м. Лиман Справа № 236/3049/16-п
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2016 року суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли Головного управління держпраці у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, місце реєстрації/фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, за ст. 41 ч.1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
25.11.2016 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області проведено перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_3 має право прийому, звільнення працівників та на підставі вимог ст. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору і як роботодавець повинен забезпечити реалізацію трудових прав найманих працівників. Однак, здійснюючи підприємницьку діяльність, ОСОБА_3 порушив вимоги чинного законодавства про працю України, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: в порушення ст. 96, 97 КЗпП України, ст. 6, 15 Закону України «Про оплату праці» ФОП ОСОБА_3 здійснювалося встановлення тарифної ставки працівникам в липні 2015 року - жовтні 2016 року в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом, без додержання міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (окладів), тарифні розряди працівникам не встановлювались, що свідчить про триваюче порушення ст. 6,15 Закону України «Про оплату праці», ст. 96, 97 КЗпП України.
Відповідно до статті 95 Кодексу законів про працю України мінімальна робітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Статтею 96 КЗпП України встановлено, що основою організації оплати прані є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їхньої кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, шо перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок І посадових окладів).
Таким чином, оплата праці на рівні мінімальної заробітної плати допустима тільки для простої некваліфікованої праці. Назви таких професій передбачені розділом 9 Класифікатора професій ДК 003:2010 «Найпростіші професії». Встановлення оплати праці на рівні мінімальної заробітної плати працівникам інших професій, передбачених 1 - 8 розділами Класифікатора професій, є порушенням законодавства про працю, а саме статті 96 КЗпП України.
Включення до трудових договорів умов, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівника, є недопустимим (стаття 16 КЗпП України).
Професії «кухар» (код Класифікатору 5122) , «офіціант» (код Класифікатору 5123), «покоївка» (код Класифікатору 5142) не є такими, що відносяться до найпростіших професій. Кваліфікаційні вимоги професій визначаються у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Відповідно до Довідника професія «кухар» має 4 розряди (випуск 65. Торгівля та громадське харчування), професія «офіціант» має 3 розряди (випуск 65. Торгівля та громадське харчування), професія «покоївка» має 2 розряди (випуск 87. Житлове та комунальне господарство населених пунктів).
В трудових угодах, укладених між ФОП ОСОБА_3 та фізичними особами ОСОБА_4 (покоївка), ОСОБА_5 (покоївка), ОСОБА_6 (кухар), ОСОБА_7 (офіціант) в порушення абз. З ст.96 КЗпП України оплату праці передбачено на рівні мінімальної заробітної плати (1450,00 грн.). Крім того, в порушення абз. 4, 5 ст.96 КЗпП в договорах не зазначено тарифні розряди працівників, формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) проводиться без врахування міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок, тарифні розряди не встановлювались як при укладанні трудових договорів, так і в подальшому. Укладені трудові договори не відповідають типовій формі трудового договору, яка затверджена спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства юстиції України № 260 від 08.06.2001 року, а саме, в усіх укладених договорах відсутні вимоги до рівня виконання роботи І кваліфікаційні характеристики), в договорах з Бойко CO., ОСОБА_8, ОСОБА_7 не визначений час виконання робіт.
Таким чином, встановлення мінімальної місячної тарифної ставки працівникам в липні 2015року - жовтні 2016 року в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом, не встановлення тарифних розрядів та не додержання міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (окладів) свідчить про триваюче порушення ст.6,11,15 Закону України «Про оплату праці» ст.96,97 КЗпП України.
В порушення вимог ч.1,2 ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» щодо виплати заробітної плати не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, у строки, встановлені колективним договором, але не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, виплата заробітної плати ФОП ОСОБА_3 здійснювалася одноразово за місяць, а саме:
●виплата заробітної плати за липень 2015 р. здійснена 19.08.2015 p.;
●виплата заробітної плати за серпень 2015 р. здійснена 18.09.2015 p.;
●виплата заробітної плати за вересень 2015 р. здійснена 19.10.2015 p.;
●виплата заробітної плати за жовтень 2015 р. здійснена 13.11.2015р.;
●виплата заробітної плати за листопад 2015 р. здійснена 17.122015 p.;
●виплата заробітної плати за грудень 2015 р. здійснена 12.01.2016 p.;
●виплата заробітної плати за січень 2016 р. здійснена 19.02.2016 p.;
●виплата заробітної плати за лютий 2016 р. здійснена 18.03.2016 p.;
●виплата заробітної плати за березень 2016 р. здійснена 19.04.2016 p.;
●виплата заробітної плати за квітень 2016 р. здійснена 19.05.2016 p.;
●виплата заробітної плати за травень 2016 р. здійснена 17.06.2016 p.;
●виплата заробітної плати за червень 2016 р. здійснена 19.07.2016 p.;
●виплата заробітної плати за липень 2016 р. здійснена 14.08.2016 p.;
●виплата заробітної плати за серпень 2016 р. здійснена 08.09.2016 p.;
●виплата заробітної плати за вересень 2016 р. здійснена 13.10.2016 p.;
●виплата заробітної плати за жовтень 2015 р. здійснена 17.11.2016 p.;
●заробітна плата за 1 половину листопада 2016 р. станом на 24.11.2016 не
виплачена.
В порушення ч. 3 ст.115 КЗпП розмір заробітної плати за першу половину місяця не визначений, заробітна плата за першу половину місяця в період з 1 липня 2015 року по 25 листопада 2016 року взагалі не нараховувалась у встановлений термін.
ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.
Статтею 41 ч. 1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеногоЗаконом України"Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Факт несвоєчасного подання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 податкового розрахунку сум доходу доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення № 05-17-3309/0012 від 25 листопада 2016 року, копією свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_2, копіями трудових договорів між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, ОСОБА_4, Губарєвою .М. та ОСОБА_9, довідкою про виплату заробітної плати ОСОБА_2
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП враховую характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника: ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, за умов відсутності негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, вважаю за необхідне та достатнє застосувати до порушника адміністративне стягнення, в межах санкції статті, у виді штрафу, оскільки саме такий вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 275,60 гривень.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 163-4 ч.1, 283-284 КпАП України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 за ст. 41 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (пятсот десять) грн. (рахунок: 31111106700564, одержувач: Державний бюджет м. Лиман, ОКПО: 37894853, МФО: 834016, банк одержувача: ГУ ДКУ у Донецькій області).
У разі не сплати штрафу в добровільному порядку, штраф підлягає стягненню в примусовому порядку в сумі 1020 (одна тисяча двадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь держави (рахунок одержувача: 31215206700564, ЄДРПОУ: 37894853, МФО: 834016, одержувач: Краснолиманський УК/отг у м. Красний Лиман/22030101, Банк одержувача: ГУДКСУ у Донецькій області; код бюджетної класифікації доходів: 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050)"судовий збір в розмірі 275,60 (двісті сімдесят пять грн. шістдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя -
Судове рішення № 63462138, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області) було прийнято 14.12.2016. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 236/3049/16-п. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: