Постанова № 63458856, 09.12.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3957/16-а

Провадження 2-а/524/260/16

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

09.12.2016 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючого судді Андрієць Д.Д.,

за участю секретаря Бєлєнького О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука з позовом до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що з 13.03.2014р. його було звільнено з посади начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради у зв'язку з переходом на виборну посаду на підставі п.5 ст.36 КЗпП України, оскільки він був обраний головою Автозаводської районної у м.Кременчуці ради. 29.02.2016р. згідно розпорядження №68-0 заступника голови комісії з припинення діяльності Автозаводської районної у м.Кременчуці ради та її виконавчих органів його було звільнено з посади голови Автозаводської районної у м.Кременчуці ради у зв'язку з ліквідацією установи, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. 16.03.2016р. він направив заяву на ім'я міського голови м. Кременчука ОСОБА_2 про поновлення його на посаді начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради після звільнення з виборної посади. 28.04.2016р. ним отримано відповідь на його заяву, якою йому було фактично відмовлено у поновленні на посаді. Вказану відмову він вважає протиправною. Крім того, діями відповідача йому було завдано моральної шкоди, оскільки було порушено його право на працю. Таке ставлення до нього призвело до розриву його нормальних життєвих зв'язків та моральних страждань, що вплинуло на погіршення стану здоров'я його та його дружини. Посилаючись на вказані обставини, просив суд визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо ненадання йому, після закінчення повноважень за виборною посадою попередньої роботи на посаді начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, або надання іншої рівноцінної посади; зобов'язати Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області поновити його на посаді начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, або надати іншу рівноцінну посаду; стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 500000 грн. та судові витрати.

В судовому засідання позивач та його представник, ОСОБА_3 позов підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача, ОСОБА_4, проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що виходячи зі змісту ст.118 КЗпП України право на одержання попередньої роботи(посади) виборні працівники мають за умови, якщо вони звільненні з виборної посади після закінчення їх повноважень, а у підприємства ця посада є вакантною чи має стати такою з дотриманням вимог трудового законодавства. Між тим, повноваження позивача за виборною посадою були припинені достроково, у зв'язку з ліквідацією установи. Крім того, вказана посада зайнята іншою особою, і виходячи з умов за якими вказана особа взята на відповідну посаду, підстав для її звільнення законом не передбачено, а тому дії відповідача у даному випадку, щодо відмови у наданні ОСОБА_1 попередньої посади є обґрунтованими та законними. Також зазначив, що позивачем пропущено строки звернення до суду за захистом своїх прав.

Третя особа ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно ч. 3ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; обґрунтовано; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Судом встановлено, що 22.02.2011р. ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, що підтверджується копією розпорядження Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.02.2011р. №80-Р(а.с.10).

12.03.2014р. позивача було обрано головою Автозаводської районної в місті Кременчуці ради, що підтверджується рішенням Автозаводської районної в місті Кременчуці ради Полтавської області(а.с.12).

У зв'язку з обранням ОСОБА_1 на посаду голови Автозаводської районної в місті Кременчуці ради, 13.03.2014р. останнього було звільнено з посади начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України, що підтверджується копією розпорядження міського голови від 13.03.2014р. №52 КВ(а.с.11).

29.02.2016р. розпорядженням заступника голови комісії з припинення діяльності Автозаводської районної в місті Кременчуці ради та її виконавчих органів ОСОБА_1 було звільнено з посади у зв'язку з ліквідацією установи, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України(а.с.13).

16.03.2016р. позивач надіслав відповідачу заяву в якій просив надати йому роботу за попередньою посадою або ж іншу рівноцінну посаду у зв'язку з тим, що 29.02.2016р. він був звільнений за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України з виборної посади.

28.04.2016р. ОСОБА_1 було отримано відповідь від Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за вих.Ш-02-26/1243, в якій повідомлялось, що призначення та звільнення позивача з посади голови Автозаводської районної у м.Кременчуці ради, а також здійснення розрахунків по заробітній платі проводилось у відповідності до норм чинного законодавства(а.с.16-17).

Згідно п.5 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Відповідно до ст.118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Частиною 3 ст.55 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що голова ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

В ст.33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» зазначено, що у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що позивач мав законні сподівання на те, що після звільнення його з посади голови Автозаводської районної у місті Кременчуці ради він буде поновлений на посаді начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради або отримає іншу рівноцінну роботу.

Згідно ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що повноваження позивача за виборною посадою були припинені достроково, а тому він не мав права на поновлення його на попередній посаді, оскільки відповідно до ст.118 КЗпП України право позивача не залежить від підстав закінчення його повноважень за виборною посадою.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що останній не мав можливості надати позивачу попередню роботу, оскільки на посаду, яку він займав до обрання головою Автозаводської районної у м.Кременчуці ради, прийнято іншу особу, оскільки, законодавством передбачена можливість врегулювання вказаного питання шляхом надання позивачу іншої рівноцінної посади. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній такої можливості не використав та жодної посади позивачу не запропонував.

Відтак, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо ненадання позивачу попередньої роботи на посаді начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, або надання іншої рівноцінної посади є протиправними.

Згідно ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

В рішенні «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N 1 має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N 1

Враховуючи те, що позивач у разі його поновлення на попередній посаді начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради мав право на отримання заробітної плати, з метою захисту права власності позивача, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При визначені розміру сум, що підлягають сплаті суд керувався положеннями «Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.

Згідно зазначеного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньоденна заробітна плата начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради становить (8496,00+8496,00)/(19+21) = 424,80 грн.

Березень 2016р. 12 днів х 424,80 грн. = 5097,60 грн.

Квітень 2016р. 21 днів х 424,80 = 8920,80 грн.

травень 2016р. 19 днів х 424,80 = 8071,20 грн.

червень 2016р. 19 днів х 424,80 = 8071,20 грн.

липень 2016р. 22 днів х 424,80 = 9345,60 грн.

серпень 2016р. 22 днів х 424,80 = 9345,60 грн.

вересень 2016р. 22 днів х 424,80 = 9345,60 грн.

жовтень 2016р. 20 днів х 424,80 = 8496,00 грн.

листопад 2016р. 22 днів х 424,80 = 9345,60 грн.

грудень 2016р. 7 днів х 424,80 = 2973,60 грн.

5097,60 + 8920,80 + 8071,20 + 8071,20 + 9345,60 + 9345,60 + 9345,60 + 8496,00 + 9345,60 + 2973,60 = 79012,80 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.03.2016р. по 09.12.2016р. в сумі 79012,80 грн.

За змістом статей 23 та 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок душевних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до підпункту 2 частити третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи те, що позивачем було доведено та підтверджено матеріалами справи завдання йому моральної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди є обґрунтованими.

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судом враховано обсяг та незначний період тривалості душевних страждань позивача і що ці страждання йому заподіяно внаслідок порушення норм трудового законодавства.

Відтак, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 5000 грн..

При прийняті рішення судом було надано оцінку доводам відповідача з приводу пропущення позивачем строку звернення до суду.

Вказані доводи Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області суд вважає не обґрунтованими, оскільки відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З відповідним позовом позивач звернувся 27.05.2016р., тобто в межах тримісячного строку з дня, коли він дізнався про порушення його прав.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, підтверджені копією квитанції №12 від 30.04.2016р., в сумі 1000 грн..

Керуючись ст.ст. 11, 17, 69, 71, 86, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо ненадання ОСОБА_1, після закінчення повноважень за виборною посадою попередньої роботи на посаді начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, або надання іншої рівноцінної посади.

Зобов'язати Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, або надати іншу рівноцінну посаду.

Стягнути з Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.03.2016р. по 09.12.2016р в сумі 79012,80 грн.

Стягнути з Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Стягнути з Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги в сумі 1000 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Д.Д.Андрієць