Ухвала суду № 63456734, 09.12.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/2194/15 Провадження № 22-ц/795/1723/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Олійник В. П. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4за участю:позивача ОСОБА_5, її представника - ОСОБА_6, представника відповідача - ОСОБА_7, третьої особи - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Рід про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, -треті особи: Ніжинська районна державна адміністрація Чернігівської області, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11,

в с т а н о в и в:

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.07.2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Рід про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого позову. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статей 213, 215 ЦПК України, воно є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. ОСОБА_5 вказує, що суд першої інстанції при розгляді даного спору по суті не прийняв до уваги ті обставини, що рішення загальних зборів учасників товариства від 16.12.2014 року, оформлені протоколом №2 та рішення загальних зборів учасників товариства від 26.03.2015 року, оформлені протоколом №1, є такими, що не відповідають чинному законодавству України та порушують її майнові права, а тому підлягають визнанню недійсними. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції при розгляді даного спору по суті не взяв до уваги положення статті 145 ЦК України, а також статей 41, 58, 59, 60 Закону України Про господарські товариства. ОСОБА_5 стверджує, що суд першої інстанції необґрунтовано не дослідив ту обставину, що новий розподіл часток у статутному капіталі учасників товариства, який було затверджено рішенням загальних зборів учасників товариства 16.12.2014 року (протокол №2), порушує норми законодавства України, що тягне за собою порушення майнових прав позивача. ОСОБА_5 вказує, що виходячи з положень Закону України Про господарські товариства, зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами. ОСОБА_5 зазначає, що загальні збори товариства у складі трьох учасників вийшли за межі своєї компетенції, оскільки порядок розподілу часток шляхом збільшення своїх внесків до статутного капіталу положеннями статуту товариства у чинній редакції на день прийняття такого рішення не передбачений. Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідно до ч.7 статті 52 Закону України Про господарські товариства збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. ОСОБА_5 стверджує, що доказів з приводу внесення всіх спірних додаткових внесків відповідачем та третіми особами суду не представлено. ОСОБА_5 вказує, що вона має право на отримання у грошовій або у натуральній формі частки у майні товариства, виходячи з 78%, а не 44%, як це зазначено в оспорюваному рішенні загальних зборів учасників товариства від 26.03.2015 року. Доводи апеляційної скарги зазначають, що рішення суду першої інстанції містить в собі посилання на Постанову Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.2016 року № 4, проте, як вказує ОСОБА_5, вказані розяснення не є нормативно-правовим актом. ОСОБА_5 зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки поясненням третіх осіб: ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8, а також необґрунтовано відмовляв у задоволенні клопотань її представника щодо витребування відповідних доказів.

В запереченнях на апеляційну скаргу сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Рід просить відхилити апеляційну скаргу у звязку з її необґрунтованістю та залишити без змін рішення суду першої інстанції від 26.07.2016 року, яке ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання апеляційного суду представник Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.27, 28, 44-47, 49, 50, 52, 53, том 2), не зявились. Відповідно до приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів статті 308 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 06.08.2014 року помер чоловік позивача - ОСОБА_12 (а.с.10, том 1). З його смертю відкрилась спадщина, до складу якої, серед іншого майна, увійшло 44% у статутному капіталі СТОВ Рід. Як спадкоємець першої черги спадкування за законом, позивач прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.02.2015 року, посвідчене державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за №2-140 (а.с.11, том 1). Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.02.2015 року, спадкоємцем майна ОСОБА_12, який помер 06.08.2014 року, є його дружина ОСОБА_5, спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з: 44% у статутному капіталі СТОВ Рід, код ЄДРПОУ 30911133, місце знаходження: 16673, Чернігівська область, Ніжинський район, с.Сальне, вул.Жовтнева-1, що становить 22000 грн.

Судом також встановлено, що 20.10.2013 року померла учасник товариства - фізична особа ОСОБА_13, яка мала частку у статутному капіталі СТОВ Рід у розмірі 44% у процентному співвідношенні, та у розмірі 22 000 грн. у грошовому вираженні. 06.08.2014 року помер учасник товариства - фізична особа ОСОБА_12, який також мав частку у статутному капіталі СТОВ Рід у розмірі 44% у процентному співвідношенні, та у розмірі 22 000 грн. у грошовому вираженні.

