Постанова № 63467501, 12.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5520/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Потурнак А.М.,

за участю сторін:

-представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 02.08.2016р.)

-представника відповідача- Орловська В.В.(довіреність від 30.05.2016р. №3079/9/15-17-17-01-10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Комінтернівської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2016р. №0000124002, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 05.12.2016р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що застосування податковим органом штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.07.2016р. №0000124002 є необґрунтованим оскільки 01.01.2015р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. №71VIII, статтею 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу КМУ, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. За таких обставин, на думку представника позивача, фізичну особу підприємця ОСОБА_2 мали право перевіряти тільки з дозволу КМУ, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, у звязку з чим перевірка позивача та її результати є неправомірними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, на підставі направлень від 04.05.2016р. №215,№216 та наказу ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 04.05.2016р. №217-п «Про проведення фактичної перевірки», з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядку здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт №1456/15-51-40-00/НОМЕР_1 від 16.05.2016р. На підставі акту фактичної перевірки, за порушення ст.3 п.1, ст.3 п.12 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», прийнято податкове повідомлення-рішення №0000124002 від 21.07.2016р. про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 37650,28грн. Крім того, представник відповідача зазначала, що обмеження встановлене п.3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №71-VIII не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість та з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа підприємець та перебуває на обліку Комінтернівської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області як платник податків.

05.05.2016р. працівниками ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області та ГУ ДФС в Одеській області, на підставі направлень ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 04.05.2016р. №215, №216(а.с.44-45) та наказу ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 04.05.2016р. №217-п «Про проведення фактичної перевірки»(а.с.41) з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв проведено фактичну перевірку у торгівельному павільйоні за адресою: м.Одеса, вул. Вільямса, 59-б, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт №1456/15-51-40-00/НОМЕР_1 від 16.05.2016р.(а.с.32-33)

У ході перевірки було встановлено порушення ФОП ОСОБА_2:

-п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/950-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме продаж слабоалкогольних напоїв та цигарок без проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

-п. 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/950-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме відсутні прибуткові накладні та алкогольні напої, на пиво та тютюнові вироби, перелік яких викладений у додатку до акту перевірки на загальну суму 18824,64грн.;

На підставі зазначених висновків акту перевірки Комінтернівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000124002 від 21.07.2016р. згідно якого позивачу визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 37650,28грн.(а.с.9)

Так, відповідно до п.1, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Згідно ст.20 зазначеного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п.75.1.3. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

П.3 розділу ІІ Прикінцевих положень «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 рокуN 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Статтею 80 Податкового кодексу України визначено порядок проведення фактичної перевірки. Так, згідно приписів зазначеної статті фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Як свідчать матеріали справи підставою для проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 став наказ начальника ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 04.05.2016р. №217-п «Про проведення фактичної перевірки».(а.с.41), який було прийнято у звязку з отриманою інформацією про можливі порушення платником податків законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядку здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, контроль за яким покладено на податкові органи.

Враховуючи те, що перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 була проведена на підставі наказу ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 04.05.2016р. №217-п «Про проведення фактичної перевірки» та з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, суд приходить висновку, що на вказану перевірку не поширюється обмеження встановлене пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

При цьому, ОСОБА_2 були надані для ознайомлення направлення на перевірку №215та №216 від 04.05.2016р., про свідчить її підпис, та вона була присутня при проведенні перевірки (а.с.44-45).Крім того, представником позивача надано договір оренди ОСОБА_2 магазину за адресою: м.Одеса, вул. Вільямса, 59-б (а.с.50-54).

За таких обставин, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що перевірка здійснювалась не за тією адресою де проводить господарську діяльність ОСОБА_2

Разом з тим, жодних доказів, які б спростовували встановлені під час перевірки 05.05.2016р. порушення, представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про правомірність прийняття Комінтернівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 21.07.2016р. за №0000124002.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.158 163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 12.12.2016р.

Суддя К.О. Танцюра

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити.

12 грудня 2016 року.