Постанова № 63467546, 16.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6027/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський», ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним повідомлення про нікчемність правочину, визнання протиправної бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії,-

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський», ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб в якому позивач просив суд:

- визнати повідомлення про нікчемність правочину від 15.08.2016 року № 3Г4/946/1 уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» нечинним;

-визнати бездіяльність уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб протиправною та зобовязати уповноважену особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми у розмірі 187 409,11 грн.;

-зобовязати ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 187 409,11 грн., що належить до виплат ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що уклав з ПАТ «Банк Михайлівський» договір № 980-035-000218165 згідно з яким банк прийняв у власність від позивача кошти у сумі 181 710,00 грн. та зарахував на поточний рахунок. Відповідно до п.1.4 Договору встановлено, що договір укладено між позивачем та ТОВ «Кредитно Інвестиційний Центр» через повіреного Банк, який вчиняє всі дії від імені зазначеного Товариства.

Рішенням Правління НБ України ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Позивач з офіційного сайту ОСОБА_2 дізнався щодо необхідності подання заяв вкладниками з метою отримання коштів, та відповідну заяву надав, а також заяву щодо надання довідки про стан рахунку.

На вказані заяви позивач отримав відповідь у вигляді повідомлення про нікчемність правочину з зазначенням відсутності права власності на раніше внесені позивачем грошові кошти на рахунок Банку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (а.с.5-11).

Відповідачі у судове засідання не зявилися про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином та завчасно.

Від представника відповідача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких він просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В запереченнях представник відповідача зазначив, що уповноваженою особою включено позивача до переліку рахунків вкладників та визначено суму відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 у розмірі 1925,00 грн., яку позивач отримав 13.09.2016 року.

Також в запереченнях на адміністративний позов зазначено, що до ОСОБА_2 гарантування не надходило змін та доповнень до переліку від Уповноваженої особи щодо позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2016 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Банк Михайлівський» договір суперкапітал (фінансовий) з виплатою процентів в кінці строку № 980-035-000218165, згідно з яким банк приймає у власність від позивача кошти у сумі 181710,00 грн., з зарахуванням на поточний рахунок № 26200520193401(а.с.13-15).

Суд встановив, що відповідно до п.1.4 зазначено договору, Договір укладено між позивачем та ТОВ «Кредитно Інвестиційний Центр» через повіреного Банк, який вчиняє всі дії від імені зазначеного Товариства.

Відповідно до довідки ПАТ «Банк Михайлівський» № 3Г4/946 від 15.08.2016 року про стан рахунку № 26200520193401, залишок на рахунку склав 187409,11 грн. у тому числі 5699,11 грн. сума нарахованих процентів за користування коштами згідно з п.1.2 Договору (а.с.18).

23.05.2016 року рішенням Правління Національного банку України № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 812 від 23.05.2016 року про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи ОСОБА_2.

15.07.2016 року на офіційному сайті ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено повідомлення щодо необхідності подання заяв вкладниками з метою отримання коштів.

25.07.2016 року позивач подав заяву уповноваженій особі ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.16).

25.07.2016 року позивач подав заяву уповноваженій особі ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про надання довідки про стан поточного рахунку № 26200520193401 (а.с.17).

На вказані заяви позивач отримав від уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» повідомлення від 15.08.2016 року за № 3Г4/946/1 про нікчемність правочину (а.с. 19).

В повідомленні зазначено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Кроедитно інвестиційний центр» в сумі 181 710,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-035-000218165 від 07.04.2016 року» на рахунок № 26200520193401, що належить ОСОБА_1 є нікчемним.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ОСОБА_2), порядок виплати ОСОБА_2 відшкодування за вкладами, а також відносини між ОСОБА_2, банками, Національним банком України, повноваження та функції ОСОБА_2 щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон №4452-VI).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI Уповноважена особа ОСОБА_2 має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною 2 ст. 38 Закону № 4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа ОСОБА_2 зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч.2 ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

З наведеного слідує, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Отже суд зазначає, що відповідач не надав до суду доказів, які б свідчили, що правочин укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитно Інвестиційний Центр» через повіреного Банк є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі Закон) встановлено, що ОСОБА_2 гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Уповноважена особа ОСОБА_2 самостійно складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, якій передає ОСОБА_2 для затвердження реєстру вкладників для здійснення виплат.

Суд зауважує, що уповноважена особа гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2.

Відповідно до ст.1 Закону встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати ОСОБА_2 відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між ОСОБА_2, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції ОСОБА_2 щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно з ст.3 Закону встановлено, що ОСОБА_2 є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ст.. 26 Закону визначено, що ОСОБА_2 гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. ОСОБА_2 відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада ОСОБА_2 не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2 в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з Законом розроблено Положення про порядок відшкодування ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затверджене рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 №14 від 09.08.2012 року (далі Положення).

Відповідно до ст.. 27 Закону, розділом ІІІ Положення Уповноважена особа ОСОБА_2 протягом трьох днів з дня отримання ОСОБА_2 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до ОСОБА_2 повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню ОСОБА_2 відповідно до п.4-6 ч.4 ст.26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Згідно з ч.5 чт.27 Закону протягом шести днів з дня отримання ОСОБА_2 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція ОСОБА_2 затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою ОСОБА_2 переліку вкладників. ОСОБА_2 публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання ОСОБА_2 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Отже, складання переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню відноситься виключно до повноважень Уповноваженої особи ОСОБА_2. Виконавчою дирекцією ОСОБА_2 затверджується реєстр вкладників відповідно до отриманого Переліку вкладників.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі не дали суду доказів, що позивач включений до переліку рахунків вкладників які мають право на відшкодування коштів за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб та підтвердження того, що позивач вже отримав суму відшкодування коштів за вкладами.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача належать до задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає необхідним при розподілі судових витрат стягнути на корись позивача 1102,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-164 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати повідомлення про нікчемність правочину від 15.08.2016 року № 3Г4/946/1 уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» нечинним;

3.Визнати бездіяльність уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб протиправною та зобовязати уповноважену особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми у розмірі 187 409,11 грн.;

4. Зобовязати ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 187 409,11 грн., що належить до виплат ОСОБА_1.

5.Судові витрати в розмірі 2204,84 (дві тисячі двісті чотири), 84 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Суддя О.Я. Бойко