Рішення № 63452142, 12.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №639/9690/15-ц Головуючий І інстанції Шиянова Л.О.

Провадження №22ц/790/3534/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія: трудові

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Кіпенка І.С.,

суддів Кіся П.В., Шаповал Н.М.,

за участі секретаря Брулевича В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» про стягнення остаточного розрахунку заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову вказував, що з 28.02.1974 року він працював у відповідача на посаді монтажника радіотехнічної апаратури та приладів. 25.11.2014 року його було звільнено за скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України на підставі наказу від 5.11.2014 року за №149-к.

В порушення вимог ст.116 КЗпП України в день звільнення відповідач не виплатив належні йому кошти та не провів з ним остаточний розрахунок, довідку про заборгованість заробітної плати йому не надав.

Після уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь :

- заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 23191 грн. 03 коп.,

- середній робіток за весь час затримки розрахунку за період з листопада 2014 року по 03.02.2016 року в розмірі 20 656 грн. 77 коп.,

- моральну шкоду в розмірі 5000 грн.00 коп., а усього - 48 857 грн.80 коп.,

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 лютого 2016 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю, на користь держави стягнуто судовий збір у сумі 488 грн. 57коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» ставиться питання про зміну рішення суду та ухвалення нового рішення, про зменшення в частині стягнення середнього заробітку за час невиплати належних позивачу сум при звільненні, з урахуванням дводенного робочого тижня на підприємстві, про відмову в стягненні моральної шкоди. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

В судовому засіданні першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працював у відповідача на посаді монтажника радіотехнічної апаратури та приладів. 25.11.2014 року його було звільнено за скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України на підставі наказу від 25.11.2014 року за №149-к.

Районним судом вірно встановлено, що відповідач ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань», при звільненні ОСОБА_2 не провів з ним розрахунку в день звільнення. Заборгованість по виплаті заробітної плати не було сплачено і на день розгляду справи у суді першої інстанції. Зазначені обставини, суму заборгованості по заробітній платі не заперечував і представник відповідача.

Відповідно вимог ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.

Відповідно до розяснень, що містяться в ч.5 п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Приймаючи рішення про задоволення позову в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд помилково погодився з наданим позивачем розрахунком.

Згідно наказів по підприємству №138 від 28.10.2013 року (а.с.133) та №102 від 27.06.2013 року (а.с.135) ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань»працює в режимі дводенного робочого тижня, що підтверджується укладеними угодами про 2 денний робочий тиждень, в тому числі і між сторонами (а.с.134,136).

Матеріали справи свідчать про те, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 (а.с.132) обрахована підприємством згідно Порядку №100 за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події з якою пов'язана відповідна виплата. Для розрахунку середньої заробітної плати враховується відпрацьований робочий час за вересень 2014р. за 10 робочих днів - 1582,40 грн. та за жовтень 2014р. за 8 робочих днів - 1271,00 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 відповідно до розрахункових листів складає 158,52 грн. ((2853,40/ 18) - 158,52 грн.).

До суду апеляційної інстанції представником відповідача надано розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням дводенного робочого тижня з листопада 2014 року по лютий 2016 року, згідно якого підприємство мало за цей період 120 робочих днів.

Судова колегія вважає, що з урахуванням затримки виплат належних позивачу з листопада 2014 року по лютий 2016 року підприємство мало за цей період 120 робочих днів, та середньоденної заробітної плати ОСОБА_2 за останні 2 календарні місяці до звільнення 158,52 грн., сума стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 19022 грн.40 коп.( 158,52 грн. х 120 робочих днів).

Такий розрахунок узгоджується з вимогами ст.117 КЗпП України та п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» щодо строку розрахунку та пропорційності сум компенсації заборгованій сумі.

Відповідно до розяснень, даних в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, обовязковому зясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні, а також, інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору.

Як вбачається з рішення суду, з відповідача за несвоєчасний розрахунок з робітником стягнута грошова компенсація за весь час затримки розрахунку, що само по собі є матеріальним відшкодуванням тих незручностей, які виникли у позивача в звязку з несвоєчасним розрахунком.

Судова колегія вважає, що правові підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч.1 п.3 ст. 307, ч.1 п. 4 ст. 309, 313, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 лютого 2016 року змінити, скасувавши його в частині стягнення з ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань»5000 грн. на користь ОСОБА_2в рахунок відшкодування моральної шкоди та в задоволенні позову в цій частині відмовити.

Зменшити суму, що підлягає стягненню з ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань»на користь ОСОБА_2 в рахуноксереднього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 20656 грн. 77 коп. до 19022 грн. 40 коп. (девятнадцяти тисяч двадцяти двох грн.40 коп.).

У іншій частині це ж рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Кіпенко І.С.

Судді: Кісь П.В.

ОСОБА_3