Ухвала суду № 63463857, 13.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 331/4451/16

Провадження №22ц/778/4950/16 Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н.Г.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який уточнила в процесі розгляду справи.

В позові зазначено, що 18 квітня 1977 року на підставі наказу № 44 її було прийнято на роботу до ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» на посаду техніка в ГВП. 01 грудня 2014 року її було звільнено з підприємства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, про що підприємством було видано відповідний наказ № 147-к. На день її звільнення з ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» відповідач повинен був виплатити їй заборгованість по заробітній платі, але виплата суми заборгованості по заробітній платі внаслідок невідомих причин, на день звільнення з підприємства не відбулася, у звязку з чим вона була вимушена звернутися до суду із заявами про видачу судових наказів, які набрали законної сили, які по день звернення з позовом до суду не виконані.

Посилаючись на ці обставини та ст.ст. 116, 117 КЗпП України, просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за період з 21 липня 2015 року по 15 червня 2016 року, тобто за 230 робочих днів, в сумі 40820,22 грн. (212,55 грн. (середній заробіток за робочий день) х 230 робочих днів податок з доходів фізичних осіб (7332,98 грн.) та військовий збір (733,30 грн.).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21 липня 2015 року по 15 червня 2016 року (включно) в розмірі 40820 (сорок тисяч вісімсот двадцять) гривень 22 копійок.

Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, ДП «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи 18 квітня 1977 року на підставі наказу № 44 ОСОБА_3 було прийнято на роботу до ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» на посаду техніка в ГВП.

01 грудня 2014 року ОСОБА_3 було звільнено з підприємства за власним бажанням, про що підприємством було видано відповідний наказ № 147-к .

На день звільнення ОСОБА_3 з ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект», останнє повинно було виплатити їй заборгованість по заробітній платі, але виплата суми заборгованості по заробітній платі внаслідок невідомих причин, на день звільнення з підприємства не відбулася, у звязку з чим позивач звернулася до суду із заявами про видачу судових наказів, які набрали законної сили та по день звернення з позовом до суду не виконані.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 2 Закону основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звiльненнi працiвника виплата всiх сум, що належать йому вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, провадиться в день звiльнення. Якщо працiвник в день звiльнення не працював, зазначенi суми мають бути виплаченi не пiзнiше наступного дня пiсля пред'явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку

Суд першої інстанції розглянувши справу, вірно встановивши характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період 3 21.07.2015 року по 15.06.2016 року складає 40820,22 грн.

Посилання у апеляційній скарзі на відсутність вини позивача у несвоєчасному розрахунку з позивачем у звязку з арештом рахунків підприємства не є підставою для скасування рішення суду, оскільки вина власника не виключається при відсутності грошей на розрахунковому рахунку, фінансових труднощах підприємства тощо. Вину власника виключає лише непереборна сила, що розуміється як надзвичайна і невідворотна за даних умов подія.

Окрім цього, під час судового розгляду судом першої інстанції відповідачем визнана заборгованість по заробітній платі перед відповідачем, посилання на неможливість її сплати відсутні.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 331/4451/16

Провадження №22ц/778/4950/16 Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н.Г.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частина

13 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: