Рішення № 63449257, 13.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/8780/13-ц 22-ц/774/1875/К/16

Справа № 210/8780/13-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1875/К/16 ОСОБА_1

Категорія - 27 (ІV) Доповідач Бондар Я.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів - Зубакової В.П., Митрофанової Л.В.,

секретар - Чубіна А.В.

за участю: позивачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про виділення часток у праві спільної сумісної власності, за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3,третя особа Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, Комунальне підприємство «ДОР «Криворізьке БТІ» про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про виділення часток у праві спільної сумісної власності.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 29 грудня 1989 року її батько ОСОБА_7 отримав житловий будинок, який складається з 8/15 частин домоволодіння №16а по вул. Волжській в м. Кривому Розі. На момент отримання домоволодіння перебував у шлюбі з ОСОБА_8 та мав двох дітей: її та сина ОСОБА_3 17 липня 2001 року померла її мати ОСОБА_8, після смерті якої ніхто не звертався до нотаріальної контори для прийняття спадщини, а 16 жовтня 2009 року помер ОСОБА_7 Звернувшись до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено, оскільки не виділені частки померлих у спільному сумісному майні. Вважає, що частка кожного з батьків, у спільній сумісній власності є рівною, оскільки будинок придбано у період шлюбу. Уточнивши позовні вимоги, просила виділити частки у спільній сумісній власності домоволодіння № 16а по вул. Волжській в м. Кривому Розі по 1/2 частині: померлому 16 жовтня 2009 року ОСОБА_7 та померлій 17 липня 2001 року ОСОБА_8

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2013 року позовні вимоги задоволено, визначено за ОСОБА_8, яка померла 17 липня 2001 року, та за ОСОБА_7, який помер 16 жовтня 2009 року, по 1/2 частці в спільному сумісному майні будинку № 16а по вул. Волжській в м. Кривому Розі.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

Позовні вимоги ОСОБА_9 задоволено.

Визначено, що частки ОСОБА_8, померлої 17 липня 2001 року та ОСОБА_7, померлого 16 жовтня 2009 року, в праві спільної сумісної власності на будинок 16а по вул. Волжській в м. Кривому Розі становили по 1/2 кожного із них.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 березня 2014 року рішення Дзержинського районного суду та апеляційного суду скасовано, справу направлено до суду першої інстанції.

У листопаді 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом.

Просять визнати право власності за ОСОБА_2 на 4/45 після смерті ОСОБА_8 та на 16/135 частини домоволодіння після смерті ОСОБА_7, визнати за ОСОБА_3 право власності на 4/45 частини домоволодіння після смерті ОСОБА_8, та на 16/135 частини домоволодіння після смерті ОСОБА_7,визнати за ОСОБА_4 право власності на 16/135 частин домоволодіння №16А по вул.Волзькій в м. Кривому Розі після смерті ОСОБА_7.

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічними вимогами до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, Комунальне підприємство «ДОР «Криворізьке БТІ» про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину від 8/15 частин житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого по вул.Волзькій в м. Кривому Розі.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 16.03.2007 року вона уклала шлюб з ОСОБА_7, який помер 16 жовтня 2009 року.

Після його смерті відкривалася спадщина, яка складається з 8\15 частин домоволодіння №16А по вул. Волзькій в м. Кривому Розі, яка належала померлому на праві власності в порядку спадкування. Вважає, що разом із дітьми померлого має право на 1/3 частину домоволодіння, яка належала померлому за життя.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29 липня 2014 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, Комунальне підприємство «ДОР «Криворізьке БТІ» про визнання права власності в порядку спадкування за законом, обєднано в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_2А, до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про виділення часток у праві спільної сумісної власності.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2016 року в задоволенні усіх позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних та визнання за нею право власності в порядку спадкування на 1/3 частину домоволодіння, яке належало спадкодавцю ОСОБА_7

Зазначає, що відмовляючи в задоволенні усі позовних суд першої інстанції по суті не вирішив справу по розподілу спадкової маси.

Суд безпідставно дійшов висновку, що позивачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3 не мають права на спадкування.

Крім того, вважає, що суд дійшов помилково висновку, що право власності на спадкове майно є похідним від вирішення питання про виділ часток подружжя у спільному майні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та сторонами не заперечуються фактичні обставини справи, що 05 липня 1975 року ОСОБА_7 та ОСОБА_7 ( Бондар дошлюбне) М.О. зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу ( а.с.25 том1)

Від шлюбних відносин у них 14 листопада 1976 року народилася ОСОБА_2, а 02 січня 1979 року - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвами про народження та одруження ОСОБА_2 ( а.с. 22- 24 том.1).

Відповідно свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння виданого виконавчим комітетом Дзержинської районної ради від 29 грудня 1989 року ОСОБА_7 на 8\15 частин домоволодіння №16а, розташованого по вул. Волжській у м. Кривому Розі, на підставі рішення ради народних депутатів від 25 травня 1984 року №142/10 про узаконення житлового будинку та Акту прийняття будинку в експлуатацію, рішення виконкому від 09.06.1989 року про затвердження акту ідеальних часток. ( а.с.10 том 1).

Відповідно до свідоцтва про смерть 17 липня 2001 року померла мати позивачів ОСОБА_8, а 16 жовтня 2009 року помер батько ОСОБА_7 ( а.с. 8,9 том.1 )

Згідно довідок виконкому Дзержинської районної у місті ради від 30 липня 2012 року та відомостей про реєстрацію місця проживання зазначеною в паспортах ОСОБА_2, зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 із батьками з 13.11.2000 року, а ОСОБА_3 з 25 травня 1995 року. На час смерті ОСОБА_8, померлої 17.07.2001 року разом із нею проживали діти ОСОБА_2,ОСОБА_3 та чоловік ОСОБА_7 ( а.с. 5,6 ,26,27 том. 1)

Після смерті батьків їх діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до нотаріальної контори про отримання свідоцтва про право власності на спадщину за законом.

Постановою державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори сторонам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не визначені частки померлих в спільному сумісному майні. ( а.с.12,13 том 1 ).

Згідно свідоцтва про шлюб 16 березня 2007 року ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_7А (а.с.60 том 1 ).

Довідкою виконкому Дзержинської районної у місті ради від 13 травня 2010 року підтверджено, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_7 його дружина проживала разом із ним по вул.Волжській,16А у м. Кривому Розі ( а.с.65 том.1)

Постановою приватного нотаріусу Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області С тюрко О.О. 15 травня 2013 року спадкоємцям ОСОБА_10А,, ОСОБА_3, Чорно зуб В.В. відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, який помер 16 жовтня 2009 року, узвязку із тим, що між спадкоємцями існує спір щодо поділу спадщини ( а.с. 51 том 2).

Ухвалюючи рішення та відмовляючи сторонам в усіх заявлених вимогах, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки первісні вимоги про визначення часток померлих у спільній сумісній власності не підлягають задоволенню, тому інші позовні вимоги про визначення права власності в порядку спадкування за законом є похідними, тому задоволенню також не підлягають.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно першої інстанції, виходячи з наступного.з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6 ) як розподілити між сторонами судові витрати.

Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі неможна визнати законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Між сторонами виникли правовідносини щодо розподілу спадщини, яка відкрилась після смерті матері позивачів ОСОБА_8, померлої 17 липня 2001 року, а також спадкової маси, яка відкрилась після смерті батька позивачів та чоловіка відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7, який помер 16 жовтня 2009 року.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із частиною першою Прикінцеві положення Сімейного кодексу України цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до статті 22 КпШС України, який був чинним до 1 січня 2004 року, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно ст. 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

З огляду на дату укладання шлюбу подружжям ОСОБА_7, 05 липня 1975 року та датою набуття права власності на спірне домоволодіння, виданого виконавчим комітетом Дзержинської районної ради від 29 грудня 1989 року на імя ОСОБА_7 на 8\15 частин домоволодіння №16а, розташованого по вул. Волжській у м. Кривому Розі, на підставі рішення ради народних депутатів від 25 травня 1984 року №142/10 про узаконення житлового будинку та Акту прийняття будинку в експлуатацію, колегія суддів дійшла висновку, що 8/15 спірного домоволодіння, яке є спадщиною після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_7 належало їм за життя на праві спільної сумісної власності, частки яких за життя були рівними по ?, оскільки придбано у період шлюбу спільною працею.

Домоволодіння збудоване під час шлюбу та введене в експлуатацію є спільною сумісною власністю подружжя, незалежно від того, на чиє імя його зареєстровано, оскільки його улаштовано сумісною участю та спільною працею і коштами.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_4, що ОСОБА_7 на праві приватної власності належало 8\15 частин домоволодіння, на підставі свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння виданого виконавчим комітетом Дзержинської районної ради від 29 грудня 1989 року, оскільки незважаючи на те, на імя кого видано свідоцтво про право власності, воно є спільним сумісним майном ( том 3 а.с.63-66).

Посилання в апеляційній скарзі представника відповідача, що дана частина домоволодіння успадкована ОСОБА_7 не знайшло свого документального підтвердження, та протирічить наявним доказам. Матеріалами справи підтверджено, що спірне домоволодіння було придбано подружжям ОСОБА_7 , згідно рішення виконавчого комітету від 25.05.1984 року ОСОБА_7 узаконено самовільно збудований будинок, та рішенням від 15.07.1988 року затверджено Акти готовності ( а.с.66,67 том 3).

Аналогічне положення міститься у ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, після смерті ОСОБА_8, померлої 17 липня 2001 року, відкрилася спадщина, яка складає ? частку 8/15 частин спірного домоволодіння, що становить 4/15.

Спадщина після смерті ОСОБА_8, відкрилась до набрання чинності ЦК України в редакції 2003 року, тому до правовідносин стосовно спадкування після її смерті 17 липня 2001 року, застосуванню підлягає ЦК Української РСР в редакції 1963 року.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно ст. 549 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Фактично спадщину після смерті ОСОБА_8 прийняли її діти ОСОБА_2 ( дошлюбне ОСОБА_8 ) С.А., ОСОБА_3 та чоловік ОСОБА_7, які разом із нею проживали на час смерті, та фактично вступили в управління та володіння спадковим майно, що підтверджується довідками виконкому Дзержинської районної у місті ради від 30 липня 2012 року ( а.с. 26,27 том. 1).

Тобто, кожним із спадкоємців ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 успадкована 1/3 частка від 4\15, що становить кожному із спадкоємців по 4/45 частини домоволодіння №16а, розташованого по вул. Волжській у м. Кривому Розі.

На час смерті ОСОБА_7, померлого 16 жовтня 2009 року, його частка у домоволодінні становила 16/45 ( 4/15 та 4/45).

Після смерті ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса 27 жовтня 2009 року звернулась його донька ОСОБА_2, син ОСОБА_3 ( а.с.20,21 том 1) та 10 березня 2010 року жінка померлого - ОСОБА_4 ( а.с.63 том 1).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини ( частина 5 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, сторони у справі є усі спадкоємцями першої черги, тому з огляду на частку 16/45 частини спірного домоволодіння, яка належала за життя спадкодавцю ОСОБА_7, усі три спадкоємця ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 успадковують її у рівних частках кожному по 16/135.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з підстав, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК Україну у звязку з неповним зясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення первісних та зустрічних позовних вимог.