Виходячи з правового аналізу статті 24, п.2, п.4 статті 25 ЦК України, внаслідок смерті ОСОБА_13, ОСОБА_12 відбулось припинення їх участі, як учасників - фізичних осіб у СТОВ Рід, у звязку зі смертю померлі учасники - фізичні особи втратили здатність до участі в управлінні товариством, а саме, брати участь у загальних зборах.

Згідно з положеннями Статуту СТОВ Рід, статті 10 Закону України Про господарські товариства, статті 116 ЦК України, корпоративні права, в тому числі, і право на управління товариством шляхом прийняття участі та голосуванні на загальних зборах, мають виключно учасники господарського товариства (живі люди), які набули це право у передбаченому законом порядку.

Відповідно до п.4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.2016 року №4 (із змінами), голоси, які припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, не враховуються під час голосування з питання про прийняття спадкоємця або правонаступника до товариства, під час визначення правомочності загальних зборів для прийняття рішення про прийняття спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства, а також під час вирішення інших питань. Отже, під час встановлення легітимності загальних зборів учасників ТОВ (ТДВ) та наявності кворуму для проведення цих зборів слід враховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, що 13.12.2015 року директор СТОВ Рід ОСОБА_8 на підставі поданої нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_9 - спадкоємця частки померлого учасника товариства - ОСОБА_13, якою він повідомляв, що відмовляється від вступу, від участі у СТОВ Рід у звязку з обмеженнями, передбаченими Законом України Про засади запобігання і протидії корупції від 07.04.2011 року, повязаними з проходженням ним держаної служби, та просив виплатити належну йому частку майна в статутному капіталі товариства в розмірі 44%, яка належала ОСОБА_13, повідомив учасників товариства ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про проведення загальних зборів 16.12.2014 року, також час, місце їх проведення та порядок денний загальних зборів.

16.12.2014 року на збори зявились усі живі учасники СТОВ Рід, які володіли у сукупності 12% голосів, що дорівнює 100% голосів з остаточної частки учасників, а саме:ОСОБА_8 - 5%, ОСОБА_10 - 5%, ОСОБА_11-2%. Остаточна загальна кількість часток статутного капіталу без частки померлих складає 12%, з них: ОСОБА_8-5% від загальної частки статутного капіталу на час проведення загальних зборів учасників товариства від 16.12.2014 року, що складає 41,7 % з остаточної частки, виходячи з розрахунку: 100% : 12% = 8,333 х 5% = 41,7%; ОСОБА_10- 5% від загальної частки статутного капіталу на час проведення загальних зборів учасників товариства від 16.12.2014 року, що складає 41,7% з остаточної частки; ОСОБА_11-2% від загальної частки статутного капіталу на час проведення загальних зборів учасників товариства від 16.12.2014 року, що складає 16,6% з остаточної частки.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що 100% загальної остаточної кількості голосів дорівнює 100% кількості голосів учасників загальних зборів, які голосували за рішення, прийняті загальними зборами СТОВ Рід 16.12.2014 року, згідно протоколу №2 загальних зборів учасників СТОВ Рід (а.с.50,том 1). Доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованості вказаного висновку суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи, оскільки зазначений висновок суду першої інстанції узгоджується з фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що рішеннями загальних зборів учасників СТОВ Рід від 16.12.2014 року порушені майнові права позивача, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Судом встановлено, що учасниками СТОВ Рід на зборах, які відбулись 16.12.2014 року (а.с.50, том 1), були прийняті наступні рішення: - про виключення зі складу учасників СТОВ Рід ОСОБА_13 у звязку зі смертю; - про виплату ОСОБА_9, спадкоємцю ОСОБА_13, у грошовій формі частку у майні 44%, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника - 20.10.2013 року; - про збільшення внесків учасників, які залишились у товаристві, відповідно до розміру частки статутного капіталу, яка була виключена зі складу статутного капіталу, з метою недопущення змін статутного капіталу; - про затвердження часток учасників у нових розмірах; - про затвердження нової редакції статуту у звязку зі зміною складу та інформації про учасників.

Відмовляючи у задоволенні вимог заявленого позову у вказаній частині, суд першої інстанції виходив з того, що у разі смерті фізичної особи- учасника товариства його право на частку в статутному капіталі товариства входить до спадкової маси та спадкується на загальних підставах, при цьому спадкується не право на участь, а право на частку у статутному капіталі. На дату смерті ОСОБА_12 - 06.08.2014 року, яка згідно чинного законодавства є датою відкриття спадщини, на час проведення зборів СТОВ Рід від 16.12.2014 року та після проведення зборів і прийнятих на них рішень, частка у статутному капіталі СТОВ Рід померлого учасника СТОВ Рід ОСОБА_12 становила і залишилась у розмірі 44% у процентному співвідношенні иа у розмірі 22 000 грн. у грошовому вираженні. Вказані обставини також узгоджуються з пунктами 1.5.,5.3. Статуту СТОВ Рід у редакціях: від 28.02.2013 року (а.с.17-25, том 1) та від 24.12.2014 року (а.с. 26-34, том 1).

Приймаючи до уваги наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції відносно того, що відсутні підстави для визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах учасників СТОВ Рід 16.12.2014 року, оскільки вказані рішення були прийняті повноважними зборами за наявності відповідного кворуму зборів учасників товариства. Апеляційний суд вважає, що вказаний висновок суду першої інстанції узгоджується з фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги відносно того, що рішення загальних зборів учасників СТОВ Рід від 16.12.2014 року порушують майнові права позивача, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у вказаній частині, оскільки судом встановлено, що частка у статутному капіталі СТОВ Рід померлого учасника товариства ОСОБА_12 до проведення загальних зборів СТОВ Рід 16.12.2014 року становила, і після проведення зборів залишилась у розмірі 44% у процентному співвідношенні, та у розмірі 22 000 грн. у грошовому вираженні.

Судом встановлено, що заява ОСОБА_5 про прийняття її до складу учасників СТОВ Рід була розглянута на загальних зборах учасників СТОВ Рід 26.03.2015 року (а.с.51-52, том 1). Як вбачається з протоколу №1 загальних зборів учасників СТОВ Рід від 26.03.2015 року, загальними зборами були прийняті наступні рішення:- виключити зі складу учасників СТОВ Рід ОСОБА_12 у звязку зі смертю; - виплатити ОСОБА_5, спадкоємиці ОСОБА_12, у грошовій формі частку у майні 44%, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника - 06.08.2014 року; - про збільшення внеску до статутного капіталу на розмір частки, що вибула зі складу статутного капіталу учасником товариства ОСОБА_8, з метою недопущення змін статутного капіталу;- про затвердження часток учасників у нових розмірах: ОСОБА_10 - частка у статутному капіталі становить 23%, ОСОБА_8 - частка у статутному капіталі становить 67%, ОСОБА_11 - частка у статутному капіталі становить 10%; - про затвердження нової редакції статуту у звязку зі зміною складу та інформації про учасників.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, що на загальні збори учасників СТОВ Рід 26.03.2015 року зявились всі учасники СТОВ Рід, які володіли у сукупності 56% голосів, а саме: ОСОБА_8 - 23%; ОСОБА_10 - 23%; ОСОБА_11 - 10%.

При цьому остаточна загальна кількість часток статутного капіталу без частки померлого учасника товариства ОСОБА_12 складала 56%, з них: ОСОБА_8 - 23% від загальної частки статутного капіталу на час проведення загальних зборів учасників товариства 26.03.2015 року, що становить 41,7% з остаточної частки: 100% : 56% = 1,786 х 23% = 41,7%; ОСОБА_10 - 23% від загальної частки статутного капіталу на час проведення загальних зборів учасників товариства 26.03.2015 року, що становить 41,7% з остаточної частки; ОСОБА_11 - 10% від загальної частки статутного капіталу на час проведення загальних зборів учасників товариства 26.03.2015 року, що становить 17,8% з остаточної частки.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що 100% загальної остаточної кількості голосів дорівнює 100% кількості голосів учасників загальних зборів, які голосували за рішення, прийняті загальними зборами СТОВ Рід 26.03.2015 року, згідно протоколу №1 загальних зборів учасників СТОВ Рід (а.с.51-52,том 1). Доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованості вказаного висновку суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи, оскільки зазначений висновок суду першої інстанції узгоджується з фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини. Приймаючи до уваги наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції відносно того, що відсутні підстави для визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах учасників СТОВ Рід 26.03.2015 року, оскільки вказані рішення були прийняті повноважними зборами за наявності відповідного кворуму зборів учасників товариства.

Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до уваги при розгляді даної справи по суті розяснення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.2016 року №4, оскільки вказана Постанова Пленуму Вищого господарського суду України не є нормативно-правовим актом. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки при вирішенні даного спору по суті суд першої інстанції керувався приписами норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, взявши при цьому до уваги розяснення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.2016 року №4 (із змінами).

Доводи апеляційної скарги вказують, що рішеннями, прийнятими на загальних зборах учасників СТОВ Рід від 16.12.2014 року та від 26.03.2015 року, відповідно до яких учасники затверджували розподіл часток у статутному капіталі товариства, а також вносили зміни до статутного капіталу товариства, порушені майнові права позивача. При цьому ОСОБА_5 зазначає, що у звязку з виключенням з учасників товариства померлої ОСОБА_13 та виключення її частки, статутний капітал мав бути зменшений до 28 000 грн., і частка у статутному капіталі ОСОБА_12, який був померлим на час проведення загальних зборів учасників товариства від 16.12.2014 року, мала становити 78 % ( 22 000/ 28 000 = 0,785). Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вони не узгоджуються з приписами статті 24; п.2, п.4 статті 25, статті 30 ЦК України, якими регламентовано, що здатність своїми діями набувати цивільні права та здійснювати їх має лише жива фізична особа, при цьому цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Судом першої інстанції обгрунтовано зазначено в оскаржуваному рішенні, що факт одержання позивачем статусу спадкоємця ОСОБА_12, як учасника товариства, засвідчує перехід до позивача, як спадкоємця, майнових прав померлого (частки у статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства) та дає спадкоємцю право на вступ до товариства. Право ж безпосередньої участі в управлінні товариством (корпоративні права) спадкоємці набувають тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства. Прийняття рішення про вступ спадкоємця учасника до товариства належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. П.9.1. статуту СТОВ Рід, затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства 16.12.2014 року, протокол №2 регламентує, що прийняття нового учасника, в тому числі, спадкоємця чи правонаступника учасника, до товариства здійснюється лише за згодою інших учасників товариства, яка оформлюється рішенням зборів учасників товариства. Таким чином, судом першої інстанції в ході розгляду даної справи встановлено, що позивача рішенням загальних зборів учасників товариства не було прийнято до складу учасників СТОВ Рід, і оскільки на час прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів учасників товариства позивач не була учасником СТОВ Рід, то рішення, прийняті на загальних зборах учасників товариства 16.12.2014 року та 26.03.2015 року щодо перерозподілу часток та внесення змін до статутного капіталу жодним чином не вплинули на майнові права позивача. В ході судового розгляду даної справи встановлено, що учасники СТОВ Рід на підставі повноважень, якими наділені загальні збори товариства, прийняли рішення про залишення статутного капіталу в існуючому раніше розмірі, а саме, збільшили свої грошові внески на розмір частин, які були виключені зі складу статутного капіталу, пропорційно своїх часток у статутному капіталі в процентному співвідношенні, в результаті чого відбулось збільшення часток учасників (живих людей) в процентному співвідношенні, розмір яких було затверджено вказаними рішеннями загальних зборів учасників товариства. Як вбачається з протоколу №1 загальних зборів учасників СТОВ Рід від 26.03.2015 року, загальними зборами було прийнято рішення про виключення зі складу учасників СТОВ Рід ОСОБА_12 у звязку зі смертю та про виплату ОСОБА_5, спадкоємиці ОСОБА_12, у грошовій формі частку у майні 44%, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника - 06.08.2014 року.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості вказаних висновків суду першої інстанції не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки позивачем, всупереч приписам статті 60 ЦПК України, не представлено належних та допустимих доказів в розумінні статей 58,59 ЦПК України на спростування висновків суду першої інстанції. Відповідно до ч.1,ч.4 статті 60 ЦПК України, яка регламентує обовязки доказування і подання доказів, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованої відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотань представника позивача про витребування копій статуту СТОВ Рід у редакції від 28.02.2013 року від приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_14 та ПАТ Державний ощадний банк України, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Оскільки в ході апеляційного розгляду даної справи зазначене клопотання представника позивача ОСОБА_6 було задоволено, і вказані документи були предметом дослідження апеляційного суду (а.с.58-67,80-97,том 2).

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі зясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями: 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: