Рішення № 63457337, 07.12.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №654/3460/15-ц Головуючий в І інстанції: Охтень А.А.

Провадження №22-ц/791/2343/2016 Доповідач: Вербицька Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,секретарОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 вересня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6, про визнання житлового будинку власністю подружжя

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що з 21 вересня 1996 року вона перебуває з ОСОБА_7 у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу вони проживали у належному їй житловому будинку, розташованому в с. Київка, Голопристанського району Херсонської області по вул. Чапаєва,8. За час сумісного проживання за спільні кошти нею та відповідачем було придбано наступне майно: трактор МТЗ 920 вартістю 200 000,00 грн.; трактор МТЗ 82 вартістю 100 000,00 грн.; автомобіль марки ВАЗ 2110 вартістю 40 000,00 грн.; два тракторні причепи, вартістю 20000,00 грн. кожен на загальну суму 40 000,00 грн.; причеп автомобільний вартістю 5 000,00 грн.; дискові борони вартістю 25 000,00 грн. ; сівалка зернова вартістю 20 000,00 грн.; сівалка овочева вартістю 30 000,00 грн.; борони тракторні вартістю 10 000,00 грн.; культиватор прицепний вартістю 20 000,00 грн.; культиватор навісний вартістю 20 000,00 грн.; культиватор міжрядний 2 шт. на загальну суму 40000,00 грн.; плозкоріз вартістю 5000,00 грн.; оприскувач навісний вартістю 10 000,00 грн.; зерноочисна машина вартістю 20000,00 грн.; навантажувач вартістю 20 000,00 грн.; станок свердлильний вартістю 15 000,00 грн.; електрозварювальний апарат вартістю 10 000,00 грн.; мотогенератор вартістю 15 000,00 грн. Вартість майна визначена виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Оскільки на сьогоднішній день вона не домовилася з відповідачем про порядок поділу зазначеного майна, ОСОБА_5 просила суд: поділити її з відповідачем сумісне майно та виділити їй у власність: трактор МТЗ 920 вартістю 200 000,00 грн.; тракторний причеп, вартістю 20000,00 грн.; сівалку зернову вартістю 20 000,00 грн.; культиватор прицепний вартістю 20 000,00 грн.; плозкоріз вартістю 5000,00 грн.; зерноочисну машину вартістю 20000,00 грн.; культиватор міжрядний вартістю 20000,00 грн. Інше майно виділити ОСОБА_7, судові витрати покласти на відповідача.

В подальшому ОСОБА_5 збільшила свої вимоги. Зазначала, що нею в неповному обсязі викладено перелік сумісного майна, яке підлягає поділу між нею та відповідачем. Вважає, що поділу підлягає наступне майно: трактор МТЗ 920 вартістю 200 000,00 грн.; автомобіль марки ВАЗ 2110 вартістю 90 000,00 грн.; два тракторні причепи, вартістю 20000,00 грн. кожен на загальну суму 40 000,00 грн.; причеп автомобільний вартістю 5 000,00 грн.; дискові борони вартістю 25 000,00 грн. ; сівалка зернова вартістю 20 000,00 грн.; сівалка овочева вартістю 30 000,00 грн.; борони тракторні вартістю 10 000,00 грн.; культиватор прицепний вартістю 20 000,00 грн.; культиватор навісний вартістю 20 000,00 грн.; культиватор міжрядний 2 шт. на загальну суму 40000,00 грн.; плозкоріз вартістю 5000,00 грн.; оприскувач навісний вартістю 10 000,00 грн.; зерноочисна машина вартістю 20000,00 грн.; навантажувач вартістю 20 000,00 грн.; станок свердлильний вартістю 15 000,00 грн.; електрозварювальний апарат вартістю 10 000,00 грн.; мотогенератор вартістю 15 000,00 грн.; кондиціонер вартістю 10000,00 грн.; морозильні камери 2шт. вартістю 6000,00 грн. кожна на загальну суму 12000,00 грн.; холодильник вартістю 6000,00 грн.; холодильник вартістю 2000,00 грн.; телевізор «Сатурн» вартістю 4000,00 грн.; телевізор «Самсунг» вартістю 8000,00 грн.; кухонний гарнітур вартістю 16000,00 грн.; кухонний інвентар (посуд, електрична мясорубка, блендер, хлібопіч, соковижималка, міксер, витяжка, електроплита) загальною вартістю 5000,00 грн.; електропіч 2 шт. вартістю 1250,00 грн. кожна, на загальну суму 2500,00 грн.; ліжко двоспальне вартістю 4000,00 грн.; гарнітур спальний (ліжко, шафа) вартістю 6000,00 грн.; дивани 2 шт. вартістю 2000,00 грн. на загальну суму 4000,00 грн.; меблевий гарнітур вартістю 6000,00 грн.; столи 3 шт. вартістю 2400,00 грн.; меблевий гарнітур (горка) вартістю 2000,00 грн.; пральна машина автоматична вартістю 8000,00 грн.; водонагрівач електричний вартістю 1000,00 грн.; водяні насоси 4 шт. вартістю 8000,00 грн. Всього майна на загальну суму 681900,00 грн.

Остаточно ОСОБА_5 просила суд: поділити її з відповідачем сумісне майно та виділити їй у власність: трактор МТЗ 920 вартістю 200 000,00 грн.; тракторний причеп, вартістю 20000,00 грн.; сівалку зернову вартістю 20 000,00 грн.; культиватор прицепний вартістю 20 000,00 грн.; плозкоріз вартістю 5000,00 грн.; водяні насоси 2 шт. вартістю 4000,00 грн.; культиватор міжрядний вартістю 20000,00 грн.; кондиціонер вартістю 10000,00 грн.; морозильна камера вартістю 6000,00 грн.; телевізор «Самсунг» вартістю 8000,00 грн.; кухонний гарнітур вартістю 16000,00 грн.; кухонний інвентар (посуд, електрична мясорубка, блендер, хлібопіч, соковижималка, міксер, витяжка, електроплита) загальною вартістю 5000,00 грн.; електропіч вартістю 1250,00 грн.; ліжко двоспальне вартістю 4000,00 грн.; столи 2 шт. вартістю 1600,00 грн.; меблевий гарнітур (горка) вартістю 2000,00 грн. Всього на загальну суму 342850,00 грн. Інше майно виділити ОСОБА_7, судові витрати покласти на відповідача.

У жовтні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду з зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_8 про визнання житлового будинку спільним сумісним майном та стягнення коштів. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_7 зазначав, що він не погоджується з заявленими ОСОБА_5 позовними вимогами у повному обсязі. Так, частина майна, яка перелічена ОСОБА_5 як сумісне майно подружжя, є майном ФГ «Ауріка» та використовується в його господарській діяльності. Також він зазначав, що після реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 у 1996 році вони почали проживати у ІНФОРМАЦІЯ_1. Власниками цього будинку є ОСОБА_5 та її донька ОСОБА_6 У період з 1996 року по 2015 рік було здійснено добудову житлових та господарських споруд, проведено капітальний ремонт стелі, стін, підлоги, внаслідок чого збільшилась вартість будинку. Крім того ОСОБА_7 вказував на те, що під час перебування у шлюбі було накопичено значну суму грошових коштів, які зберігалися в сейфі за місцем їхнього проживання, ключі від сейфу знаходилися у ОСОБА_5 20 серпня 2015 року його дружина поїхала з будинку і в той день було виявлено, що в сейфі відсутні грошові кошти, а саме: 33000,00 доларів США та 400000,00 грн. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_7 просив суд: в порядку ст. 62 СК України визнати будинок, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: с. Київка Голопристанського району Херсонської області, вул.. Чапаєва,8, площею 0,25 га, кадастровий номер 6522382500:03:005:0014, обєктом спільної сумісної власності подружжя; визнати за ним право власності на ? частину будинку та земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 6522382500:03:005:0014, за адресою: с. Київка Голопристанського району Херсонської області, вул.. Чапаєва,8; стягнути з ОСОБА_5 на його користь ? частину спільних коштів в сумі 564091,85 грн.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 квітня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_9

В подальшому, у вересні 2016 року, ОСОБА_7 уточнив та зменшив свої позовні вимоги. Зазначав, що за наслідками проведеної будівельно-технічної експертизи частина майна, побудованого за адресою с. Київка Голопристанського району Херсонської області, вул.. Чапаєва,8 є обєктами самочинного будівництва. Загальна інвентаризаційна вартість домобудівлі становить 614592,00 грн., інвентаризаційна вартість самочинно збудованих будівель та споруд становить 385283,00 грн., ринкова вартість домобудівлі 657119,00 грн., загальна ринкова вартість законно збудованих будівель і споруд становить 317022,00 грн., таким чином ринкова вартість самочинного будівництва складає 340097,00 грн. Враховуючи, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 27 вересня 1994 року будинок №8 по вул. Чапаєва в с. Київка, Голопристанського району Херсонської області належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зазначені особи безпідставно набули у власність самочинно збудовані будівлі в складі домоволодіння і тому кожна з них повинна компенсувати по 1/3 частині вартості самочинного будівництва, що складає 113365,67 грн. На підставі наведеного ОСОБА_7 остаточно просив суд: визнати за ним право власності на 1/3 частину будинку та земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 6522382500:03:005:0014 за адресою: с. Київка Голопристанського району Херсонської області, вул.. Чапаєва,8; стягнути з ОСОБА_5 на його користь компенсацію вартості самочинно збудованих будівель в сумі 113365,67 грн.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 вересня 2016 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя залишено без розгляду.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_9 про визнання житлового будинку власністю подружжя задоволено у повному обсязі.

В апеляційних скаргах ОСОБА_6 та ОСОБА_5, вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що постановлено з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовити у повному обсязі.

Письмових заперечень на скарги до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, які зявилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов в частині визнання за ОСОБА_7 права власності на 1/3 частину будинку та земельної ділянки суд виходив з положень ст.ст.22, 25 СК України, ст.368 ЦК України. При цьому суд невірно визначив характер спірних правовідносин та в порушення норм матеріального закону це призвело до неправильного вирішення спору. Зазначені порушення є підставою згідно п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Так, судом першої інстанції встановлено, що з 21 вересня 1996 року ОСОБА_7 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 27 вересня 1994 року квартира за адресою с. Київка вул. Чапаєва,8 Голопристанського району Херсонської області належить на праві власності ОСОБА_10 та ОСОБА_11 внаслідку приватизації (а.с.45).

Сторонами не оспорюється та обставина, що з часу реєстрації шлюбу вони проживали у зазначеній квартирі однією сімєю.

Відповідно до технічного паспорту, складеного КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ХОР 18 січня 2016 року, житловий будинок №8 по вул.Чапаєва, с. Київка належить на праві власності ОСОБА_12 та ОСОБА_5 по ? частці (а.с.62).

З відомостей наданих відділом Держгеокадастру у Голопристанському районі Херсонської області у Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 6522382500:03:005:0014 за адресою с. Київка, вул..Чапаєва,8, загальна площа складає 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд. Власником земельної ділянки обліковується ОСОБА_5 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ 725136 від 15 лютого 2010 року (а.с.31).

З матеріалів справи вбачається, що вартість одноквартирного будинку на час приватизації складала 1359700,00 крб. та площа квартири становила 77,7 кв.м.. З технічного паспорту вбачається, що житловий будинок станом на 18 січня 2016 рік має 4 житлових кімнати загальною площею 117,7 кв.м., житловою площею 67,2 кв.м. (а.с.64). Крім того, на земельній ділянці збудовано гараж, майстерня, ангар, навіс, літня кухня, два сараї, помпа, огорожа (а.с.62). З зазначеної у технічному паспорті характеристики будівель і споруд вбачається, що прибудови, навіс, літня кухня, підвал, вхід, санвузол, 4 сараї, ангар були збудовані у 1996 році (а.с.65).

Відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи від 11 березня 2016 року ринкова вартість будівельних робіт, які були проведені в домобудівні, що є предметом спору, за період з 1996 року по 2015 рік без урахування вартості самочинного будівництва становить 165613,00 грн. Крім того, ринкова вартість будинку внаслідку проведених будівельних робіт без урахування самочинного будівництва збільшилася за період з 1996 року по 2015 рік у відсотковому відношенні на 109 % оскільки ринкова вартість будинку на час проведення експертизи склала 318022,00 грн. з вартості станом на 1996 рік (151409,00 грн.).

Експертом також встановлено, що ринкова вартість самочинно збудованих будівель і споруд складає 385283,00 грн.

З зазначених обставин вбачається, що вартість майна, яке належало ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до шлюбу, зареєстрованому у 1996 році між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, збільшилася на час виникнення спору на 109 % (без урахування самочинного будівництва).

Частиною 1 ст.25 КпШС України, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя. До спірних правовідносин підлягає застосуванню і аналогічне положення СК України (ст.62) оскільки і з часу набрання чинності цього закону правовідносини тривали.

При цьому слід зазначити, що позивачем ОСОБА_7 заявлено позов про визнання спільною сумісною власністю житлового будинку та визнання за ним права власності на 1/3 частину будинку з посиланням на ст.25 КпШС України та ст.62 СК України, отже підставою заявлених позовних вимог є норми, що регулюють відносини між подружжям.

Оскільки дружині позивача до шлюбу належала лише ? частина житлового будинку, а інша ? частина її доньці, яка у справі є третьою особою, колегія суддів вважає, що виходячи з підстав заявленого позову предметом спору є ? частина будинку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вартість належної ОСОБА_5 ? частини будинку до шлюбу з ОСОБА_7 істотно збільшилася за час шлюбу у своїй цінності внаслідок трудових та грошових затрат обох з подружжя, а тому це майно є їх спільною сумісною власністю.

Виходячи з положень ст.22 КпШС України та ст.63 СК України щодо рівності прав на володіння, користування та розпорядження майном, що є їх спільною сумісною власністю, колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 набув право власності у спірному житловому будинку на ? частку. При цьому ОСОБА_5 не надала суду належних і допустимих доказів щодо істотного збільшення вартості належної їй до шлюбу ? частини будинку за рахунок будь-яких інших грошових коштів або трудових затрат які не належали саме їй з чоловіком, як подружжю.

Крім того, ОСОБА_5 під час шлюбу з ОСОБА_7 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку від 15 лютого 2010 року загальною площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд (а.с.31).

Оскільки ОСОБА_7 має право на ? частину житлового будинку слід визначити, що право на земельну ділянку, що була приватизована іншим з подружжя, він має відповідно у розмірі ? частки.

З системного аналізу норм, що регулюють земельні правовідносини ( ст.ст. 120, 125 ЗК України) вбачається, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності обєкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей обєкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо відсутності у ОСОБА_7 права на вимогу щодо визнання за ним права власності на частку у житловому будинку колегія суддів до уваги не приймає оскільки він не є щодо неї іншою особою, а спірні правовідносини регулюються нормами закону, що випливають з сімейних правовідносин.

Доводи апелянтів є обґрунтованими в тій частині, що норми КпШС України та СК України не можуть бути застосовані до іншої ? частини будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_6, що є у справі третьою особою.

Суд також безпідставно стягнув на користь ОСОБА_7 компенсацію вартості самочинно збудованих будівель і споруд з розрахунку 1/3 частини вартості з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оскільки остання не є відповідачем у справі.

Відповідно до норм цивільного і цивільно-процесуального закону позивач має право обирати спосіб захисту і не позбавлений права реалізувати це право шляхом предявлення вимог до належної особи.

Виходячи з права позивача на ? частку спірного майна стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 підлягає компенсація у розмірі 85024,00 грн. (340097,00 грн. : 4).

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню.

Інші доводи апеляційних скарг колегія суддів до уваги не приймає, як такі що не підтверджені належними і допустимими у спірних правовідносинах доказами, які б згідно норм матеріального закону могли бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст..ст.22, 25 КпШС України, ст.ст.62, 63 СК України, ст.ст.120,125 ЗК України, ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 вересня 2016 року скасувати, ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_7 право власності на ? частину домоволодіння та земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер 6522382500:03:005:0014 розташованих за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с.Київка, вул.. Чапаєва,8.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 компенсацію самочинно збудованих будівель в сумі 85024,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.І.Вербицька

Судді: А.Г.Колісниченко

ОСОБА_3