Розподілити спадкове майно після смерті ОСОБА_8, яка померла 17 липня 2001 року, та ОСОБА_7, який помер 16 жовтня 2009 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8, померлої 17 липня 2001 року та після смерті батька ОСОБА_7, померлого 16 жовтня 2009 року, на 28/135 (4/45 та 16/135) частин домоволодіння №16а, розташованого по вул. Волжській у м. Кривому Розі, 8/15 частин якого складається з : житлового будинку «Б-1», площею забудови 61,9 м2, загальною площею 42,3 м2, житловою площею 25,0 м2, сараю «Е»,площею забудови 4,3м2, вбиральні «Ж»,сараю «З» із площею забудови -47,9 м2,№1- ворота металеві, «ІІ», «ІІІ» - замощення.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8, померлої 17 липня 2001 року та після смерті батька ОСОБА_7, померлого 16 жовтня 2009 року, на 28/135 (4/45 та 16/135) частин домоволодіння №16а, розташованого по вул. Волжській у м. Кривому Розі, 8/15 частин якого складається з : житлового будинку «Б-1», площею забудови 61,9 м2, загальною площею 42,3 м2, житловою площею 25,0 м2, сараю «Е»,площею забудови 4,3м2, вбиральні «Ж»,сараю «З» із площею забудови -47,9 м2,№1- ворота металеві, «ІІ», «ІІІ» - замощення.

Визнати за ОСОБА_4, право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7, померлого 16 жовтня 2009 року, на 16/135 частин домоволодіння №16а, розташованого по вул. Волжській у м. Кривому Розі, 8/15 частин якого складається з : житлового будинку «Б-1», площею забудови 61,9 м2, загальною площею 42,3 м2, житловою площею 25,0 м2, сараю «Е»,площею забудови 4,3м2, вбиральні «Ж»,сараю «З» із площею забудови -47,9 м2,№1- ворота металеві, «ІІ», «ІІІ» - замощення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про виділення часток у праві спільної сумісної власності відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як передбачено ч.5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно зміню розподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 229,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору, з кожного по 247,97 грн., виходячи з розрахунку ( 243,60 +252,34грн. )/2.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п.1, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суджу м. Кривого Рогу від 03 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом та часткового задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, Комунальне підприємство «ДОР «Криворізьке БТІ» про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_11, померлої 17 липня 2001 року та після смерті батька ОСОБА_7, померлого 16 жовтня 2009 року, на 28/135 (4/45 та 16/135) частин спадкового майна 8/15 частин домоволодіння №16а, розташованого по вул. Волжській у м. Кривому Розі, яке складається з: житлового будинку «Б-1», площею забудови 61,9 м2, загальною площею 42,3 м2, житловою площею 25,0 м2, сараю «Е»,площею забудови 4,3м2, вбиральні «Ж»,сараю «З» із площею забудови 47,9 м2,№1- ворота металеві, «ІІ», «ІІІ» - замощення.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_11, померлої 17 липня 2001 року та після смерті батька ОСОБА_7, померлого 16 жовтня 2009 року, на 28/135 (4/45 та 16/135) частин спадкового майна 8/15 частин домоволодіння №16а, розташованого по вул. Волжській у м. Кривому Розі, яке складається з : житлового будинку «Б-1», площею забудови 61,9 м2, загальною площею 42,3 м2, житловою площею 25,0 м2, сараю «Е»,площею забудови 4,3м2, вбиральні «Ж»,сараю «З» із площею забудови -47,9 м2,№1- ворота металеві, «ІІ», «ІІІ» - замощення.

Визнати за ОСОБА_4, право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7, померлого 16 жовтня 2009 року, на 16/135 частин домоволодіння №16а, розташованого по вул. Волжській у м. Кривому Розі, 8/15 частин якого складається з : житлового будинку «Б-1», площею забудови 61,9 м2, загальною площею 42,3 м2, житловою площею 25,0 м2, сараю «Е»,площею забудови 4,3м2, вбиральні «Ж»,сараю «З» із площею забудови -47,9 м2,№1- ворота металеві, «ІІ», «ІІІ» - замощення.

В задоволенні решти позовних вимог та зустрічних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 229,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору, з кожного по 247,97 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Я.М. Бондар

Судді: В.П. Зубакова

ОСОБА_12