Ухвала суду № 63449177, 09.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1464/16 Справа № 201/16922/16-к Слідчий суддя - Антонюк О.А. Суддя-доповідач - Піскун О.П.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2016 року м. Дніпро

колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Піскун О.П.

суддів: Коваленко В.Д., Онушко Н.М.

при секретарі судового засідання - Пиріч Н.А.

за участю: прокурора Киричок О.В.,

представника - адвоката Хрипунова Д. Г.

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Дніпропетровської області,матеріали за апеляційною скаргою адвоката Хрипунова Дениса Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИЛА:

Слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 02 грудня 2016 року було розглянуто клопотання військового прокурора Курач Д.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. В результаті розгляду клопотання, слідчій суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, задовольнивши його та застосував до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 30 січня 2017 року з можливістю внесення застава у розмір 1 378 000 гривень.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням слідчого судді місцевого суду захисник Хрипунов Д.Г., діючи в інтересах ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року про застосування - тримання під вартою.

Свою апеляційну скаргу, захисник обґрунтовує тим, що слідчий судді вирішуючи питання, порушене у клопотанні прокурора, припустився істотних порушень процесуального законодавства та неповноти судового розгляду.

Зокрема, не було дотримано вимоги ч. 3 ст. 176 КПК України, застосовуючи запобіжний захід слідчий суддя залишив поза увагою ту обставину, що прокурором не було наведено та належним чином підтверджено відповідні ризики, наявність яких передбачає застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На переконання адвоката, слідчий суддя не вивчив особистість підозрюваного: не врахував те, що останній має родину, постійне місце мешкання, роботи, його майновий стан - з метою вирішення питання застосування менш суворого виду запобіжного заходу.

Крім цього, вирішуючи питання про призначення розміру застави слідчий суддя, на переконання сторони захисту, не дотримався вимог ст. 182 КПК України, проігнорував імперативну норму щодо визнання застави у завідомо непомірному розмірі, призначивши заставу у розмірі 1 378 000 гривень, яка не відповідає майновому стану підозрюваного та його родини.

Таким чином, на переконання адвоката Хрипунова Д.Г., дану ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська слід скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу щодо неправомірності - тримання під вартою; прокурора, який виступив проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В силу ст. 183 КПК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України, - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні прокурора.

Апеляційним переглядом встановлено, що 07 вересня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040010000213 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 30 січня 2016 року. Також було визначено розмір застави в сумі 1 378 000 гривень.

Апеляційним переглядом встановлено, що при обрані запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчим суддею досліджено обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, які відповідають матеріалам кримінального провадження. Також слідчим суддею перевірено наявність ризиків, визначених у клопотанні прокурора, а саме те, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам у кримінальному провадженні, адже санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, а відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України даний злочин є тяжким.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 пред'явлена підозра у вчиненні корупційного правопорушення, підозрюється в тому, що будучи інспектором Камянського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, за попередньою змовою з іншою особою, вимагав грошові кошти з працівників патрульної поліції. Отже, перебуваючи на волі, є ризик того, що ОСОБА_3 може впливати на свідків та потерпілих працівників поліції від яких, як підозрює орган досудового слідства, вимагали систематично грошові кошти.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, можливої міри покарання, яка йому загрожує та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.

Також колегія суддів погоджується з визначеним слідчим суддею розміром застави, оскільки вона була визначена в такому розмірі, що в разі внесення підозрюваним її, він буде дотримуватися обов'язків, які на нього були покладенні. З урахуванням вимог ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано визнав виключним випадком обставини даного кримінального правопорушення.

Доводи захисника про те, що підозрюваний має родину, постійне місце мешкання, роботи хоча і мають певне місце, однак самі по собі не є підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що слідчим суддею допущено помилку при визначенні строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України - строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

У відповідності до частини другої цієї статті, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Як вбачається із наданих матеріалів, ОСОБА_3 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення 29 листопада 2016 року. Тому встановлений чинним кримінальним процесуальним законом строк тримання його під вартою починається з 29 листопада 2016 та закінчується 28 січня 2017 року.

При постановленні оскаржуваної ухвали слідчого судді вказані обставини і вимоги закону не були прийняті до уваги, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і слугує підставою для скасування судового рішення, яким було визначено строк тримання під вартою до 30 січня 2016 року, тобто більш ніж 60 днів з моменту реального затримання ОСОБА_3

Отже, колегія суддів, дійшла висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді на підставі ч. 1 ст. 412 КПК України у зв'язку із допущеними порушеннями кримінального процесуального закону та постановленням згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання прокурора та застосувати у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 січня 2017 року з визначенням розміру застави у сумі 1 000 розмірів мінімальних заробітних плат і вважає, що саме цей запобіжний захід зможе запобігти наявним ризикам та виключає можливість застосування щодо підозрюваного менш тяжких запобіжних заходів, на яких наполягала сторона захисту.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Хрипунова Дениса Григоровичав інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 02 грудня 2016 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою - скасувати.

Постановити нову ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області, якою клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Курач Д.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити - застосувати до ОСОБА_3, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28 січня 2017 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3 або іншою фізичною або юридичною особою застави у розмірі 1 378 000 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_3 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Піскун О.П. Коваленко В.Д. Онушко Н.М.