Постанова № 63453496, 13.12.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3497/16-а

П О С Т А Н О В А

іменем України

"13" грудня 2016 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарі Заблоцькій М.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з таким позовом в якому вказував, що з листопада 2010 року він знаходиться на пенсійному обліку та отримує пенсію по інвалідності на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року в розмірі 80 % від суми місячного заробітку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01 грудня 2015 року посадові оклади працівників прокуратури, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів україни від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» підвищено на 25% .

Оскільки згідно чинного на час призначення пенсії Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року (ст. 50-1) було встановлено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, а тому 11 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду з заявою про проведення перерахунку пенсії.

Проте рішенням від 18 листопада 2016 року №25 в задоволенні заяви позивача було відмовлено з посиланням на те, що на час звернення за перерахунком діяв Закон України «Про прокуратуру» в редакції від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який передбачав проведення перерахунку на умовах та за процедурою, встановленими Кабінетом Міністрів України, однак таких умов та процедури Кабінетом Міністрів не встановлено.

В зв'язку з наведеним ОСОБА_1 просив про визнання дій та оскаржуваного рішення щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними та про зобов'язання Пенсійного фонду провести йому перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року (в редакції, чинній на час призначення йому пенсії).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, вказуючи на те, що дії, а також рішення Пенсійного фонду №25 від 18 листопада 2016 року відповідають вимогам закону, а тому вимоги позивача є безпідставними.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що з грудня 2010 року ОСОБА_1 знаходиться на пенсійному обліку та отримує пенсію по інвалідності на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року в розмірі 80 % від суми місячного заробітку за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституція Українивиокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно достатті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.

На момент призначення позивачу пенсії чинними були положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру від 05 листопада 1991 року, згідно яких призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

ВодночасЗаконом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року не встановлювалися будь-які обмеження щодо виплати пенсії прокурорським працівникам, як і не встановлювався граничний розмір пенсій.

Таким чином на час призначення позивачу пенсії, його пенсійне забезпечення включало наявність у нього права на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, а постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01 грудня 2015 року посадові оклади працівників прокуратури, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» підвищено на 25%.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що зазначена норма повинна зберігати юридичну силу для сторін й на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії.

За встановлених обставин не можуть бути прийняті до уваги доводи сторони відповідача щодо відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з огляду на приписи ч. 20ст. 86Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України з огляду на наступне:

-як встановлено раніше, перерахунок позивачу пенсії повинен здійснюватися на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року в редакції чинній на час призначення пенсії;

-неприйняття Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов і порядку перерахунку пенсії не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії та позбавлення позивача наданих йому соціальних гарантій.

За встановлених обставин суд вбачає підстави для визнання оскаржуваного рішення протиправним. В силу ч. 2 ст. 11 КАС України суд з метою повного захисту прав позивача вважає необхідним вийти за межі його вимог та скасувати оскаржуване рішення.

Також підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання провести перерахунок та виплату призначеної пенсії.

В той же час, оскільки задоволення судом позову про визнання рішення протиправним з подальшим його скасуванням, зобов'язання провести перерахунок та виплату призначеної пенсії повністю захистить пенсійні права позивача, а тому інші вимоги (про визнання дій протиправними) суд вважає зайво заявленими, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 8-12, 71, 86, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вознесенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Рішення Вознесенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області №25 від 18 листопада 2016 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії визнати протиправним та скасувати.

Зобовязати Вознесенське обєднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області провести перерахунок з 01 грудня 2015 року призначеної ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та згідно з вимогами ст.50-1Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року (в редакції Закону від 07 жовтня 2010 року) в розмірі 80 % місячного заробітку та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які не приймали участь в розгляді справи протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: О.В.Вуїв