Постанова № 63467940, 16.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2016 року № 826/23152/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський Холодокомбінат" до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкової вимоги № 3496-23 від 02.04.2015, рішення про опис майна у податкову заставу № 5220/10/26-56-25-05 від 15.04.2015, визнання незаконними та скасування актів про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим та про відмову від опису майна у податкову заставу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський холодокомбінат" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкової вимоги №3496-23 від 02.04.2015, рішення про опис майна у податкову заставу №5220/10/26-56-25-05 від 15.04.2015, визнання незаконними та скасування актів про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 29.09.2015 та про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу від 29.09.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий борг з податку на додану вартість в сумі 68910,70 грн., згідно податкової вимоги від 02.04.2015 №3496-23, яку позивач отримав 23.04.2015, було погашено 29.04.2015, що підтверджується платіжним дорученням від 29.04.2015 №221 на суму 82000,00 грн., у зв'язку з чим, така податкова вимога підлягає скасуванню, оскільки не відкликана відповідачем. Крім того, сплата податкового боргу свідчить про відсутність підстав у податкового органу для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу та протиправність актів про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим та відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що хоч позивач 29.04.2015 і сплатив податковий борг з податку на додану вартість в сумі 68910,70 грн., проте, станом на 30.06.2016 заборгованість з податку на додану вартість становила 1309,38 грн. (податкова декларація з ПДВ від 19.06.2015 №9128519850 зобов'язання в розмірі 46367,00 частково погашено за рахунок переплати в сумі 45057,62 грн.). Крім того, з 02.03.2015 за позивачем рахується недоїмка внаслідок несплаченої самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання за розрахунком земельного податку від 17.02.2015 №9017040768, який нараховується щомісячно (включаючи листопад) в розмірі 124002,41 грн., яка станом на 08.12.2015 вже складала 1180114,59 грн. також, у позивача існує податковий борг з орендної плати за землю на підставі податкового повідомлення-рішення від 29.04.20415 №0008911504 із сумою штрафу 15155,04 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, 23.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський холодокомбінат" отримало від Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві рекомендований лист (№04080 1746736 0), яким позивачу були надіслані наступні документи:

1) податкову вимогу від 02.04.2015 №3496-23, згідно якої станом на 01.04.2015 сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість складає 68910,70 грн.;

2) рішення про опис майна у податкову заставу №5220/10/26-56-25-05 від 15.04.2015;

3) лист від 15.04.2015 №3496/10/26-56-25-05, яким позивача зобов'язано з'явитися протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання листа до відповідача та надати наступні документи:

- останній баланс підприємства завірений печаткою з розшифровкою згідно наступної форми: вартість основних засобів - код рядка балансу 030, номери бухгалтерських рахунків - рах. 100 (суб. рах. 101-109) рах. 13 (суб. рах. 13), вартість виробничих запасів - код рядка балансу 100, номери бухгалтерських рахунків - рах. 20 (суб. рах. 201-209), вартість товарів - код рядка балансу 140, номери бухгалтерських рахунків - рах. 28 (суб. рах. 281-285), вартість готової продукції - код рядка балансу 130, номери бухгалтерських рахунків - рах. 26, дебіторська заборгованість за товари, послуги (в розрізі кожного дебітора та актів звірок з ними) - код рядка балансу 160, номери бухгалтерських рахунків - рах. 36 (суб. рах. 361, 362), рах. 37 (суб. рах. 371-377), рах. 38;

- самостійно визначений перелік ліквідних, реальних до продажу активів із зазначенням їх первісної та залишкової вартості (розмір, якої повинен дорівнювати сумі податкового боргу з детальною інформацією кожного предмета: вага, метраж, розмір, вид колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо), документи, що засвідчують відсутність будь-яких обтяжень на вказане майно, документи, що засвідчують право власності на вказане майно, для складання акту опису майна та реєстрації податкової застави.

29.04.2015 2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський холодокомбінат" подало до банківської установи (ПАТ «Укрсоцбанк») платіжне доручення від 29.04.2015 №221 на суму 82000,00 грн. з призначенням платежу: «*;101; ;ПДВ за лютий та березень 2015р. ТОВ"Київський холодокомбінат" (код ЄДРПОУ 32347710) ; ; ;».

В той же час, із наданої відповідачем картки особового рахунку платника податків (ТОВ "Київський холодокомбінат") з податку на додану вартість вбачається, що позивачем до бюджету було сплачено 81548 грн. та за рахунок даних коштів було погашено недоїмку в розмірі 68910,70 грн., згідно податкової вимоги від 02.04.2015 №3496-23.

Також, з картки особового рахунку платника податків (ТОВ "Київський холодокомбінат") з податку на додану вартість вбачається, що станом на 30.04.2015 у позивача рахувалась заборгованість в розмірі 1250,73 грн., станом на 31.05.2015 в розмірі 1279,10 грн., станом на 30.06.2015 в розмірі 1309,38 грн., а з 27.07.2015 по 30.11.2015 у позивача була відсутня заборгованість з податку на додану вартість та існувала переплата.

Крім того, як вбачається із наданої відповідачем картки особового рахунку платника податків (ТОВ "Київський холодокомбінат") з орендної плати з юридичних осіб за позивачем станом на 15.04.2015 рахувалась заборгованість в розмірі 229502,68, яка станом на 30.04.2015 становила 319 564,49 грн., станом на 09.05.2015 становила 334 719,53 грн., станом на 31.08.2015 становила 808 107,36 грн., станом на 30.09.2015 - 932 109,77 грн., станом на 31.10.2015 - 1 056 112,18 грн., а станом на 30.11.2015 - 1 180 114,59 грн.

15.05.2015 Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві було прийнято наказ №575, яким боржників, у яких обліковується податковий борг, в тому числі ТОВ "Київський холодокомбінат", було закріплено за податковими керуючими відділу погашення заборгованостей, в даному випадку за головним державним ревізором - інспектором відділу погашення заборгованостей ОСОБА_1 (доказів вручення позивачу даного наказу суду не надано).

Як вбачається із позовної заяви, позивач стверджує, що 15.09.2015 за податковою адресою ТОВ "Київський холодокомбінат" прибули ОСОБА_1, який представився податковим керуючим, в супроводі невідомої особи, та повідомив про необхідність передати в податкову заставу Державній податковій інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві майно підприємства, хоча жодних правовстановлюючих документів позивачу надано не було.

Також, в позовній заяві зазначено, що 29.09.2015 за податковою адресою ТОВ "Київський холодокомбінат" повторно прибув ОСОБА_1, який пред'явив наказ про призначення податковим керуючим.

29.09.2015 податковим керуючим ОСОБА_1 було складено акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу та акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, зокрема: ненадання необхідних документів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський холодокомбінат", не погоджуючись з такою позицією відповідача та стверджуючи, що оскільки податковий борг, згідно податкової вимоги від 02.04.2015 №3496-23 був погашений, а податковий керуючий не повідомив, які саме необхідно надати документи для опису майна у податкову заставу, то оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим, звернулося з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

За правилами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Крім того, в пункті 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у податкового органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання, крім цього, у разі збільшення податкового боргу нова (додаткова) податкова вимога не надсилається, але погашенню підлягає вся сума загальної податкової заборгованості.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктами 89.1, 89.2 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій. Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, податкова застава є лише способом забезпечення погашення податкового боргу платника податків та застосовується до майна платника податків балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до пунктів 91.1, 91.3, 91.4 статті 91 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно із пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Отже, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу і призначення податкового керуючого приймаються податковим органом виключного до платника податків, у якого наявна податкова заборгованість. Крім того, податковий керуючий наділений повноваженнями здійснити опис майна у податкову заставу, а у разі не подання платником податків документів, необхідних для такого опису, складати акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, оскаржувана податкова вимога від 02.04.2015 №3496-23, надіслана товариству з обмеженою відповідальністю "Київський холодокомбінат" у зв'язку із заборгованістю з податку на додану вартість в сумі 68910,70 грн.

Суд встановив, що 29.04.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Київський холодокомбінат" сплатило податковий борг з податку на додану вартість в сумі 68910,70 грн.

У зв'язку з чим, позивач стверджує, що відповідач зобов'язаний був відкликати вищенаведену податкову вимогу.

Відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

В пункті 60.2 статті 60 Податкового кодексу України встановлено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Отже, обов'язковою умовою для відкликання податкової вимоги на підставі підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України є погашення платником податків усієї суми податкової заборгованості, оскільки у разі її збільшення нова (додаткова) податкова вимога не надсилається.

З картки особового рахунку платника податків (ТОВ "Київський холодокомбінат") з податку на додану вартість вбачається, що станом на 29.04.2015 у позивача була відсутня заборгованість з даного податку.

Водночас, із картки особового рахунку платника податків (ТОВ "Київський холодокомбінат") з орендної плати з юридичних осіб вбачається, що за позивачем станом на 15.04.2015 рахувалась заборгованість в розмірі 229502,68 грн.

Відтак, враховуючи, що позивачем 29.04.2015 було погашено лише частину податкової заборгованості, а саме: податковий борг з податку на додану вартість, то у відповідача були відсутні підстави для відкликання податкової вимоги на підставі підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України.

Крім того, враховуючи, що позивачем на момент судового розгляду справи не надано суду доказів щодо відсутності у ТОВ "Київський холодокомбінат" податкової заборгованості, суд дійшов висновку, що до позивача можуть бути застосовані заходи з погашення податкового боргу, зокрема у вигляді надсилання податкової вимоги та виникнення податкової застави.

Таким чином, податкова вимога № 3496-23 від 02.04.2015 та рішення про опис майна у податкову заставу №5220/10/26-56-25-05 від 15.04.2015 винесені правомірно, що свідчить про їх правомірність та безпідставність позовних вимог у даній частині.

Крім того, враховуючи, що наказ Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.05.2015 №575 в частині щодо закріплення ТОВ "Київський холодокомбінат" за податковими керуючими, є чинним (доказів зворотнього суду не надано), то вищевказаний податковий керуючий мав повноваження щодо опису майна позивача у податкову заставу.

Як вбачаться із матеріалів справи, 29.09.2015 податковим керуючим ОСОБА_1 було складено акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу та акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, зокрема: ненадання необхідних документів.

Позивач стверджує, що вищенаведені акти є протиправними, оскільки були складені податковим керуючим безпідставно, так як товариство допустило податкового керуючого ОСОБА_1 на територію ТОВ "Київський холодокомбінат", а тому не перешкоджало виконанню повноважень даної особи, проте документи для опису майна у податкову заставу не були надані, оскільки податковий керуючий не повідомив, які саме документи необхідно надати.

Водночас, в матеріалах справи наявний лист Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.04.2015 №3496/10/26-56-25-05, в якому позивачу було чітко повідомлено, які документи необхідно надати для опису майна у податкову заставу.

Вищенаведений лист був отриманий позивачем 23.04.2015, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось позивачем.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачу було достеменно відомо, які документи необхідно надати податковому керуючому для опису майна у податкову заставу, однак такі документи надані не були.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

(справа №826/23152/15)