Ухвала суду № 63452310, 30.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/6854/16 Головуючий 1 інстанції Губська Я.В.

Справа № 640/8143/16-ц Доповідач Кружиліна О.А.

Категорія: спадкові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кружиліної О.А.,

суддів Кіпенка І.С., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Харківської міської ради

на рішення Київського районного суду м.Харкова від 07 вересня 2016 року

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Харківської міської ради про визнання права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

23 травня 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: м. Харків, вул. Ізотова, будинок№ 65-а, на праві спільної сумісної власності, що належала подружжю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: м. Харків, вул. Ізотова, будинок№ 65-а, в порядку спадкування за законом після померлого 05 січня 2011 року чоловіка ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: м. Харків, вул. Ізотова, будинок№ 65-а, в порядку спадкування за законом після померлого 05 січня 2011 року батька ОСОБА_4.

В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що на земельній ділянці площею 1075,0 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Ізотова Микити будинок (раніше вул. Песчана) № 65-а на теперішній час знаходяться житловий будинок літ. «А-1», деревяний, обкладений цеглою, житлова прибудова до будинку літ. «А1-1» , прибудова літ. «а», «а2», а також надвірні споруди: сарай літ. «Б» літ. «И», літня кухня літ. «В», льох літ. «Ж», вбиральня літ. «З», гараж літ. «К», огорожа № 1,2, колодязь № 3, вигрібна яма № 4, № 5, замощення 1.

У 1956 році ОСОБА_4 виділено земельну ділянку по вул. Песчана в с.В.Данилівка, яка на теперішній час є вул.Ізотова, тобто фактична адреса вказаного житлового будинку: м. Харків, вул. Ізотова, будинок№ 65-а. Вказана земельна ділянка площею 1000 кв.м. в 1956 році була виділена ОСОБА_4 у безстрокове користування під індивідуальне будівництво нового житлового будинку, відповідно до рішення № 103 виконкому Харківської райради депутатів трудящих від 29 лютого 1956 року.

Крім того, виконавчий комітет Харківської районної ради депутатів трудящих Харківської області видав дозвіл № 29 від 10 березня 1956 року, яким дозволив ОСОБА_4 будівництво нового домоволодіння на ділянці в с.В.Данилівка вулПесчана за типовим проектом «Гідросельстроя» і відповідно до плану садиби, затвердженого рішенням виконкому Харківської районної сільської ради депутатів трудящих від 29.09.1956 року № 103, строк завершення будівництва листопад 1959 року.

Позивачі вважають, що збудоване домоволодіння стало обєктом права власності і подружжя ОСОБА_4 за життя набуло право володіння, користування і розпорядження цим будинком.

ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_5 24.11.1955 року у В-Данилівському селищному ЗАГСі Харківського району Харківської області, актовий запис № 91, після одруження жінці присвоєне прізвище ОСОБА_2.

Від шлюбу мали дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_1, яка у дівочості носила прізвище ОСОБА_7, зареєструвала шлюб з ОСОБА_8, 20.02.1983 року у ОСОБА_9 «Дзержинський» м. Харкова, актовий запис №398, після реєстрації шлюбу носить прізвище ОСОБА_8.

ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 30.07.1976 року, актовий запис № 2459, після реєстрації шлюбу носить прізвище чоловіка ОСОБА_10.

ОСОБА_4 помер 05 січня 2011 року. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: м. Харків, вул. Ізотова, будинок№ 65-а.

ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовилась. Отже, спадкоємцями першої черги є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Проте, отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно вони не мають змоги з тих підстав, що документів, які б безспірно підтверджували право власності спадкодавця на нерухоме майно нема.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 07 вересня 2016 року позовні вимогиОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: м. Харків, вулиця Ізотова Микити, 65-а на праві спільноїсумісної власності подружжя.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: м. Харків, вулиця Ізотова Микити, 65-а в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого 05 січня 2011 року.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: м. Харків, вулиця Ізотова Микити, 65-а в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 05 січня 2011 року.

Не погодившись з вказаним рішенням, Харківська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалась на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, посилалась, що рішення суду ухвалене з порушенням норм статті 376 ЦК України, Закону ЦК України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з положень статей 52, 58, 61 ЦК УРСР в редакції 1922 року, статті 86 ЦК України в редакції 1963 року, статті 7 Закону СРСР «Про власність» (1990 року), статті 15 Закону України «Про власність» (1991 року) та вважав , що на період побудови житлового будинку ОСОБА_11 набув право власності на житловий будинок з прибудовами за адресою: м. Харків, вулиця Ізотова Микити, 65-а, оскільки побудував його за власні кошти сімї з 1957 року по 1969 року та з 1998 року по 2001 роки і з цього часу користувався ним разом з сімєю. Відповідно до положень статей 1216-1220, 1258, 1261, 1268, 1269, 1296, 1299 ЦК України та тих обставин, що після смерті ОСОБА_11 05.01.2011 року відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в м. Харкові по вул. Ізотова Микити, 65-а, позивачі, які є спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом, спадщину прийняли проте отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно вони не мають змоги з тих підстав, що документів, які б безспірно підтверджували право власності спадкодавця на нерухоме майно в спадковій справі немає.

З таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим, та таким, що ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи, доказах, які містяться в матеріалах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до рішення № 103 виконкому Харківської райради депутатів трудящих від 29 лютого 1956 року ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 1000 кв.м. по вул. Песчана в с.В.Данилівка, яка на теперішній час є вул. Ізотова, тобто фактична адреса вказаного житлового будинку: м. Харків, вул. Ізотова, будинок№ 65-а у безстрокове користування під індивідуальне будівництво нового житлового будинку.

Також, виконавчим комітетом Харківської районної ради депутатів трудящих Харківської області надано дозвіл № 29 від 10 березня 1956 року, яким дозволено ОСОБА_4 будівництво нового домоволодіння на ділянці в с.В.Данилівка вул..Песчана за типовим проектом «Гідросельстроя» і відповідно до плану садиби, затвердженого рішенням виконкому Харківської районної сільської ради депутатів трудящих від 29.09.1956 року № 103, строк завершення будівництва листопад 1959 року.

З технічного паспорту на житловий будинок № 65-а по вул. Ізотова Микити м. Харкова вбачається, що житловий будинок був побудований у 1957 році, житлові прибудови, літня кухня, сарай були побудовані у 1965 1969 роках. У паспорті відсутні примітки, що житловий будинок, чи інші обєкти є самочинними.

На збудований будинок була заведена Будинкова книга, з якої вбачається , що з 1957 року ОСОБА_9 є хазяїном будинку і у 1958 році в ньому була зареєстрована його дружина ОСОБА_2, що також підтверджується її паспортом громадянки України.

Отже, матеріали справи містять дані про відведення ОСОБА_12 у встановленому порядку земельної ділянки у безстрокове користування під індивідуальне будівництво нового житлового будинку та надання виконавчим комітетом дозволу на таке будівництво .

Таким чином, житловий будинок № 65-а по вул. Ізота Микити м.Харкова став обєктом права власності і ОСОБА_11 набув право володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно положень Кодексу законів про шлюб, сімю та опіку від 01.01.1927 року майно, набуте протягом шлюбу, вважається спільним майном подружжя, розмір долі кожного подружжя у разі спору визначається судом.

Відповідно до положень статті 22 КпШС , який діяв з 01.01.1970 року, майно набуте подружжям під час шлюбу є їх спільною сумісною власністю. Кожен із подружжя має рівні права по володінню, користуванню та розпорядженню цим майном.

Виходячи з аналізу наведених положень та тих обставин, що ОСОБА_11 з 24.11.1955 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що житловий будинок з прибудовами за адресою: м. Харків, вул. Ізотова Микити, № 65-а, який був побудований у період шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_11 та ОСОБА_2 як такий, що набутий під час шлюбу.

Враховуючи, що ОСОБА_11 набув права власності на спірний обєкт і у нього виникло право на 1/2 частку зазначеного домоволодіння, тому вказана частина є обєктом спадщини після його смерті .

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги щодо ухвалення рішення з порушенням положень, закріплених статтею 376 ЦК України, Законом України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319, ЦПК України,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Харківської міської ради відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді І.С. Кіпенко

ОСОБА_13