від 06.05.2014 ПАТ КБ "ПриватБанк" припинив свою діяльність в Криму. Запровадження НБУ надзвичайного режиму роботи в АР Крим та місті Севастополі ще більш обмежує можливість проведення банківських операцій ( а.с. 16).

Частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав до задоволення позову в частині стягнення суми банківського вкладу та процентів за користування грошовими коштами, оскільки позивач надала суду докази в підтвердження укладення з Банком договору банківського вкладу та внесення у Банк грошових коштів ( вкладу).

Разом з тим, суд не може погодитися з розрахунком суду щодо розміру відсотків за користування депозитом, оскільки суд належним чином не перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості, виходячи з п. 2.2.1.9.2. Умов та Правил, не врахувавши при цьому , що за період з 16.02.2006 по 27.09.2015 процентна ставка збільшувалася на новий строк договору на 0, 2 % і лише з 28.09.2015 по 16.11.2015 вона була збільшена Банком на 0,5 % .

Виходячи з наведеного розрахунку :

Період Ставка 8,5%+ 0,2% Відсотки за вклад Залишок коштів на рахунку

16.02.2006-16.02.2006 8, 5% 8 934, 00 євро 16.02.2006-16.02.2007 8,5% 761.47 8934,00 євро

16.02.2007-16.02.2008 8,7% 845.52 9 695.47 євро

16.02.2008-16.02.2009 8,9% 941,04 10540,99 євро

16.02.2009-16.02.2010 9,1% 1047,73 11482,03 євро

16.02.2010-23.04.2010 9,3% 213,90 12529,76 євро

23.04.2010-23.04.2010 9, 3% 0,00 5 180,00 євро + 12529,76 євро

23.04.2010-16.02.2011 9,3% 1370.06 17923.66 євро

16.02.2011-16.02.2012 9,5% 1837.28 19293.72 євро

16.02.2012-16.02.2013 9,7% 2056.03 21131.00 євро

16.02.2013-16.02.2014 9,9 % 2301.81 23187.03 євро

16.02.2014-27.09.2015 10,1% 4154.26 25488.84 євро

28.09.2015-16.11.2015 10,6% 430.43 29643.10 євро

( ставка 0,5 %)

Всього: 15 959,53 євро 30 073,53 євро

Курс 1 євро станом на 10.05.2016 =28,753385 грн.

Загальна сума: 30 073.53 євро, що за курсом НБУ 1 євро до гривні на 10.05.2015 = 28, 753385 грн. становить 864 613, 99 грн.

Зазначений розрахунок здійснено з допомогою програми " Ліга - Закон".

Виходячи з наведеного, заборгованість по вкладу становить : сума вкладу 14 114,00 євро, що у еквіваленті за курсом євро до національної валюти України гривні становить - 405 825,28 грн.; проценти за банківським вкладом - 15 959,53 євро, що у еквіваленті за курсом євро до національної валюти України гривні складає - 458 890,51 грн., а загальна сума заборгованості 30 073, 53 євро, що у еквіваленті за курсом євро до національної валюти України гривні становить 864 715, 79 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України " Про захист прав споживачів " у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Разом з тим, у випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає на підставі вимог закону, а саме : ст. 625 ЦК України.

Позивач посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України просив стягнути з відповідача 13 % річних за весь час прострочення.

Однак, умовами договору та Умова і Правилами не передбачено розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому підлягають до застосування положення ч.2 ст. 625 ЦК України .

Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення 13 % за порушення грошового зобов'язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, суд виходив з того, що позивач здійснив розрахунок процентів із суми вкладу 32 752,25 євро, з якою суд не погоджується , а здійснити самостійно розрахунок процентів суд не має можливості.

Проте такий висновок суду не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки підставою до відмови у задоволені позову є його не доведеність та необґрунтованість.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до Банку 16 листопада 2015 року з заявою про розірвання договору банківського вкладу та повернення грошових коштів, що зберігалися на рахунку, але відповідач відмовився повернути грошові кошти, що свідчить про прострочення боржником виконання грошового зобов'язання і є підставою до застосування до нього спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК України у вигляді 3 % річних від простроченої суми з 17 листопада 2015 року по 30 травня 2016 року, оскільки умовами договору не встановлено процентна ставка за прострочення грошового зобов'язання, а тому підлягає до застосування процентна ставка встановлена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Заборгованість за Договором банківського вкладу на 10.05.2016 року складала 30 073, 53 євро, а тому з Банку на користь позивача підлягає до стягнення 3 % річних від простроченого грошового зобов'язання з 17 листопада 2015 року по 30 травня 2016 року, що становить 938,26 євро(30 073,53 євро х 0,03 х кількість днів) ( розрахунок здійснено за допомогою програми " Ліга - Закон "), що в еквіваленті за курсом НБУ євро до гривні на 10.05.2016 року становить 26 978,15 грн. ( 938,26 х 28 ,753385), а всього заборгованість складає 31 011,79 євро , що в еквіваленті за курсом НБУ євро до національної валюти гривні складає 31 011, 79 євро х 28,753385 = 891 588,96 грн.

Вимоги позивача про стягнення 3 % відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України " Про захист прав споживачів " не підлягають задоволенню, оскільки не регулюють спірні правовідносини.

Не підлягають до задоволення і вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, оскільки ні законом, який регулює спірні правовідносини ні умовами договору не передбачено в даному випадку відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в частині стягнення банківського вкладу, відсотків за користування грошовими коштами та стягнення 3 % від простроченої суми на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, в іншій частині вимоги не підлягають задоволенню з наведених підстав, а тому відсутні підстави до скасування рішення суду в цій частині.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7234, 92 грн. судового збору ( 6699,00 грн. та 535, 92 грн.).

Керуючись ст.303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги представника Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" Крапівцевої Олени Олександрівни та представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 липня 2016 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 суми банківського вкладу та відсотків скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 суму банківського вкладу у розмірі 14 114,00 євро, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 10.05.2016 становить 405 825, 27 грн., нараховані відсотки у розмірі 19028,82 євро, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 10.05.2016 становить 547 142, 99 грн. та 3 % річних у розмірі 15 319, 61 грн..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 7234, 92 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: