Постанова № 63466130, 13.12.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року

Справа № 803/1371/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Ратнівський молокозавод» до Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Ратнівський молокозавод» (далі – ПАТ «Ратнівський молокозавод») звернулося в суд з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Ковельська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000321500 від 13.05.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року Ратнівською ОДПІ (яка приєднана до Ковельської ОДПІ) складено акт №80/03-12/15-13360705 від 20.04.2015 року.

За результатом проведеної перевірки, на підставі акту перевірки Ратнівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000321500 від 13.05.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 171 905 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 85 952,50 грн.

Зазначають, що перевіряючи правильність внесення позивачем даних до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року відповідач використав значення р.25.1 декларації з ПДВ за січень 2015 року в сумі 104 328 грн., обраховане ним з врахуванням акта камеральної перевірки від 24.03.2015 року №65/03-12/15-13360705 на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення №0000181500 від 10.04.2015 року, яке не набрало законної сили, оскільки оскаржується позивачем в адміністративному порядку.

Таким чином, відповідач не мав права приймати до обрахунку даних податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року дані р.25.1 декларації з ПДВ за січень 2015 року в сумі 104 328 грн.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а висновки Ратнівської ОДПІ зазначені в акті перевірки, які стали підставою для визначення грошових зобов'язань, такими, що суперечать чинному законодавству України, з огляду на що просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000321500 від 13.05.2015 року.

Від представника позивача надійшло до суду письмове клопотання від 13.12.2016 року, в якому просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача 13.12.2016 року за вх. №15979/16 подала суду клопотання про розгляд справи без її участі, просила в задоволенні позову відмовити.

Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Частина 1 статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що за результатом камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року Ратнівською ОДПІ складено акт №80/03-12/15-13360705 від 20.04.2015 року.

За результатом проведеної перевірки, на підставі акту перевірки Ратнівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000321500 від 13.05.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 171 905 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 85 952,50 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням ГУ ДФС у Волинській області від 18.05.2015 року №2906/10/03-20-10-03-06 «Про результати розгляду первинної скарги» оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000321500 від 13.05.2015 року залишене без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платника податків та зборів, їх права та обов’язки, компенсацію контролюючих органів, повноваження і обов’язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, яке визначено згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пункт 46.1 статті. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Порядок заповнення і подання податкових декларацій з податку на додану вартість було затверджено Наказом Міністерства фінансів України за №966 від 23.09.2014 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Уточнення показників податкової декларації з ПДВ здійснюється відповідно до розділу VI Порядку №966

Пунктами 1-5 Порядку №966 встановлено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п'ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п'ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.1 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Як встановлено судом за результатами камеральної електронної перевірки даних, задекларованих ПАТ «Ратнівський молокозавод» у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року (акт від 20.04.2015 року №80/03-12/15-13360705, встановлено, що позивачем в порушення пункт 200.1, 200.2. 200.4 статті 200 розділу V ПК України, пунктів 11 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень ПК України, пункту 5 розділу V Порядку №966, пункт 7 Розділу VI, п.7 розділу III, п.6, п.9 Розділу IV Порядку №966, чим занижено ПДВ до сплати у сумі 171 905 грн.

Під час здійснення даної перевірки було використано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року №9045600563 від 20.03.2015 року та дані уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2014 року від 19.02.2015 року №9018460703 та від 24.02.2015 року №9022601099, акт про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих ПАТ «Ратнівський молокозавод» у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року від 24.03.2015 року №65/03-12/15-13360705.

Судом встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року №9045600563 від 20.03.2015 року позивачем задекларовано по рядку 20.1 (значення рядка 24 декларації показники попереднього звітного (податкового) періоду) в сумі 165 565 грн.

Однак, як зазначалось вище Ратнівською ОДПІ вже проводилась перевірка попереднього звітного (податкового) періоду податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року. За результатами даної перевірки встановлено, що ПАТ «Ратнівський молокозавод» в порушення пункту 200.1, 200.2. статті 200 розділу V ПК України, п. 7 Розділу VI Порядку №966 занижено ПДВ до сплати в сумі 104 328 грн.

На підставі акту перевірки від 24.03.2015 року №65/03-12/15-13360705 Ратнівською ОДПІ виносилось податкове повідомлення-рішення №0000181500 від 10.04.2015 року, яким визначено грошове зобов`язання платнику по ПДВ в сумі 104 328 грн., штрафна санкція в сумі 52 164грн.

ПАТ «Ратнівський молокозавод» вказане податкове повідомлення-рішення оскаржував в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Волинській області. Рішенням ГУ ДФС у Волинській області про результати розгляду первинної скарги від 18.05.2015 року №2906/10/03-20-10-03-06 скаргу платника залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Ратнівської ОДПІ №0000181500 від 10.04.2015 року без змін.

ПАТ «Ратнівський молокозавод» в подальшому повідомлення-рішення Ратнівської ОДПІ №0000181500 від 10.04.2015 року в адміністративному та судовому порядку не оскаржувало, тому відповідно до ст. 56 ПК України сума визначеного грошового зобов`язання платнику по ПДВ в розмірі 104 328 грн. є узгодженою.

Таким чином, в податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року, з врахуванням акта камеральної перевірки від 24.03.2015 року №65/03-12/15-13360705 сума ПДВ до сплати (р. 25.1) склала 104 328грн.

Проте, ПАТ «Ратнівський молокозавод» в подальшому в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року №9045600563 від 20.03.2015 року в рядку 20.1 (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) задекларувало 165 565 грн., чим порушено вимоги пункту 5 розділу V Порядку №966, так як за даними декларації з ПДВ за січень 2015 року залишок від’ємного значення відсутній.

Відповідно до розділу IX Порядку №966 передбачено ведення обліку суми від'ємного значення, що підлягають зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року (далі - суми залишків від'ємного значення податку попередніх податкових періодів).

Суми залишку від'ємного значення податку попередніх податкових періодів обліковуються у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) у розрізі звітних (податкових) періодів, у яких такі суми виникли відображаються в розділі IV декларації 0110.

Згідно даних ІС «Податковий блок» розділу «Облік платежів» інтегрованої картки платника податку на додану вартість у платника із перелічених складових від’ємного значення в таблиці 1 додатка 2 до декларації за лютий 2015 року підлягала відображенню у графі 11 в частині збільшення/зменшення залишку від’ємного значення на підставі уточнюючих розрахунків, поданих за звітні періоди до 01.02.2015 року лише сума 0 грн., а платником задекларована – 353 106 грн., таким чином відхилення – 353 106 грн.

Також, камеральною перевіркою встановлено, що ПАТ «Ратнівський молокозавод» не правильно відображено р.21.1, р.22, р.24 уточнюючого розрахунку за грудень 2014 року в сумі 13 668 грн., тому вже попередньо р.20.2 декларації за листопад 2014 року було уточнено згідно поданого уточнюючого розрахунку за листопад 2014 року в сумі 13 668 грн.

Відповідно до пункту 7 Розділу VI Порядку №966 виправлення показника рядка 20.2 декларації, значення графи 6 такого рядка враховується при визначенні значення рядка 21.1 декларації за звітний період, у якому подано відповідний уточнюючий розрахунок, що не призвело до заниження податку на додану вартість.

В той же час, платником порушено пункт 2 розділу VI Порядку №966 в частині заповнення уточнюючого розрахунку за грудень 2014 року, а саме якщо до декларації за грудень 2014 року раніше вже вносились зміни, то відповідно ПАТ» Ратнівський молокозавод» не врахувавши дані попереднього уточнюючого розрахунку та неправомірно включив суму 13 668 грн., тому що виправлення показника р.20.2 декларації за листопад 2014 року в сумі 13 668 грн. вже було уточнено згідно поданого уточнюючого розрахунку №9006167651 від 31.01.2015 року, в результаті чого занизив ПДВ до сплати у сумі 5 497 грн.

В чинній на момент здійснення перевірки редакції пункту 11 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних платника ПДВ – продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тис.грн., запроваджується з 01.02.2015р.

Позивачем включено податкові накладні до податкового кредиту за січень 2015 року, які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис.грн та складені за операціями з постачання товарів).

З листа ДФС України від 17.12.2015 року №27001/6/99-99-19-03-02-15 вбачається, що Законом України від 16 липня 2015 року №643-VII №Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», який набрав законної сили 29.07.2015 року, зокрема, змінено норми ПК України, які визначають терміни включення до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від постачальників та зареєстрованих в ЄРПН.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, сума ПДВ, зазначена у податковій накладній (складеній як до 29.07.2015 року, так і після цієї дати), яка була своєчасно зареєстрована в ЄРПН, може бути включена до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вона складена, або, починаючи з 29.07.2015 року, до складу податкового кредиту будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

До набрання чинності вказаним Законом №643 податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включалися до податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, на який припадала дата їх складання.

Таким чином, складені податкові накладні в січні 2015 року включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року, а до складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту за лютий 2015 року на суму 842,79 грн., а саме:

– державна установа «Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини» по податковій накладній №39 від 19.01.2015 року на суму 3 059,08 грн. в т.ч. ПДВ - 509,85 грн. (виявлення свинцю у продуктах тваринного та рослинного походження, дріжджі, мікроскопічні гриби (плісняви), органолептичні дослідження молока та молочних продуктів та ін..);

– державна установа «Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини» по податковій накладній №78 від 23.01.2015 року на суму 1 164,91 грн. в т.ч. ПДВ - 194,16 грн. (виявлення свинцю у продуктах тваринного та рослинного походження, дріжджі, мікроскопічні гриби (плісняви),органолептичні дослідження молока та молочних продуктів та ін..);

– ПАТ «МТС-Україна» по податковій накладній №25247 від 31.01.2015 року на суму 832,59 грн. в т.ч. ПДВ-138,78 грн. (отримання телекомунікаційних послуг).

Крім того, щодо листа ПАТ «Ратнівський молокозавод» №266 від 24.02.2015 року «Про реєстрацію уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з самостійним виявленням помилок за грудень» у складі податкової декларації, який надійшов після граничного терміну подання декларацій (граничний термін 24.02.2015 року) суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 49.4.2 п. 49.4 ст. 49 ПК України та пункту 2 Розділу III Порядку №966, податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, Ратнівською ОДПІ не прийнято в паперовому вигляді уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з самостійним виявленням помилок за грудень 2014 року, з відповідними додатками, як додаток до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, оскільки в порушення пп. 49.4.2 п. 49.4 ст. 49 ПК України та пункту 2 Розділу III Порядку №966 звітність з податку на додану вартість не була подана до контролюючого органу в електронній формі.

Відтак, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000321500 від 13.05.2015 року позивачу слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Ратнівський молокозавод» до Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 18 грудня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич