Ухвала суду № 63457100, 13.12.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/3077/16-ц

Провадження № 6/163/9/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря Горпинко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Любомльський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 10.06.2013 року відносно ОСОБА_1 встановлено обмеження у праві виїзду за межі України до сплати ним штрафу в розмірі 2550 грн., відповідно до постанови Любомльського районного суду №3/0310/933/11 від 13.05.2011 року.

07.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про скасування заходів тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, мотивуючи тим, що зобовязання по сплаті штрафу в сумі 2550 грн. за постановою суду №3/0310/933/11 ним виконані, однак у державного виконавця відсутні правові підстави для скасування встановлених судом обмежень, оскільки усі виконавчі провадження відносно нього завершені на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчі документи знищені за спливом термінів зберігання, тому зняття йому обмежень у праві виїзду за кордон можливе лише в судовому порядку.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, однак у поданій до суду заяві одночасно просив проводити судовий розгляд у його відсутності.

Від заінтересованої особи начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області в канцелярію суду надійшло клопотання від 12.12.2016 року за вих.№7092/03-20/8 про розгляд заяви ОСОБА_1 без участі представника ВДВС, у якій також зазначено, що відділ ДВС не заперечує проти задоволення заяви останнього.

За викладених обставин, розгляд заяви здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 судом встановлено наступне.

Постановою Любомльського районного суду від 13.05.2011 року, винесеною у справі №3/0310/933/11, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

Матеріали справи свідчать, що зазначена постанова суду була звернута до виконання в примусовому порядку до органів ВДВС.

За результатами розгляду, поданням державного виконавця ВДВС Любомльського районного управління юстиції Волинської області, внесеним в рамках виконавчого провадження за цією ж постановою суду, Любомльським районним судом Волинської області винесено ухвалу від 10.06.2013 року, якою вирішено обмежити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до сплати зазначеного штрафу в розмірі 2550 грн.

Повідомленням Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 05.12.2016 року за вих.6968/03-20/8 стверджено, що по питанню зняття обмеження щодо виїзду за межі України ОСОБА_1 звертався до даного відділу ДВС. Однак, у звязку з завершенням виконавчого провадження про стягнення з заявника штрафу в сумі 2550 грн. 06.06.2013 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», яке в подальшому було знищене за закінченням термінів зберігання, державні виконавці по суті питання ОСОБА_1 не вирішували за відсутністю на це правових підстав.

Зазначена обставина також підтверджується й клопотанням начальника Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, як заінтересованої особи у справі, від 12.12.2016 року за вих.№7092/03-20/8.

Пунктом 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент завершення виконавчого провадження (06.06.2013 року), на підставі якого було завершене виконавче провадження відносно ОСОБА_1, передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Пунктом 5 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі Інструкція), визначено випадки зняття з особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, зокрема, у випадку винесення виконавцем постанови про: повернення виконавчого документа до суду, який його видав, на підставі частини першої статті 38 Закону; закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі належного виконання особою зобов'язань щодо сплати періодичних платежів.

Отже, виходячи з наведених положень Закону та Інструкції, відсутність на виконанні у державного виконавця виконавчого провадження унеможливлює прийняття останнім рішення, передбаченого пунктом 5 розділу XIII Інструкції.

Відтак, порушене ОСОБА_1 питання, як обраний ним спосіб захисту своїх прав, підлягає розгляду в судовому порядку.

З копії квитанції Любомльського відділення №1 Волинського ГРУ від 22.11.2016 року за №0.0.656580877.1 встановлено, що штраф в розмірі 2550,00 грн. за постановою Любомльського районного суду від 13.05.2011 року ОСОБА_1 сплачено.

Таким чином, за наявності належних доказів на ствердження факту відсутності виконавчих проваджень по примусовому виконанню судових рішень відносно ОСОБА_1 та виконання ним боргових зобовязань по адміністративному стягненню за постановою суду від 13.05.2011 року у справі №3/0310/933/11, суд вважає заяву останнього підставною та вбачає підстави для скасування встановленого відносно нього тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Обґрунтованих підстав та законної правової необхідності в подальшому існуванні зазначеного заходу, який фактично обмежує свободу особи на пересування, її право на вільний вибір місця проживання та право вільно залишати територію України, не встановлено та заінтересованою особою не доведено, тому неприйняття рішення про скасування такого заходу матиме наслідком порушення ст.33 Конституції України та ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 377-1 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст.313 ЦК України, ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянину України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, встановленого ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 10.06.2013 року у справі №163/1535/13-ц (провадження №6/163/16/13).

Копію ухвали для виконання надіслати адміністрації Державної прикордонної служби України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На ухвалу протягом 5 днів з дня її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Особою, яка оскаржує ухвалу, постановлену без її участі, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча : суддя А.Л.Гайдук