Постанова № 63467480, 15.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6043/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Лопатюк Ю.А.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.07.2016 р. № 22547-13.

В обґрунтування заявленої правової позиції позивач вказує, що він не є платником транспортного податку у 2016 році, оскільки автомобіль ОСОБА_3, вартістю менше 750 розмірів мінімальних заробітних плат, не обєктом оподаткування транспортним податком в 2016 році в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ та Рішення ОМР №257- VII від 03.02.2016 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції надав до суду заперечення, в яких, зокрема, зазначив, що з урахуванням принципу стабільності податкового законодавства, встановленого ПКУ, транспортний податок у 2016 році повинні платити лише фізичні особи, які були та є платниками вказаного податку, оскільки внесені зміни щодо обєкту оподаткування, як елементу податку відповідно до ст. 7 ПКУ, можуть застосовуватися лише у 2017 бюджетному році.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 на праві приватної власності належить автомобіль Lexus GS 350, 2011 року випуску, з об'ємом двигуна 3456 куб. см, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії CAТ № 217152 (а/с. 9-10).

21.07.2016 р. державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 22547-13 форми Ф, яким позивачу згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п.п. 267.6.2, п.п. 267.6.3, пп. 267.6.5, п.п. 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПК України визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. ( а/с. 8).

12.10.2016 р. (вих. № М/15-32-10-01-08) рішенням Головного управління ДФС в Одеській області за результати розгляду первинної скарги позивача залишено без змін податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 22547-13 від 21.07.2016р. (а/с. 14-15).

ОСОБА_3 звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з метою отримання розрахунку середньоринкової вартості легкового автомобіля. Згідно відповіді за вих. № 3252-09/27412-09 від 25.08.2016 р. повідомлено наступне:

Середньоринкова вартість легкового автомобіля про який йдеться у Вашому зверненні, розрахована відповідно до Методики визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. № 66, становить 840 194, 16 гривень (а/с. 12).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Згідно ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема:

рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПК України);

презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України);

соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків (пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 ПК України);

стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України).

Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році № 909-VIII від 24.12.2015 року, що набрав чинності 01.01.2016 року, обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Виходячи зі змісту вказаної норми, за відсутності хоча б однієї із підстав, передбачених у даному підпункті, легковий автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік на 1 січня 2016 року було встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1378 грн. Таким чином, 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня 2016 року становить 1033500,00 грн.

Відповідно до положень п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, середньоринкова вартість легкового автомобілю визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

У п. 14 зазначеної Методики, визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, передбачено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, обєм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Данні про середньоринкову вартість легкового автомобіля, які платники податків мають змогу отримати на офіційному сайті Мінекономрозвитку, є офіційними даними, які можуть бути використані в якості доказу згідно ст.ст. 69, 70 КАС України.

Позивачем було здійснено розрахунок середньоринкової вартості належного йому легкового автомобіля, так згідно відповіді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за № 3252-09/27412-09 від 25.08.2016 р., середньоринкова вартість легкового автомобіля Lexus GS 350, 2011 року випуску, з об'ємом двигуна 3456 куб. см, державний номер НОМЕР_1, розрахована відповідно до Методики визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. № 66, становить 840 194, 16 гривень.

Оскільки вказана вартість автомобіля позивача є меншою ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2016 року, автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком згідно пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України в діючій редакції.

В обґрунтування законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не було надано жодного доказу.

Також суд приймає до уваги додаткові пояснення позивача до позову щодо правомірності застосування пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України в редакції Закону України № № 909-VIII від 24.12.2015 року.

В попередній редакції пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, яка діяла з 01.01.2015 року, було визначено, що обєктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Таким чином, зміни, внесенні у ст. 267 ПК України Законом України № № 909-VIII від 24.12.2015 року, суттєво змінили характеристику обєкта оподаткування транспортним податком у 2016 рік, порівняно із 2015 роком.

Оскільки транспортний податок згідно п. 265.1 ст. 265 ПК України входить до складу податку на майно, який є одним із місцевих податків, оподаткування транспортним податком може здійснюватися, лише після прийняття рішення відповідної місцевої ради про встановлення податку на майно в частині транспортного податку. В цьому рішенні має бути обовязково визначено: об'єкт оподаткування, категорії платників податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст. 7 ПК України з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПК України для відповідного місцевого податку чи збору.

Одеською міською радою, після спливу місячного строку з дня набрання чинності Законом № 909-VIII, було прийнято Рішення Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 21.01.2015 року № 6257-VI Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку № 257-VII від 03.02.2016 року, в якому зазначено, що з 01.01.2016 року в м. Одеса при здійсненні оподаткування податком на майно в частині транспортного податку, застосовуються положення ст. 267 ПК України в новій редакції, згідно із змінами, які були внесенні до ст. 267 ПК України Законом № 909-VIII.

З урахуванням викладеного, суд критично ставиться до доводу відповідача, що внесені зміни щодо обєкту оподаткування, як елементу податку відповідно до ст.7 ПК України, можуть застосовуватися лише у 2017 бюджетному році, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року, яким і було змінено обєкт оподаткування транспортним податком, встановлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом) та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

За таких обставин, враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято протиправно, а відтак підлягає скасуванню.

Позивач, в силу положень ч. 1 ст.71 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, у той час коли відповідачем на підставі ч. 2 ст. 71 КАС України доводи позивача не спростовано.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.07.2016 р. № 22547-13.

Стягнути з державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565551) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (код РНОКПП НОМЕР_2, 65062, АДРЕСА_1) суму судового збору за подання адміністративного позову за:

-квитанцією 0.0.650864394.1 від 14.11.2016 р. у сумі 580, 00 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

.