Постанова № 634530, 15.05.2007, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

адміністративна Головуючий по 1-й інстанції

справа № АС-14/398-06 суддя Коваленко О.В.

Доповідач по 2-й інстанції

суддя Олійник В.Ф.

“8” травня 2007 р. м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Олійника В.Ф. , суддів Кравець Т.В., Істоміної О.А.

при секретарі –Острась Н.М.

за участю представників:

позивача –Марченко І.В.

відповідача – Нечитайло В.І.

третьої особи – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ “Сумське підприємство обслуговування житла”, м. Суми (вх. № 1064С/2-5)

на постанову господарського суду Сумської області від 29.01.2007р. по справі № АС14/398-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське підприємство обслуговування житла”, м. Суми

до Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відособленого підрозділу “Держенергонагляд у Північному регіоні”

за участю третьої особи, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради, м. Суми

про визнання нечинним постанови та протоколу про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Сумське підприємство обслуговування житла”, м. Суми (далі ТОВ “Сумське підприємство обслуговування житла”) звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про визнання нечинною постанови №ОС80/06-40 від 07.06.2006 року та про визнання нечинним протоколу про адміністративні правопорушення №00023 від 30.05.2006 року.

Постановою господарського суду Сумської області від 5 жовтня 2006 року у задоволенні позову ТОВ “Сумське підприємство обслуговування житла” до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Сумській області, м. Суми про визнання нечинними постанови та протоколу було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2006р. постанову господарського суду Сумської області по справі №АС14/398-06 було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи по суті не було встановлено, яка юридична особа є належним відповідачем по даній справі та чи можуть бути розглянуті позовні вимоги позивача про визнання нечинним протоколу про адміністративні правопорушення №00023 від 30.05.20056 року адміністративним судом, а саме господарським судом Сумської області.

У січні 2007р. позивач звернувся з позовом (у новій редакції) до Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”в особі відособленого підрозділу “Держенергонагляд у Північному регіоні” (далі ДП “Національна енергетична компанія “Укренерго”) про визнання нечинною постанови №ОС80/06-40 від 07.06.2006 року.

Постановою господарського суду Сумської області від 29.01.2007 р. по адміністративній справі №АС-14/398-06 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ “Сумське підприємство обслуговування житла” ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової ухвали про задоволення позову з посиланням на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого судом постановлено незаконну та необґрунтовану постанову.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Як встановив суд першої інстанції, 04.10.2005р. між Управлінням житлово-комунального господарства і позивачем був укладений договір на надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідно до п.1.1. договору позивач прийняв на себе обов'язки по виконанню комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надання комунальних послуг на проведення розрахунків із споживачами згідно встановлених тарифів.

Згідно з Додатком №1 до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №570 від 25.10.2005 р. «Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми»було визначено перелік підприємств-виконавців послуг з утримання житлових будинків і прибудинкових територій та межі територіального обслуговування ними житлового фонду, одним з яких був позивач.

Пунктами 26 та 27 типового переліку, що є додатком до Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005 р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»визначено, що до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відноситься освітлення місць загального користування, підвалів, підкачування води, енергопостачання для ліфтів.

18.04.2006 р. виконавчим комітетом Сумської міської ради було прийнято рішення №224 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.10.2005 р. №570, пунктом 2 якого внесено зміни у Типовий договір про надання комунального замовлення з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що укладається з підприємствами різних форм власності, які на конкурсній основі отримали право на виконання цих послуг..., а саме пункт 2.3.2. Типового договору доповнено таким переліком послуг: освітлення місць загального користування, підвалів; енергозабезпечення роботи ліфтів, насосів тощо; технічне обслуговування електроплит; технічне обслуговування систем пожежегасіння та димовидалення (п.2.1.)

Суд першої інстанції також зазначив, що відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та постанови Кабінету Міністрів №560 від 12.07.2005р. №560 „Про затвердження Порядку тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", забезпечення електроенергією ліфтів, освітлення клітин, підвалів, підкачування води входить до переліку робіт підприємств житлового господарства, до категорії яких належить позивач. Підприємство позивача отримало право по виконанню комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надання комунальних послуг населенню та проведення розрахунків із споживачами згідно до встановлених рішень виконавчого комітету Сумської міської ради №190 від 14.04.2006р. та від 18.04.2006р. №224 і є надавачем зазначених послуг.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції також послався на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 липня 2006р. по справі №3/169-06, якою було також підтверджено, що позивач є надавачем послуг по забезпеченню електроенергією ліфтів, освітлення клітин, підвалів, підкачування води, входить до переліку робіт підприємств житлового господарства, а додаткову угоду №274/3 від 10.02.2006р. про внесення змін до договору №274 від 24.04.2004р. про постачання електричної енергії укладеного між ВАТ „Сумиобленерго" та ТОВ «Сумське підприємство по обслуговуванню житла»суд визнав вважати укладеною в редакції ВАТ „Сумиобленерго".

З таких підстав суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач, як виконавець комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, використовував електричну енергію на освітлення місць загального користування і роботи ліфтів без договору з енергопостачальною організацією, а тому вимоги інспекції Держенергонагляду у Сумській області про припинення споживання електричної енергії (припис №С-260/1 від 20.04.2006р.) правомірні, постанова №ОС 80/06-40 від 07.06.2006 р. про накладання штрафу в розмірі 5100грн. за порушення законодавства про електроенергетику винесена старшим державним інспектором в межах повноважень, наданих йому діючим законодавством України та йому не суперечить.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, оскільки з матеріалів справи видно, що припис №С-260/1 від 20.04.2006р., яким позивач був зобов'язаний припинити споживання електричної енергії на роботу ліфтів багатоповерхових житлових будинків у зв'язку з порушенням вимоги п.1.3. Правил користування електричною енергією та неукладанням між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена Правилами (ПКЕЕ п.п.1.3., 5.1., 7.5.(8), 10.2) із зазначенням терміну виконання –15.05.2006р., тобто до моменту винесення постанови Харківським апеляційним господарським судом по справі №3/169-06, тобто в той час, коли питання стосовно визначення позивача надавачем послуг по забезпеченню електроенергією ліфтів, освітлення клітин, підвалів, підкачування води та затвердження додаткової угоди №274/3 від 10.02.2006р. про внесення змін до договору №274 від 24.04.2004р. про постачання електричної енергії укладеного між ВАТ „Сумиобленерго" та ТОВ «Сумське підприємство по обслуговуванню житла», яке вирішувалось у судовому порядку, ще не було вирішено.

Крім того колегія суддів приходить до висновку, що і встановлюючи підстави прийняття постанови №ОС 80/06-40 від 07.06.2006 р., суд першої інстанції при цьому також не звернув уваги на те, що постанова Харківського апеляційного господарського суду по справі №3/169-06, якою було прийнято рішення - додаткову угоду №274/3 від 10.02.2006р. про внесення змін до договору №274 від 24.04.2004р. про постачання електричної енергії укладеного між ВАТ „Сумиобленерго" та ТОВ „Сумське підприємство по обслуговуванню житла вважати укладеною в редакції ВАТ „Сумиобленерго", набрала чинності з моменту її оголошення, а саме з 19 липня 2006р.

Наведене вказує, що і підстав для прийняття постанови №ОС 80/06-40 від 07.06.2006 р. у відповідача не було.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що висновки господарського суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову, є необґрунтованими, оскільки дані висновки не відповідають обставинам справи, а постанова господарського суду першої інстанції прийнята при не повному з’ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне прийняти нову ухвалу, якою слід задовольнити позовні вимоги позивача, як обґрунтовані з наведених вище підстав та стягнути на його користь судові витрати з відповідача в розмірі 5,10 гривень при подачі позову і апеляційної скарги.

Крім того слід повернути позивачеві з державного бюджету зайво сплачене державне мито при подачі позову в розмірі 99,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ст.198, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське підприємство обслуговування житла”, м. Суми задовольнити.

Постанову господарського суду Сумської області від 29.01.2007 р. по адміністративній справі № АС-14/398-06 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське підприємство обслуговування житла”, м. Суми задовольнити.

Визнати нечинною постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Сумській області, м. Суми №ОС80/06-40 від 07.06.2006 року.

Стягнути з Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Сумській області, м. Суми на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське підприємство обслуговування житла”, м. Суми сплачене державне мито при подачі позову та апеляційної скарги в розмірі 5,10 гривень і 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське підприємство обслуговування житла”, м. Суми (код 30760136, р/р 26008760030121 в Сумській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 337018) зайво сплачене державне мито при подачі позовної заяви в суд в розмірі 99,40 гривень.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Адміністративну справу №АС-14/398-06 повернути до господарського суду Сумської області.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді В. Олійник

Т. Кравець

О. Істоміна