Ухвала суду № 63461015, 16.12.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55163/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді Тарасюк К.Е.,

суддів - Васильєвої Н.П., Підпалого В.В.,

при секретарі - Ксендзовій А.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Гошовського Р.М.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілої юридичної особи - ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

провівши підготовче судове засідання по розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000157 від 26.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва з 09.11.2016 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.5 ст. 191 КК України.

Ухвалою головуючого судді від 18.11.2016 вказане кримінальне провадження призначене в підготовче судове засідання з викликом сторін.

Прокурор просив призначити судовий розгляд вказаного кримінального провадження, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені КПК України. Крім того, прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які свідчать про те, що обвинувачений може ухилятись від суду, оскільки ОСОБА_4 вже ухилявся від слідства, у зв'язку з чим оголошувався в міжнародний розшук, тривалий час проживав в Польщі, не має міцних соціальних зв'язків на території України, а відтак, будь-який інший запобіжних захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Представник потерпілої юридичної особи - ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» ОСОБА_3 підтримав позицію прокурора.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти призначення справи до судового розгляду, заявивши письмове клопотання, в якому просив повернути обвинувальний акт прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України. Так, вказаний обвинувальний акт не скріплений печаткою, у ньому відсутні відомості щодо місця проживання обвинуваченого ОСОБА_4, фактичні обставини викладені не повністю, оскільки не зрозуміло, коли і за яких умов ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами, не викладено саме обвинуваченні, оскільки чітко не вказані ролі кожного зі співучасників у заволодінні майна ПАТ «ДПЗКУ», а також час, місце, спосіб вчинення злочину ОСОБА_4 та форма його вини. Стороною обвинувачення також не звернуто уваги на те, що в період інкримінованих йому дій ОСОБА_4 не був керівником ТОВ «Агрофірма Насіння». Крім того, в порушення п.5 ч.2 вказаної статті не зазначене конкретне місце вчинення кримінального правопорушення. До обвинувального акту не долучено додатків до цивільного позову. Окремо захист звернув увагу на те, що в реєстрі в порушення вимог ст. 109 КПК України не зазначені всі проведені процесуальні дії, не вказаний час проведення певних процесуальних дій, відсутня інформація щодо внесення відомостей до ЄРДР.

Щодо продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою, захисник ОСОБА_2 заперечував і просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1, яка належить його рідному брату ОСОБА_5., з яким у нього укладений нотаріальний договір, у нічний період часу з 22.00 год. по 06.00 год.. При цьому захист послався на необгрунтованість підозри, оскільки на період вчинення інримінованих ОСОБА_4 злочинних дій він з 23.05.2014 вже не перебував керівником - засновником ТОВ «Агрофірма «Насіння», а також на безпідставність заявлених прокурором ризиків, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 не ухилявся від слідства, не будучи обізнаним про існуючу підозру, працював закордоном. Крім того, ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, трьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем реєстрації, а також хворіє на цукровий діабет, який обумовлює вчасність вживання ліків, а відтак, подальше тривання ОСОБА_4 під вартою є недоцільним.

Захисник ОСОБА_1 підтримав вказану позицію, а також своє письмове клопотання від 02.12.2016 щодо повернення обвинувального акту прокурору, в якому також доповнив, що в ньому в порушення ст. 291 КПК України відсутні анкеті відомості щодо потерпілого, а також в порушення п.5 ч.2 вказаної статті не зазначене конкретне місце вчинення кримінального правопорушення, зокрема де було закінчено злочин. Крім того, в обвинуваченні не вірно вказаний розмір збитків, оскільки за змістом судово-економічної експертизи розмір шкоди складає 16 млн.грн., а не 19 млн. грн., як вказане у обвинувальному акті.

Щодо запобіжного заходу, захисник ОСОБА_1 підтримав своє письмове клопотання, в якому він просив змінити обвинувальному ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт у нічний час за вказаною вище адресою, пославшись на безпідставність заявлених прокурором ризиків, та інші обставини, які наведені захисником ОСОБА_2 Доповнив пропозицією накласти на ОСОБА_4 у випадку зміни йому запобіжного заходу обов'язку у виді носити електронний засіб контролю.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.

Прокурор та представник потерпілої юридичної особи - ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» ОСОБА_3 заперечували проти вказаних клопотань захисту.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, додатково подані захистом документи, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Проте, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ч.5 ст. 191 КК України не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Так, в порушення п.2 ч.2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті відсутні відомості щодо місця проживання ОСОБА_4. Крім того, в порушення вимог п.5 ч.2 вказаної статті у ньому відсутні належний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема, не зазначене місце знаходження ТОВ «Агрофірма «Насіння», будучи засновником якого ОСОБА_4 вчинив інкримінований йому злочин. Крім того, ОСОБА_4 інкримінується злочин за ст. 191 ч.5 КК України, який має закінчений склад, тобто вважається закінченим з моменту заволодіння коштами. При цьому, в обвинувальному акті зазначено, що 17.06.2014 грошові кошти ПАТ «ДПЗКУ» в сумі понад 19 млн. грн. були перераховані на рахунок ТОВ «Агрофірма «Насіння», якими ОСОБА_4 у співучасті з іншими особами незаконно заволодів. При цьому, у обвинуваченні не зазначене місце закінчення злочину за ст. 191 ч.5 КК України, тобто банку і його місце знаходження, куди надійшли вказані кошти.

Відсутність у обвинуваченні вказаних фактичниї обставин, на думку колегії суддів, перешкоджає суду можливості з'ясувати, місце закінчення злочину, який інкримінується ОСОБА_4, і як наслідок, дійти обгрунтованого висновку щодо підсудності даного кримінального провадження відповідно до вимог ст. 33, 34 КПК Печерському районному суду м. Києва.

Крім того, суд погоджується з доводами захисту щодо невідповідності вимогам ст. 109 КПК України реєстру - додатку до обвинувального акту, зокрема в ньому відсутня інформація щодо внесення відомостей до ЄРДР і це є суттєвою обставиною, яка серед іншого обумовлює неможливість вважати вказаний реєстр таким, що відповідає вимогам кримінально-процесуального закону.

Щодо решти посилань захисту в частині невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, то суд вважає, що вказані питання, зокрема розподіл ролей кожного з співучасників, той факт, що ОСОБА_4 не був співзасновником і відтак не вчиняв злочину, не вірне зазначення розміру матеріальної шкоди, тощо, - на думку колегії суддів не можуть бути предметом розгляду на стадії підготовчого судового засідання, оскільки їх перевірка можлива лише під час судового слідства, коли будуть досліджені і перевірені як доводи сторони обвинувачення, так і доводи сторони захисту.

За таких обставин, суд вважає, що вказані порушення унеможливлюють призначення обвинувального акту до судового розгляду, з урахуванням наведених положень закону, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України для усунення порушень, які наведені судом вище.

Щодо клопотання прокурора та захисту в частині запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4, то суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, обраний ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 30.09.2016 та продовжений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 спливає 16 січня 2017 року (період перебування судді Васильєвої Н.П. у щорічній відпусці).

При цьому, судом враховується той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який відносяться до категорії особливо тяжких, за що передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі, злочином за змістом обвинувачення ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» спричинені матеріальні збитки в сумі 19 298 191, 99 грн., які на даний час не відшкодовані, обвинувачений тривалий час ухилявся від органів досудового розслідування у зв'язку з чим перебував у міжнародному розшуку, проживаючи у Польщі, розлучений, а відтак, з огляду на покарання, яке ОСОБА_4 може понести у випадку встановлення судом його винності, а також на наведені обгрунтування ризиків прокурором, колегія суддів дійшла висновку про наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема те що він, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від суду, впливати на недопитаних свідків, а відтак, про необхідність задовольнити клопотання прокурора та продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою ще на 60 днів.

За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити захисту в задоволенні клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт у нічний період часу з огляду на наступне. За змістом інформації, повідомленої обвинуваченим ОСОБА_4, він з січня 2015 року проживав у Республіці Польщі, подавав документи на оформлення постійного місця перебування у вказаній країні, на даний час не зареєстрований на території України, троє неповнолітніх дітей виховуються у дружини, шлюб з якою ним розірваний.

За таких обставин, хоча і приймаючи до уваги нотаріальний договір від 07.12.2016 щодо наявності у ОСОБА_4 місця проживання в Україні, позитивні характеристики обвинуваченого ОСОБА_4, а також наявність у нього станом на 2009 вказаного захистом захворювання, приймаючи до уваги, що жодного доказу, що таке захворювання унеможливлює перебування ОСОБА_4 у місцях попереднього ув'язення, або що там йому не може бути надана необхідна медична допомога, - колегія суддів дійшла висновку що в задоволенні клопотання захисту щодо зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт у нічний період часу слід відмовити, оскільки він не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4

Водночас, у відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд обирає обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, в розмірі, визначеному попередньою ухвалою суду першої інстації, оскільки підстав для зменшення вказаної суми застави судом не встановлено.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314, ч.3 ст. 331, ст. 369 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000157 від 26.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст. 191 КК України, - повернути прокурору відділу Генеральної прокуратури України Гошовському Р.М. у зв'язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України.

Ухвала в цій частині може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з моменту її проголошення.

Клопотання прокурора Гошовського Р.М. задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому за ч. 5 ст. 191 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 лютого 2017 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави в розмірі 3630 мінімальних заробітних плат, що становить 5 002 140 (п'ять мільйонів дві тисячі сто сорок ) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- прибувати до органу, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зі встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу органу, в провадженні якого перебуває вказане кримінальне провадження;

- повідомляти орган, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання органу, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утриматись від спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному провадженні.

В задоволенні клопотань захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний період часу, відмовити.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

Головуюча - суддя К.Е. Тарасюк

Судді Н.П.Васильєва

В.В. Підпалий