Ухвала суду № 63467208, 12.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 грудня 2016 року № 810/4080/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Обухівське відділення ГУ ДФС у Київській області про визнання неправомірними дій, визнання нечинною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Обухівське відділення ГУ ДФС у Київській області, в якому позивач просить:

- визнати дії працівників Києво-Святошинської ОДПІ у Київській області Обухівське відділення щодо складання та направлення податкової вимоги №42874-10 від 23.11.2016 неправомірними;

- визнати нечинною та скасувати податкову вимогу №42874-10 від 23.11.2016.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Згідно з частиною 4 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Суд зазначає, що позивачем подано даний адміністративний позов в статусі фізичної особи, в той же час з адміністративного позову та доданих до нього документів вбачається, що позивач є фізичною особою-підприємцем, а спірну податкову вимогу прийнято щодо податкового боргу, який виник у зв'язку із здійсненням господарської діяльності ОСОБА_1 в статусі фізичної особи-підприємця, а тому позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з урахуванням статусу позивача у спірних правовідносинах.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 1 п.3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928-VIII від 25.12.2015 установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.

Враховуючи те, що фактично позивач у спірних правовідносинах виступає в статусі фізичної особи-підприємця підлягають застосуванню ставки судового збору, встановлені законом для фізичних осіб-підприємців.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у загальному розмірі 1929,20 грн., а саме 1378,00 грн. за одну позовну вимогу немайнового характеру та 551,20 грн. (27085,00 х 1% = 270,85 грн., що є менше 0,4 одного розміру мінімальної заробітної плати) за одну позовну вимогу майнового характеру.

В той же час, позивачем до позову додано докази сплати судового у сумі 551,21 грн., а саме квитанція №24 від 08.12.2016.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1377,99 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ;

код банку отримувача (МФО):821018;

рахунок отримувача: 31213206784001;

код класифікації доходів бюджету: 22030001.

У рядку «призначення платежу» платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір за позовом», ПІБ чи назва установи, організації позивача, «Київський окружний адміністративний суд», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, позивачем в позові в якості відповідача зазначено: Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Обухівське відділення ГУ ДФС у Київській області.

Згідно з пп. 9 ч. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Підпунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином суд зазначає, що відповідачем за вказаним адміністративним позовом може бути суб'єкт владних повноважень, тобто орган державної влади та (або) його посадова чи службова особа, які, на думку позивача порушили його права чи інтереси.

Відповідно до п.41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

В той же час суд зазначає, що Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області є юридичною особу, до структури якої входить в тому числі Обухівське відділення, а при оскарженні акту індивідуальної дії, а саме податкової вимоги №42874-10 від 23.11.2016, слід виходити з того, ким саме видано оскаржуване рішення контролюючого органу, яке в даному прийняте саме Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

А тому позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнений адміністративний позов, в якому в якості відповідача необхідно зазначити Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з адресою місцезнаходження: 08132, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34.

Суд також звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 ч. 7 ст. 21 Закону № 5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Згідно з п. 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 № 320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її законний представник подає, серед іншого, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Пунктом 1.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 N 1077, передбачено, що реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.

Згідно з пунктом 2.9 цього Порядку працівник територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи), зокрема, вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року N 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за N 1089/21401.

Аналогічним чином до паспортного документа вносяться відомості про зареєстроване місце перебування особи (Розділ ІV Порядку).

Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3423-XII) відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина робляться на одинадцятій - шістнадцятій сторінках паспорта.

Таким чином, надання позивачем копії паспорта громадянина України необхідно також для підтвердження зареєстрованого місця проживання/перебування особи, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності розгляду справи.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням 30-ти денного терміну, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Обухівське відділення ГУ ДФС у Київській області про визнання неправомірними дій, визнання нечинною та скасування податкової вимоги - залишити без руху.

2. В 30-тиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1377,99 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);

- надати уточнений адміністративний позов, з уточненням статусу позивача як фізичної особи-підприємця та з урахуванням уточнення найменування та адреси місцезнаходження відповідача по справі;

- надати копію паспорту ОСОБА_1.

3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/4080/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кушнова А.О.