ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
про залишення позовної заяви без розгляду
13 грудня 2016 рокум. Ужгород№ 807/591/16 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді - Луцович М.М., суддів Гаврилко С.Є., Скраль Т.В.,
при секретарі судового засідання - Симканич Ю.В.
з участю сторін:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Бокшан С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання незаконним та скасування припису № 74-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2015 року, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України яким просить суд:
1.Відновити та продовжити процесуальні строки для оскарження обставин, дій та актів посадових осіб ДАБІ при проведенні та документуванні позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2015 року.
2.Визнати незаконним та скасувати припис №74-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2015 року у зв'язку з відсутністю постанови ДАБІ, яка визнає позивачку винною у вчиненні адміністративного правопорушення, яке має бути усунуте цим приписом.
Позов мотивовано тим, що 10 березня 2015 року головним державним інспектором управління ДАБІ у Закарпатській області Сікора З.А. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Позивачка вказує, що перевіряючим не було пред'явлено їй направлення на проведення такої. Крім того позивачка вказує, що про проведення перевірки вона не була письмово попереджена Оскільки вона не має відповідної юридичної та технічної освіти вона допустила 10.03.2015 року інспектора Сікору З.А. без направлення на перевірку до обстеження свого будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1. Головним державним інспектором управління ДАБІ у Закарпатській області одноосібно було оглянуто всі приміщення будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1. Із отриманого Акта №102/1007 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2015 року позивачка дізналася, що перевірка стосувалася „перебудови господарського приміщення, АДРЕСА_1". Крім того позивач вказує, що за результатами перевірки відповідачем було встановлено, що будівельні роботи проводилися відповідно дозволу №3 від 18.01.2002 року; будівельний паспорт погоджено 18.01.2002 року; роботи проводилися з відхиленням від будівельного паспорту 18.01.2002 року, чим порушено норми Закону і наказу №103 від 05.07.2011 року. В подальшому позивачці було надано постанову № 77/1007 по справі про адміністративне правопорушення з якої позивачці стало відомо про оскаржуваний припис №74-П/1007 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2015 року. При цьому позивачка вказує на те, що їй інспектором було надано одразу кілька різних приписів про усунення порушень від 10.03.2015 року, які містили різні вимоги, зокрема різні дати усунення виявлених порушень. Крім того позивачка вказує на те, що вона не мала можливості вчасно оскаржувати всі ці порушення, так як всі документи їй вручалися з рук інспектора Сікори З.А. зі значним запізненням та з обманом з боку інспектора Сікори З.А. та заступника керівника управління ДАБІ в Закарпатській області, які заспокоювали її та просили щоб вона не оскаржувала їх акти і дії. За наведених вище обставин позивачка вважає, що припис у незавершеній справі про адміністративне правопорушення, де дотепер не доведено і не постановлено визнання її вини, підлягає скасуванню, як незаконний акт.
Представник відповідача - Бокшан С.В. в судовому засіданні 13 грудня 2016 заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку порушенням позивачкою строків звернення до суду визначених ст..99 КАС України.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що не зверталася до суду, оскільки вважала за краще сплатитиадміністративний штраф, крім того повірила інспектору, що це буде простіше ніж сплачувати судовий збір та ходити в судові засідання.
Підстав, які б об'єктивно перешкоджали звернутися до суду з даним позовом у передбачений ст.99 КАС України строк позивачка суду не навела.
З'ясувавши усі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання незаконним та скасування припису № 74-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2015 року необхідно залишити без розгляду з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2015 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
На підставі даного акту, 10.03.2015 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно якого, відповідача було зобов'язано усунути порушення, вказані у акті перевірки в термін до 31 грудня 2015 року. Даний припис був отриманий позивачкою 10.03.2015 року, що підтверджується її підписом.
В судовому засіданні позивачка підтвердила, що на оскаржуваному приписі міститься саме її підпис.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 про порушення її прав стало відомо ще 10.03.2015 року.
Відповідно до ч. 1ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.3 ст.99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналась про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Абзацом 1 ч.2 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що приймається ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Із матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2015 року позивачка ознайомлена з оспорюваним приписом.
До суду позивачка звернулася 25 квітня 2016 року, тобто через 1 рік 1 місяць та 15 днів після ознайомлення з оспорюваним приписом, при цьому ОСОБА_1 не наведено обставин, які б вказували на поважність причини пропуску строку звернення до суду.
Суд вважає, що поважними причинами пропуску строку визнаються тільки ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Адже строки для вчинення певних дій, визначені в процесуальному законодавстві, мають дисциплінувати осіб, які звертаються до суду.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" зазначив про наступне.
"Право звернення до суду з позовом не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову…".
До того ж, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Олександр Волков проти України" (заява № 21722/11) вказав, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (в рішення також є посилання на рішення від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства" (StubbingsandOthersv. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV).
Таким чином, оскільки позивачка звернулася до суду з позовом після закінчення строків встановлених законом для звернення до суду, а суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними (позивачем не наведено поважної причини пропуску строку звернення до суду), вказане є підставою залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання незаконним та скасування припису № 74-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2015 року - залишити без розгляду.
Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні, або згідно з частиною 3 ст. 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий - суддя Луцович М.М.
Судді Гаврилко С.Є.
Скраль Т.В.
Судове рішення № 63466315, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 13.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 807/591/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: