Ухвала суду № 63452626, 13.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7415/16 Головуючий 1 інст. - Цвірюк Д.В.

Справа № 638/16478/13-ц Доповідач - Бурлака І.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» грудня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 березня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1. В обґрунтування свого позову посилався на те, що 05 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL700/1471/2007, згідно якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 65000,00 доларів США, відповідно до якого відповідач зобов'язалась прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором.

Зазначив, що 21 листопада 2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права банка щодо права вимоги до боржника за кредитним договором.

Вказав, що в порушення умов кредитного договору відповідачем не погашено належні до сплати суми кредиту та не сплачені відсотки. Станом на 04 жовтня 2013 року заборгованість відповідача по тілу кредиту складає 37493,70 доларів США, по нарахованим та не сплаченим відсоткам - 12020,56 доларів США та пені - 1444551,31 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором в сумі 37493,70 доларів США, заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 12020,56 доларів США, пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 1444551,31 грн.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 березня 2014 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CL700/1471/2007 від 05 вересня 2007 року по тілу кредиту в сумі 37493,70 доларів США, по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 12020,56 доларів США, пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 1444551,31 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 3441, 00 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила заочне рішення - змінити в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 31993,70 доларів США, в іншій частині заочне рішення залишити без змін. При цьому посилалася на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є неправильними; що сума заборгованості по тілу кредиту завищено майже на 5500,00 доларів США.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, заочне рішення суду в оскаржуваній частині - залишити без змін.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов в оскаржуваній частині, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL700/1471/2007 на суму 65000,00 доларів США для купівлі автомобіля марки LEXUS GS 350 зі сплатою 11,99% річних строком до 05 вересня 2013 року.

Із графіку погашення заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 зобов'язалася щомісячно не пізніше 05 числа кожного місяця погашати кредит в сумі 902, 78 доларів США з відповідним щомісячним розміром процентів.

21 листопада 2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права банка щодо права вимоги до боржника за кредитним договором.

У порушення умов кредитного договору відповідачем не погашено належні до сплати суми кредиту та не сплачені відсотки. Станом на 04 жовтня 2013 року заборгованість відповідача по тілу кредиту складає 37493,70 доларів США, по нарахованим та не сплаченим відсоткам - 12020,56 доларів США та пені - 1444551,31 грн.

Посилання ОСОБА_1 на те, що позивач не надав доказів наявності заборгованості, що розмір заборгованості за тілом кредиту завищено на 5500,00 доларів США спростовуються матеріалами справи.

Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача по тілу кредиту складає 37493,70 доларів США, (а. с. 9-12,23).

В суді апеляційної інстанції представник банку підтвердив, що заборгованість по тілу кредиту складає саме 37493, 70 доларів США з посиланням на матеріали справи, які були надані в суді першої інстанції і досліджувалися судом та наданою в суді апеляційної інстанції випискою рахунку ОСОБА_1 на спростування доводів її апеляційної скарги.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експерта.

Відповідно до статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 59 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, належних та допустимих доказів того, що заборгованість по тілу кредиту завищена на 5500,00 доларів США матеріали справи не містять і до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не надала.

Її посилання, викладені в апеляційній скарзі щодо цього не можуть бути належними та допустимими доказами виходячи з вимог статей 57-59 ЦПК України, а є припущеннями, на яких не може ґрунтуватися доказування.

Оскільки заочне рішення суду переглядалося тільки в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що воно в оскаржуваній частині є законним та обгрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни в оскаржуваній частині немає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду в оскаржуваній частині не спростовують.

В іншій частині заочне рішення суду не переглядалося.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 березня 2014 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.

В іншій частині заочне рішення суду не переглядалося.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії