Вирок № 63451194, 13.12.2016, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

13.12.2016

622/1354/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016

Золочівський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді Шабас О. С.

за участю секретаря Федоровій Н.О.,

прокурора Фальченко Д.В.,

захисника адвоката Бєлянцева К.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

в ході підготовчого судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, розглянувши кримінальне провадження № 22015220000000330 від 08 вересня 2015 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст. 333 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, за невстановлених обставин, але не пізніше 21.10.2015 року, вирішив стати на шлях злочинної діяльності, пов'язаної з порушенням встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю і придбав автоматичний вимикач моделі А 3796 П у кількості одна штука, а також комплектуючі до нього: корпуси вимикача у кількості 10 штук та 2 бухти ізоляції дротів проводки, вказаний вимикач є автоматичним вимикачем типу А 3700 (модель А 3796 П), який застосовується у військовій техніці та є товаром подвійного використання за п. 6.А.8 Списку товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 86 від 28.01.2004 року, інші 10 предметів являють собою корпуси від вказаних вимикачів, а 2 пакунки з кабелями є ізоляцією дротів проводки, яка підключається до таких вимикачів, до товарів подвійного використання не відносяться та є комплектуючими вказаного вимикача. При цьому, вказаний вимикач, в силу своїх властивостей, відносився до товарів подвійного використання, оскільки використовувався у військовій техніці.

Згідно злочинного задуму ОСОБА_2 вказані вимикачі мали бути переміщені ним через митний кордон України до Російської Федерації з тим, щоб в подальшому здійснити їх збут. При цьому, ОСОБА_2 був обізнаний із вказаними вище особливостями даних предметів, а також розумів, що він не має відповідних дозволів на здійснення міжнародних передач вказаних товарів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення встановленого порядку міжнародних передач товарів, що підлягають державному експертному контролю, ОСОБА_2 21.10.2015 року доставив вказані вище предмети в район проходження лінії державного кордону України з Російською Федерацією поза межами населеного пункту в Золочівському районі Харківської області (приблизні географічні координати 50°21.906? північної широти, 35°47.552? східної довготи), де приховав їх у заростях з тим, щоб в подальшому перемістити пішим порядком через митний кордон України поза встановленими пунктами пропуску. При цьому, через громіздкість вказаних предметів, він мав за мету здійснити їх переміщення через кордон декілька разів.

Продовжуючи реалізацію злочинного задуму, ОСОБА_2 помістив один із вимикачів моделі А 3796 П до належного йому господарчого мішку білого кольору, який він вирішив використати в якості засобу для вчинення злочину, та направився з ним у бік лінії проходження митного кордону України.

Однак, довести свій злочинний умисел ОСОБА_2 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки його було виявлено співробітниками СБ України, а переміщуваний ним вимикач вилучено під час огляду місця події.

В силу ст. 1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», вивезення товарів за межі митного кордону України є їх міжнародною передачею. ОСОБА_2 здійснив дії, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 333 КК України, а саме незакінчений замах на порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Допитаний у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 333 КК України визнав у повному обсязі, просив затвердити укладену між ним та стороною обвинувачення угоду. Пояснив суду, що дійсно за вказаних у вироку обставинах, намагався неофіційно переправити через державний кордон України поза пунктом пропуску автоматичний вимикач моделі А 3796 П у кількості одна штука, а також комплектуючі до нього, у вчиненому щиросердно розкаюється.

Під час досудового слідства між прокурором відділу прокуратури Харківської області Бондаренко А.О., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, і підозрюваним ОСОБА_2 27 жовтня 2016 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_2, укладаючи угоду за участі свого захисника Бєлянцева К.О., беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 333 КК України та буде сприяти досудовому слідству. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 333 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністтю.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні повідомив, що між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено вищевказану угоду про визнання винуватості, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 333 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Зміст угоди регламентований ст. 472 КПК України.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди можливе в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду у нарадчу кімнату для ухвалення вироку.

Частинами 2,3 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

В наданій суду угоді від 27 жовтня 2016 року зазначено сторони, що її уклали та дату складання, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Угода скріплена підписами сторін.

20 жовтня 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 333 КК України.

До групи прокурорів в рамках кримінального провадження № 22015220000000330 від 08 вересня 2015 року входять в тому числі Бондаренко А.О. та Фальченко Д.В.

Згідно положень ст. 12 КК України, злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим є злочином невеликої тяжкості. Потерпілих від злочину немає. Угода, сторонами укладена в період досудового слідства, про що заявлено в підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні, шляхом опитування сторін, судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені матеріали (досудового) кримінального провадження. Встановлено відсутність скарг з боку обвинуваченого в період досудового слідства. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з вищою освітою, не одружений, раніше не судимий. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття та активна допомога в розкритті злочину. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Зі змісту угоди вбачається, що сторонами, узгоджено покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 333 КК України у виді штрафу у сумі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Аналізуючи зміст угоди в частині обраного сторонами покарання, суд доходить висновку, що воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання.

Таким чином, суд доходить висновку, що законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості за даним складом злочину. Угода укладена уповноваженими особами та своєчасно, про що сторонами заявлено у передбаченому законом порядку. Угода про визнання винуватості укладена добровільно, вона не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, а за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК та КК України.

В зв'язку з наведеним, суд, маючи правові підстави, затверджує угоду і призначає обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 333 КК України у виді штрафу у обумовленому розмірі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався. Доля речових доказів повинна бути вирішена відповідно до положень ст. 100 КПК України. Витрати на проведення експертиз відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

угоду від 27 жовтня 2016 року по кримінальному провадженню 22015220000000330 від 08 вересня 2015 року про визнання винуватості укладену між прокурором відділу прокуратури Харківської області Бондаренко А.О. і підозрюваним ОСОБА_2 - затвердити.

Визнати ОСОБА_2, винним за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 333 КК України, призначити узгоджене покарання у виді штрафу у сумі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Речові докази по справі: автоматичний вимикач моделі А 3796 П, корпуси автоматичних вимикачів типу А 3700 в кількості 10 штук, пакунки з ізоляцією дротів проводки вимикачів типу А 3700 в кількості 2 штук, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СВ УСБУ в Харківській області - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Шабас О.С.