Рішення № 63450497, 13.12.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2199/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Кавун Т. В.

Доповідач Дуковський О. Л.

РІШЕННЯ

Іменем України

13.12.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Голованя А.М., Письменного О.А.

за участю секретаря: Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Маловисквіського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2016 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначило, що 01 серпня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» правонаступником, якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 138/КВ-07.

Відповідно до кредитного договору ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 12060,00 доларів США строком до 05 березня 2014 року із сплатою 11 % річних за користуванням кредитними коштами.

Відповідно до п. 2.5. кредитного двору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менше як 144,00 доларів США по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Позичальника (його поручителів, гарантів та інших осіб у відповідності до п. 2.16 Договору) та/або шляхом внесення готівкових коштів у касу для зарахування її на Позичковий рахунок.

ОСОБА_2 умови кредитного договору протягом тривалого часу належним чином не виконує, у зв'язку з чим,станом на 23 грудня 2015 року утворилася заборгованість в розмірі 502 563,96 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 200 885,88 грн.; заборгованості по відсоткам - 154 155,665 грн.; заборгованості за комісіями - 1 847,32 грн.; заборгованість за пенею - 135 912,99 грн.; сума за ставкою 3% від простроченого тіла кредиту - 5 640,59 грн.; сума за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту - 4 121,53 грн.

Посилаючись на ст.ст. 525 -527, 530,610,615,1054 Банк просив повністю задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішення суду ПАТ «Дельта Банк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Зазначило, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача - ОСОБА_4, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову, судом першої застосовано до спірних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Проте, з таким судовим висновком погодитися не можна.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01 серпня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» правонаступником, якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 138/КВ-07.

Відповідно до кредитного договору ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 12060,00 доларів США строком до 05 березня 2014 року із сплатою 11 % річних за користуванням кредитними коштами (а.с. 7).

В порушення умов кредитного договору та ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 2.5. кредитного двору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менше як 144,00 доларів США по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Позичальника (його поручителів, гарантів та інших осіб у відповідності до п. 2.16 Договору) та/або шляхом внесення готівкових коштів у касу для зарахування її на Позичковий рахунок.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що виконання за цим Договором(повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених Договором забезпечується заставою транспортного засобу, марка Chevrolet, модель Авто SF69Y, рік випуску 2007, кузов НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданий ГУ-УМВС України м. Мала Виска від 06.03.2007. Заставною вартістю 60900,00 (шістдесят тисяч дев'яносто) грн. 00 коп.

Згідно п. 3.2. виконання умов забезпечення за цим Договором означає належне оформлення правочину застави та іншого забезпечення (поруки, гарантії тощо) у випадку його наявності включає підписання кожного договору уповноваженою особою Банку та Позичальником майновим поручителем/поручителем Позичальника, його нотаріальне посвідчення, проведення (здійснення) встановленої чинним законодавством та договором процедури реєстрації відносин застави (поруки, гарантії, інших видів забезпечення, передачу предмета застави та володіння Заставодержателя чи третьої особи, тобто здійснення Позичальником всіх необхідних дій, що дозволяють договору застави (якщо це передбачено відповідним договором), набути чинності, та встановити пріоритет Банку на предмет застави також належне виконання обов'язків за договором застави протягом його дії (а.с. 10).

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що у разі невиконання вимоги про дострокове виконання зобов'язань за Договором у встановлений строк Банк має право стягнути примусово (шляхом звернення стягнення на заставне майно, стягнення заборгованості з поручителів тощо, та/або цього договірного списання) всю заборгованість за цим Договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заяви на видачу готівки № 15397 від 06.03.2007 року ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 12 060 доларів США, що еквівалентно в гривнях 60 903,00 грн. (а.с. 16).

30 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ « Український промисловий банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов»язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до додатку №2 до даного договору , ПАТ « Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором від 06.03.2007 року укладеного між ТОВ « Український промисловий банк» та ОСОБА_2 (а.с. 23-34).

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 взятих на себе кредитних зобов'язань станом на 23 грудня 2015 року утворилася заборгованість в розмірі 502 563,96 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 200 885,88 грн.; заборгованості по відсоткам - 154 155,665 грн.; заборгованості за комісіями - 1 847,32 грн.; заборгованість за пенею - 135 912,99 грн.; сума за ставкою 3% від простроченого тіла кредиту - 5 640,59 грн.; сума за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту - 4 121,53 грн.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з правочинів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ч.1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В матеріалах справи наявний акт прийому передачі транспортного засобу від 09 вересня 2009 року згідно якого, начальником внутрішньої безпеки КФ ТОВ « Укрпромбанк» було прийнято на зберігання легковий автомобіль Chevrolet Aveo , д\н НОМЕР_2, від ОСОБА_2 , в якості погашення заборгованості по кредитному договору № 138/КВ-07 від 06.03.2007 року (а.с. 84).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 27 грудня 2011 року було вчинено виконавчий напис, відповідно до якого звернуто стягнення на автомобіль Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2, відповідно до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу за реєстровим номером 1153, який було передано у заставу ТОВ «Український промисловий банк», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 138/КВ-07 від 06.03.2007 року(а.с. 127-128).

На підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 27 грудня 2011 року, начальником Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, щодо звернення стягнення на предмет застави: автомобіль марки Chevrolet модель, Aveo , 2007 року випуску, що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2 (а.с. 126).

31 серпня 2012 року відповідно до положень ст. 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було здійснено опис автомобіля марки Chevrolet модель, Aveo, 2007 року випуску, НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_1 згідно акту опису й арешту майна та 16 березня 2015 року вказаний автомобіль було реалізовано відповідно до протоколу № 62132 проведення електронних торгів, за 82 500 грн. (а.с. 98).

23 березня 2015 року на депозитний рахунок відділу Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ було перераховано грошові кошти від реалізованого на прилюдних торгах майна.

Державним виконавцем відповідно до положень ст. 43,44 Закону України «Про виконавче провадження» здійснено розрахунок стягнутих коштів, так згідно платіжного доручення № 217 від 27.03.2015 року ПАТ «Дельта Банк» перераховано кошти в сумі 67 168,19 грн. (а.с. 130).

На підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено сторонам (а.с. 129).

Згідно положень ст. 572 ЦК України, В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).

Згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту № 138/КВ-07 від 06.03.2007 року, вбачається, що ОСОБА_2 починаючи з 31.07.2010 року жодного разу не здійснив погашення заборгованості щодо тіла кредиту, відсотків та інших платежів (а.с. 20-22).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2, 3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові № 6-116цс13 від 06 листопада 2013 року відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторни права на позов. Позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору та наведених норм ЦК України, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав та не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в межах строку позовної давності.

За умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним, договором встановлено відповідальність.

Тобто, у даному конкретному випадку умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховним Судом України викладеними у постанові від 06.11.2013 року у цивільній справі № 6-116цс13 та у постанові від 03.06.2015 року у цивільній справі № 6-31цс13, які в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Заперечуючи проти позовних вимог Банку ОСОБА_2 було подано заяву про застосування до спірних правовідносин в порядку ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України наслідки спливу строку позовної давності щодо стягнення заборгованості по кредитному договору (а.с. 82-83).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у задоволенні позову (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Позов про стягнення заборгованості за кредитним договором поданий до суду (направлений поштою) 15 січня 2016 року, що підтверджується відтиском печатки поштового відділення на конверті (а.с.44). Три роки, що передували зверненню до суду, тривали з 15 січня 2013 року по 15 січня 2016 року. Згідно наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 138/КВ-07 заборгованість ОСОБА_2 Банком нараховувалася до 23 грудня 2015 року.

Враховуючи вимоги ст, 253, 254 ЦК України та сплив строку позовної давності до частини щомісячних платежів Банк має право на отримання заборгованості за кредитом, процентів нарахованих на прострочену заборгованість за кредитним договором в межах строку загальної позовної давності, визначеної ст. 257 ЦК України з 31 січня 2013 року по 23 грудня 2015 року, а також на отримання пені (неустойки) за порушення зобов'язання в межах спеціального строку позовної давності (258 ЦК України) з 24 грудня 2014 року по 23 грудня 2015 рік.

Постановою Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року роз'яснено, що частина 3 статті 551 ЦК України, з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини 3 статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Колегія суддів враховуючи доводи в обґрунтування вимоги про застосування ч.3 ст. 551 ЦК, об'єктивні докази, письмові матеріали, дійшла висновку про зменшення розміру пені за несвоєчасне виконання зобов'язань до 74 338,48 грн.

Офіційний курс гривні щодо іноземних валют згідно Національного Банку України станом на 13 грудня 2016 року становить 2617,1129 доларів США (а.с. 191), у зв'язку з чим, діючи в межах принципу диспозитивності визначеного ст.11 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь Банку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № № 138/КВ-07 від 06.03.2007 року, яка складається із заборгованості за кредитом 51 818,83 грн., заборгованість за відсотками 74 338,48 грн. та заборгованості по пені в розмірі 74 338,48 грн., що становить загальну суму заборгованості 200 495, 79 грн.

Доказів на спростування нарахованої заборгованості відповідачем не надано.

Кошти за реалізацію автомобіля марки Chevrolet Aveo, 2007 року випуску самостійно зараховані Банком в погашення кредитної заборгованості.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, про допущеня судом порушеннь норм матеріального та процесуального права, що потягло за собою ухвалення рішення у справі неправомірно, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову ПАТ «Дельта Банк» про стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За подачу позовної заяви Банком до суду сплачено судовий збір в сумі 7 538,46 грн. (а.с.1), за подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмірі 8292,31 грн. (а.с.168).

Так як позовні вимоги Банку підлягають частковому задоволенню, до стягнення Банком заявлено 502 563,96 грн., рішенням суду стягнуто 200 495,79 грн., то з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Дельта Банк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2205,44 грн., з яких 2004,95 грн. - за подання позову та 200,47 грн. - за подання апеляційної скарги (110 % від 2004,95 грн.)

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 312, ст. 313, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити частково.

Рішення Маловисквіського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2016 року - скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 138/КВ-07 від 06.03.2007 року, яка складається із заборгованості за кредитом 51 818,83 грн., заборгованість за відсотками 74 338,48 грн. та заборгованості по пені в розмірі 74 338,48 грн., що становить загальну суму заборгованості 200 495, 79 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 2205,44 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя

Судді: