Рішення № 63449282, 14.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/2988/16-ц 22-ц/774/2199/К/16

Справа № 215/2988/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/2199/К/16 суддя: Демиденко Ю.Ю.

Категорія - 26 (ІІІ) Доповідач Бондар Я.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів Зубакової В.П., Барильської А.П.

за участю: секретаря Гладиш К.І.

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі ПАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_2, працюючи протягом тривалого часу у відповідача в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, у звязку із чим висновком МСЕК від 24.09.2015 року при повторному переогляді йому встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 45%, та третю групу інвалідності, з черговою датою переогляду 01.09.2017 року.

Позивач вважає, що у звязку з отриманим професійним захворюванням, йому спричинено моральну шкоду, а тому просив суд стягнути на його користь з ПАТ «Кривбасзалізрудком» в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 25000 грн. без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Кривбасзалізрудком», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, поставив питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що у довідці МСЕК не йдеться про психологічний стан позивача, такі як стрес, депресія, яких зазнав позивач отримавши професійне захворювання. Тому, відповідач вважає відсутніми докази спричинення позивачеві моральної шкоди.

Позивач будучи повідомленим підчас прийому на роботу про можливі наслідки впливу шкідливих факторів виробничого процесу, за власної волі виконував роботу в шкідливих умовах праці, а відповідач забезпечував його засобами колективного та індивідуального захисту і скорочував час дії шкідливих факторів виробництва відповідно до норм законодавства. Крім того, на думку представника ПАТ «Кривбасзалізрудком», визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 працюючи в період з жовтня 1999 року по 01.10.2012 року в шкідливих умовах праці з параметрами, що перевищували гранично допустимі норми, підземним прохідником в ПАТ «Кривбасзалізрудком», отримав професійне захворювання. (а.с.7-13)

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського НДІ промислової медицини, протокол 03.07.2012 року, у позивача була встановлена наявність професійного захворювання з діагнозом: 1. Радикулопатія з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистофією у вигляді двостороннього плечолопаткового пері артрозу (ПФС другого ст.) остеоартрозу в поєднанні з пері артрозами ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ст.). Хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст. емфізема легень першої ст.) ЛН першого ст. Нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). (а.с.28-29)

Актом розслідування хронічного професійного захворювання від № 8 15 серпня 2012 року встановлена причина зазначеного професійного захворювання, зокрема робота протягом 23 років та 11 в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу (а.с.11-13).

Висновком МСЕК від 24.09.2015 року (а.с.19) ОСОБА_2при повторному переогляді встановлено ступінь втрати професійної працездатності в загальному розмірі 45%, та третю групу інвалідності, з наступною датою переогляду 01.09.2017 року.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 153, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» й виходив з обовязку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у звязку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з акту розслідування професійного захворювання від 15.08.2012 року причиною професійного захворювання позивача є робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які виникли в результаті порушення керівництвом відповідача ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обовязок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до п.19 зазначеного акту, встановлено, відповідальними за виникнення професійного захворювання ОСОБА_2, є керівництво шахти ім. Леніна во «Кривбасруда», комбінату «Кривбасшахтопроходка», ШБУ ВАТ і ПАТ «Кривбасзалізрудком».

Доводи апеляційної скарги про те, що позивача було повідомлено про шкідливі умови праці та добровільність виконання ним трудових обовязків в ПАТ «Кривббасзалізрудком» не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини не знімають з відповідача обовязку виконувати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність в законом вставленому порядку за їх невиконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не було надано до суду доказів того, що відповідач є винним в отриманні ним професійного захворювання.

Спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2, оскільки факт заподіяння моральної шкоди у звязку з отриманим ним професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні переживання, позбавлений нормальних життєвих звязків, у звязку з тим, що професійне захворювання обмежує його життєву активність і вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя.

Посилання ПАТ «Кривабасзалізрудком» на те, що підприємство забезпечувало ОСОБА_2 засобами колективного та індивідуального захисту і скорочувало час дії шкідливих факторів виробництва відповідно до норм законодавства, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки здійснення відповідачем заходів для забезпечення працівникам безпечних умов праці, які не усунули впливу негативних факторів, не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови підтвердження такої шкоди.

Разом з тим колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, визначено ним, без урахування засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, судом не враховано характер отриманого професійного захворювання, призначення повторного переогляду, що свідчить про можливе покращення стану здоровя позивача. При цьому колегія суддів прийнявши до уваги вказані обставини та з урахуванням засад розумності виваженості та справедливості, вважає за необхідне зменшити розмір стягнутої з відповідача на користь позивача суми коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди з 25000,00 грн. до 10000,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду має бути змінене в частині розміру стягнутої моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 жовтня 2016 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 з 25000 грн. до 10000,00 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Я.М. Бондар

Судді: В.П. Зубакова

ОСОБА_4