Постанова № 63450216, 15.12.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12864/16-п

Провадження № 33/779/311/2016

Категорія ч. 2 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.

Суддя-доповідач Повзло В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області Повзло В.В., ознайомившись з апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2016 року, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Цією ж постановою з ОСОБА_2 стягнуто судовий збір.

Не погодившись з постановою судді, апелянт ОСОБА_2 12 грудня 2016 року, подав апеляційну скаргу, що отримана судом 13 грудня 2016 року, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт обґрунтовує тим, що визначені ст. 289 КУпАП строки були порушені ним з незалежних від нього причин. Оскаржувану постанову він отримав тільки 05 грудня 2016 року. Стверджує, що його вказівка на істотність порушень допущених під час винесення постанови по справ про адміністративне правопорушення та позбавлення його можливості на захист своїх прав є підставою для поновлення строку на оскарження.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді виходжу з наступного.

Перевіряючи доводи апелянта, щодо отримання ним копії оскаржуваної постанови тільки 05 грудня 2016 року, приходжу висновку, що таке не відповідає дійсності.

Так, з даних, які розміщені на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за штрихкодовим ідентифікатором № 7601839489586, що міститься на конверті, який він долучив до апеляційної скарги, вбачається, що вказаний конверт з копією постанови отримано 02 грудня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів провадження, судом першої інстанції неодноразово було призначено вказану справу до розгляду та судові засідання були перенесені на інший час, як у зв'язку із його неявкою, так і заявою про відкладення розгляду справи.

25 листопада 2016 року справу було розглянуто по суті у відсутність ОСОБА_2 з наведенням відповідних мотивів щодо розгляду справи у його відсутності, з визнанням його неявки, при належному повідомленні про час розгляду справи, виключно як спроби уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи та строків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 20).

Діючим КУпАП чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

12 грудня 2016 року ОСОБА_2 на постанову судді від 25 листопада 2016 року було подано апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Водночас, законодавець встановив, що у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, особа, яка подала апеляційну скаргу заявляє відповідне клопотання з обґрунтуванням причин пропуску такого строку.

Отже, законом чітко передбачені певні строкові обмеження для подачі апеляційної скарги та процедуру поновлення строку.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин пропуску строку має довести апелянт, котрий заявив таке клопотання.

Поважними причинами можуть бути визнані: тяжка хвороба учасника процесу, стихійне лихо, смерть або важка хвороба близького родича учасника процесу та інше.

Вказаний перелік причин не є вичерпним.

Натомість, вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можливо визнати поважними, виходячи з наступного.

До поважних причин пропуску строку на оскарження судових рішень слід віднести обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на подачу скарги подати її своєчасно.

Відповідно до норм діючого законодавства, а саме ст. 294 КУпАП України, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Тобто, початком перебігу десятиденного строку для подання до апеляційного суду скарги на постанову судді є день винесення постанови, а не дата отримання постанови.

Вказаний апелянтом порядок, який міститься у ст. 289 КУпАП, щодо рахування 10-денного терміну з дня отримання постанови, стосується постанов, які виносяться уповноваженими працівниками поліції, та відповідно, оскаржується, до відповідної посадової особи, а тому таке твердження апелянта не є слушним.

Посилання апелянта на несвоєчасне отримання ним копії постанови судді, як на підставу вважати його апеляційну скаргу такою, що подана в строк, безпідставні, оскільки строк на оскарження постанови судді обчислюється саме з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

Наявність неодноразових заяв ОСОБА_2 з проханням щодо перенесення справи на інший час через стан здоров'я, з доданням довідок, свідчать про те, що ОСОБА_2 достеменно було відомо про час розгляду справи.

Будь-яких підстав, що перешкоджали йому дізнатися про результат розгляду справи, яка останній раз призначалася на 25 листопада 2016 року за умови, що ОСОБА_2 було відомо про дату розгляду справи, та оскаржити в межах строку, який відповідно до норм КУпАП рахується з дня винесення постанови, тобто з 25 листопада 2016 року протягом 10 днів, апелянтом не наведено.

Посилання апелянта на істотність порушень, допущених, на його думку, під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, не є підставою для поновлення строків.

Листка непрацездатності, встановленого зразка, як доказу поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, ані матеріали справи, ані фактично наявні документи, що долучені до апеляційної скарги, не містять.

Медичні довідки, які наявні в матеріалах справи, не містять жодних відомостей, які поза усяким розумним сумнівом свідчать про те, що апелянт позбавлений об'єктивної можливості брати участь у судових засіданнях.

Отже, зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, та такими, що унеможливлювали своєчасне звернення з апеляційною скаргою.

Інших причин, які об'єктивно могли перешкодити вчасно подати апеляційну скаргу на постанову суді, апелянт ОСОБА_2 не наводить.

За таких обставин, доходжу висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді від 25 листопада 2016 року, у зв'язку із чим в поновленні строку на апеляційне оскарження належить відмовити, апеляційну скаргу повернути апелянту.

При цьому слід роз`яснити, що повернення апеляційної скарги, не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2016 року.

Апеляційну скаргу повернути апелянту - ОСОБА_2.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду Івано-Франківської області В.В. Повзло